Кучерявый О.П.
На сайте «Гвіздівці» была опубликована обобщенная статья о происхождении родов гвоздовчан. А сегодня мы расскажем посетителям сайта о происхождении двух из гвоздовецких родов: Кучерявых и Москалюков.
Почему сразу о двух и почему именно об этих двух родах? Потому, что по дошедшим до нас преданиям, гвоздовецкие родоначальники обеих этих родов одновременно и вместе прибыли в село Гвоздовцы из Центральной России, якобы из Московской или из Тульской губерний Российской империи, и очень продолжительное время – почти 150 лет, поддерживали между собой наиболее близкие отношения. Читати запис повністю »
Мітки: 1806, 1812, 1821, 1822, 1824, 1835, 1850, 1858, Бессарабия, Васильевка, война, Гвоздовцы, гинеалогия, губерния, деревня, империя, исповедная роспись, история, Калужская, крепостное, крестьяне, Кучерово, Кучерявые, Кучерявый, Ломаченцы, метрические книги, Молдавия, Молдова, Москалюк, Московская, область, Ожево, переселение, пересленцы, право, происхождение, ревизские сказки, Род, российская, Россия, село, Смоленская, Тульская, Украина, фамилия, центральная, церковь, Черновицкая, Ярославская
Кучерявий О.П.
На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.
Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »
Мітки: 1812, Бессарабія, велика, війна, Вітчизняна, дєрєвня, друга, куми, Кучерявий, Кучеряві, Молдавія, Молдова, Москалюк, Москалюки, Москва, Московська, нанашкі, область, переселення, Перша, походження, причини, прізвище, рід, Російська імперія, Росія, Румунія, свати, світова, СРСР, Тульська, учасники, Чернівецька
Эта публикация является русскоязычным переводом раздела 
электронной Книги памяти села Гвоздовцы, в который вошли сведения о гвоздовчанах, которые проходили воинскую службу в армии Российской империи в период с 1812 года и до 28 июня 1914 года, то есть – до начала Первой мировой войны.
Почему только с 1812 года? Потому, что вряд ли когда-то нам удастся найти информацию о воинах — гвоздовчанах более давних времён.
Раздел включает имеющиеся сведения о гвоздовчанах – солдатах рекрутских наборов, солдатах действительной военной службы (относительный аналог современной срочной воинской службы). Конечно, в этот раздел Книги памяти вошли так же и сведения о тех солдатах, которые находясь на службе до 1914 года, со временем принимали участие и в Первой Мировой войне. Читати запис повністю »
Мітки: 1812, Бессарабия, Буковина, воинская, война, Гвоздовцы, империя, история, книга, книга памяти, княжество, Крымская, Молдова, награды, отечественная, память, рекруты, российская, российско-турецкая, российско-японская, Северная, село, служба, солдаты, список, Украина
ЦЕ ПОТРІБНО НЕ МЕРТВИМ, ЦЕ ПОТРІБНО ЖИВИМ!
21 червня 2010 року на нашому сайті було опубліковано статтю
«Відновимо і збережемо пам’ять про героїв». У статті було повідомлено про наші плани розмістити на сайті максимально повний список гвіздівчан і вихідців з села — які брали участь у військових діях всіх історичних часів. Та і не тільки про гвіздівчан, а також і про всіх, хто брав участь у звільненні села від різних загарбників. Тобто йшлося про створення сільської електронної Книги пам’яті. Планувалося на окремій сторінці сайту розмістити відомості не лише про тих, хто загинув під час Великої Вітчизняної війни 1941 — 45 років, а також, наскільки це буде можливим, і про тих вихідців з нашого села, які брали участь у всіх інших війнах, починаючи з часу офіційного звільнення Бессарабії (в тому числі Гвіздівців) від турецького панування у 1812 році.
Мітки: 1812, 1905, 1914, 1919, 1941, 1945, археологія, архіви, Бессарабія, бійці, Буковина, ветерани, війна, воїни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, загинули, історія, книга пам’яті, краєзнавство, минуле, Міністерство оборони, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, Подольський архів, пошукові бази, район, Росії, РФ, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область
21 июня 2010 года на нашем сайте была опубликована
статья «Восстановим и сохраним память о героях«. В статье было сообщено о наших планах разместить на сайте максимально полный список гвоздовчан и выходцев из села — которые воевали и погибли за Родину, за лучшую долю. Но, и не только о гвоздовчанах, а также и о всех, кто принимал участие в освобождении села от различны, достаточно многочисленных захватчиков.
Мітки: 1812, 1941, 1945, археологія, Бессарабія, бойцы, Буковина, Великая Отечественная, ветераны, воины, война, волость, Вторая Мировая, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, книга памяти, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Первая мировая, Північна, повіт, погибшие, Подністров'я, район, российско-японская, с Японией, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянский район, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Украина, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая область
Недавно в Интернете появился новый сайт, посвященный Сокирянщине. Он так и называется — «Сокирянщина». На этом сайте 1 сентября был размещен исторический очерк об известных деятелях Русской империи, которые посещали Сокирянщину. Автором очерка является писатель, историк Алексей Мандзяк — выходец из Сокирянщини. Наши читатели уже в некоторой мере знакомы с творчеством А.Мандзяка (статья о Гвоздовецком священнике Озерянском). Сегодня представляем Вам отрывок из этого исторического очерка, в той мере, в которой это более или менее касается Гвоздовцов.
