В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про 
один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.
На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1920, 1921, анексія, Бессарабія. Молдова, біженці, білогвардійці, більшовики, війна, Вінницька, Волошкове, громадянська, Дністер, емігранти, еміграція, євреї, історія, контрабанда, контрабандисти, кордон, Молдавія, Наславча, Непоротове, область, Одеса, Одеська, окупація, переправлення, петлюрівці, прикордонники, ріка, Росія, Румунія, село, СРСР, Україна, Хмельницька, Чернівецька
О. Кучерявий, О. Мандзяк
У січні цього – 2019 року
виповнюється 100 років масштабному повстанню селян Північної Бессарабії проти румунських загарбників та поневолювачів.
Повстання відбулося в основному на території Хотинського і Сорокського повітів, дещо зачепивши Белєцький повіт і навіть Сучавский повіт Румунії, у повстанні брали деяку участь селяни окремих придністровських сіл Поділля, а також окремі підрозділи військ Директорії УНР (слід зазначити, що вони діяли всупереч позиції і вимог Директорії УНР і командування петлюрівських військ). Села піднімалися одне за одним. Повстання, з одного боку готувалося, а з іншого — було стихійним. Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1918, 1919, 2019, Атакі, Бельці, Бессарабія, Бричани, Гвіздівці, Дарабани, директорія, Дністер, загарбники, історія, Кам'янець, Кельменці, керівники, Ломачинці, Михалкове, місто, Могилів, Недобоївці, Непоротове, Окниця, окупація, повіт, повстання, події, років, Рукшин, Румунія, Секуряни, село, січеньЮ Ліпкани, Сокиряни, Сороки, Ставчани, станція, УНР, Хотин, Хотинське, хроніка, ювілей
О. Кучерявый, А. Мандзяк
В январе этого – 2019 года 
исполняется 100 лет масштабному восстанию крестьян Северной Бессарабии против румынских захватчиков и поработителей.
Восстание состоялось в основном на территории Хотинского и Сорокского уездов, а также некоторой части Белецкого уезда и даже Сучавского уезда Румынии, в восстании принимали участие селяне некоторых приднестровских сёл Подолья, а также отдельные подразделения войск Директории УНР (следует заметить, что полностью вопреки позиции и категоричным требованиям Директории УНР и командования петлюровских войск). Села поднимались одно за другим. Восстание, хотя и готовилось, но при этом было стихийным. Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1918, 1919, 2019, Атаки, Бельцкий, Бельцы, Бессарабия, Бричаны, бронепоезд, восстание, Гвоздовцы, город, Дарабаны, директория, Жванец, история, Каменец, командование, лет, Липканы, местечко, Могилев, Недобоевцы, оккупация, Окница, руководство, Рукшин, Румыния, село, Сокиряны, Сороки, Сорокский, Ставчаны, станция, столетие, уезд, УНР, управление, Хотин, Хотинский, Хотинское, хроника, юбилей
Окупація. — Французька декларація про цілі румунської
окупації.
Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти[1]». Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії. Було обіцяно, що війська ні в якому випадку не будуть втручатися у внутрішнє життя окупованого краю. Французький посланник опублікував декларацію, у якій від імені представників союзних держав сповіщав стривожене бессарабське населення, що єдина мета введення румунських військ Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, агресія, анексія, Бессарабія, війна, Дністер, захоплення, місто, Молдова, населення, Окниця, окупація, повіт, повстання, придушення, Румінія, село, Хотин, Хотинське, Хотинський
В истории правоохранительных органов, действовавших на территории
Буковины особый характер приобрела их деятельность в период между двумя мировыми войнами. Включение Буковины в состав королевской Румынии привело к распространению на эту территорию деятельности правоохранительных органов страны. В условиях того времени и при отношении к местному населению со стороны власти, в значительной мере определенном личной позицией историка и политического деятеля И. Нистора, Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1940, authority, police, political, punitive, security, state, археология, Бессарабия, Буковина, волость, Гваздауцы, Гвіздівці, Гвоздауцы, Гвоздівці, Гвоздовцы, география, жандармы, исследования, история, краеведение, Молдавия, Молдова, надзор, область, оккупация, Поднестровье, прошлое, район, Румыния, Северная, секретная, Секурянская, Секурянский, село, сигуранца, слежка, служба, современность, Сокирянский, Сокирянщина, специальная, СССР, тайная, уезд, Украина, УССР, Хотинский, Черновицкая
В рамках електронного проекту «Історико-краєзнавчий альманах «Сокирянщина»», в якому, що вже не раз було відзначено, бере участь і наш сайт, готується спецвипуск альманаху, який буде присвячений пам’яті учасників Першої світової війни, також відомої як Велика війна 1914 – 1918 років.
