Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