Мітки: 1914, 1915, 1916, 1917, 1918, альманах, археологія, Бессарабія, Буковина, велика, випуск, війна, воїни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, Дністер, документи, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Перша, Північна, повіт, Подністров'я, район, світова, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, спеціальний, СРСР, сучасність, Україна, фото, Хотинський, Чернівецька
Представляем Вашему вниманию еще один исторический документ, касающийся периода – после начала румынской оккупации нашего края, в том числе – периода Хотинского восстания. Это – перевод заметки из журнала 4-й бригады румынских пограничников «Grănicerul», опубликованная в выпуске от 3 марта 1934 года. Называлась заметка (которая уже на тот момент была исторической): «Действия 3-х пограничных полков на границе по Днестру во время оккупации Бессарабии». Мы не будем давать оценки этой заметке, а просто публикуем ее.
Мітки: 1918, 1919, археология, Бессарабия, боевые, большевики, Буковина, волость, восстание, Гваздауцы, Гвоздовцы, география, граница, действия, Днестр, исследования, история, коммунисты, краеведение, Молдавия, Молдова, нападения, область, оккупанты, оккупация, пикеты, пограничники, Поднестровье, посты, прошлое, район, Румыния, Северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, сопротивление, СССР, столкновения, уезд, Украина, Хотинский, Хотинское, Черновицкая
Представляємо Вашій увазі ще один історичний документ, що стосується
періоду — після початку румунської окупації нашого краю, у тому числі – періоду Хотинського повстання. Це — переклад замітки з журналу 4-ої бригади румунських прикордонників «Granicerul», яка була опублікована у випуску від 3 березня 1934 року. Називалася замітка (яка вже на той момент була історичною): «Дії 3-х прикордонних полків на кордоні по Дністру під час окупації Бессарабії». Ми не будемо давати оцінки цій замітці, а просто публікуємо її.
Мітки: 1918, 1919, археологія, Бессарабія, бойові, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, границя, дії, Дністер, дослідження, історія, кордон, краєзнавство, минуле, Молдова, область, окупанти, окупація, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, прикордонники, район, Румунія, румунська, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Представляємо читачам ще один досить цікавий історичний матеріал
з історії України – уривок глави «Гетьманство и Директория на Украине» з книги «Очерки русской Смуты» одного з головних керівників всеросійської контрреволюції під час Громадянської війни 1918-20 років, головнокомандуючого контрреволюційними «Збройними силами Півдня Росії», генерал-лейтенанта Денікіна Антона Івановича. Уривок, який пропонується Вам, присвячений часам правління гетьмана Скоропадського П.П. Дуже цікаво, що не дивлячись на тривалий проміжок часу між нашими «незалежними» роками і тими «незалежними» роками, окрім війни все майже однакове.
Мітки: 1917, 1918, австрійські, армія, Берлін, Бєлгород, біла гвардія, більшовики, Бронштейн, Валуйки, війна, Вільгельм, Вінниченко, генерал, Генштаб, германські, гетьман, головнокомандуючий, Голубович, громадянська, Денікін, дивізія, директорія, добровольча, Долгоруков, Ейхгорн, жовтнева, Збройні сили, Іоффе, кадети, кайзер, Київське, Клинці, князь, Корнілов, корніловщина, Людендорф, лютнева, Мазепа, Малоросія, Межиріччя, Мілюков, монархісти, націоналісти, Національний центр, Німеччина, Новоросія, окупація, Паріж, партія, Перша Світова, Петлюра, південний, підпілля, піхотне, Протофіс, Пуришкевич, Рада комісарів, Раковський, революція, Рильськ, Росія, румунський, Сарнаки, сердюцька, Скоропадський, союз хліборобів, СРСР, Стародуб, Троцький, Україна, уряд, фронт, Харков, юнкерське, Ющенко
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені 
відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