Мітки: 1812, Алексей Мандзяк, астроном, Белоусовка, Бессарабия, Буковина, Василивцы, Витрянка, Гвоздовцы, генерал, геодезист, Голицин, Днестр, дуга, Заблер, исследования, историк, Клокушна, князь, Коболчин, Кормань, Кулишовка, Ломачинцы, Молодово, Непоротово, новый сайт, Ожево, Окиншевич, писатель, Прозоровский, Раскопинцы, Романковцы, Российская империя, российско-турецкая война, Саблер, Сербичаны, Сокирянщина, Струве, Украина, Черновицкая область, Чубинский, Штоффельн, Ще не вмерла Україна
Нещодавно на теренах Інтернету з’явився новий сайт, присвячений Сокирянщині. Він так і називається – «Сокирянщина». На цьому сайті 1 вересня цього року було розміщено історичний нарис про відомих діячів Російської імперії, які навідували Сокирянщину. Автором цього нарису є письменник, історик Олексій Мандзяк – виходець з Сокирянщини. Наші читачі вже в деякій мірі знайомі з творчістю О.Мандзяка (стаття про Гвіздовецького священика Озерянського). Сьогодні представляємо Вам уривок з цього історичного нарису, але в тій мірі, в якій це більш-менш стосується Гвіздівців.
Мітки: 1812, археологія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Василівці, Вітрянка, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, генерал, географія, Голіцин, Дністер, дослідження, Заблер, Зангі, історія, Клокушна, князь, Коболчин, Комарів, Кормань, краєзнавство, Кулішівка, Ломачинці, минуле, Михалкове, Молдова, Молодове, область, Ожево, Озерянський, Олексій Мандзяк, Північна, повіт, Поділля, Подністров'я, поміщик, Прозоровський, район, Розкопинці, Романківці, Російська імперія, російсько-турецька війна, Саблер, Секурянська, Секурянський, Селище, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинська фортеця, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Чубинський, Шибутинці, Штоффельн, Яновці
Через два дні — чергова річниця початку Великої Вітчизняної війни
1941 — 45 років. На цій війні загинуло чимало наших земляків – гвіздівчан, а також родичів селян, які проживали в інших селах та містах. Наш сайт планує розмістити повний список гвіздівчан і вихідців з села — які загинули за Батьківщину. Тобто хочемо створити власний варіант електронної книги пам’яті.
Мітки: 1812, Австрія, Англія, археологія, архів, Афганська війна, Бессарабія, Буковина, Великка вітчизняна війна, війни Росії, вітчизняна війна, воїни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, генерал Перовский, географія, Георгівський кавалер, громадянська війна, дослідження, загиблі, Ізраїль, імператор, Іспанія, історія, Карпати, Кітай, книга памяти, Коканд, Корея, краєзнавство, Кримська війна, Кушка, манкурт, Меморіал, Микола, минуле, Молдова, Наполеон, невідомий солдат, область, Олександр, Памір, Персія, Перша світова війна, Північна, повіт, Подністров'я, Прусія, район, революція, російсько-персідська війна, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, румунська окупація, Самарканд, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Таджикістан, турецьке панування, Угорщина, Україна, УРСР, Фінляндія, фінська війна, Франція, Халгін-Гол, Хасан, Хіва, Хотинський, цар, Чернівецька, Чехословаччина, Японія
З кожним днем всі ми наближаємося до досить цікавої дати – 22
червня. Ця дата викликає істотну цікавість з історичної точки зору, адже у цей день розпочалися щонайменше 2 великих війни – Вітчизняна війна 1812 року, а також Велика Вітчизняна війна 1941-45 років. У багатьох поколінь населення країн колишнього СРСР ця дата пов’язана з завершенням навчання у середній школі і з прощанням зі школою. Цікавою є ця дата і з астрофізичної (прошу не плутати з астрологічною) точки зору, адже це день літнього сонцестояння. Зрозуміло, що такий день просто не міг проминути попри увагу наших давніх пращурів, тобто він є цікавим також і з етнографічного боку.
Мітки: 1812, 2010, 22 червня, 7 липня, археологія, астрофізика, Бессарабія, Буковина, Велес, Велика Вітчизняна війна, Великдень, вогонь, Вода, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, давні слов’яни, дослідження, етнографія, Земля, зміни, Іван, ідол, Іоан, історія, календар, кешування, Коло, Коляда, краєзнавство, Купала, Купальське багаття, Купальське Деревце, Купальський тиждень, масниця, минуле, місяць, Мокош, Молдова, Навь, Небо, область, папороть, Північна, повіт, повня, Подністров'я, Правь, район, Род, Родовий стовп, Русалії, Русальський тиждень, русічи, Русь, свято, Секурянська, Секурянський, село, символ, Сокирянський, Сокирянщина, Сонце, сонцестояння, СРСР, сучасність, Таусень, Україна, УРСР, Хотинський, Хреститель, червень, Чернівецька, Явь, Ярило
Нещодавно наш народ відсвяткував 65-ту річницю перемоги на фашистською Німеччиною. Та війна для нашого народу розпочалася 22 червня 1941 року. Але це не перша війна, яка розпочалася у цей червневий день. 22 червня 1812 року розпочалася ще одна Вітчизняна війна – 1812 року. І оскільки з 28 травня 1812 року (після Бухарестського мирного договору з Туреччиною) наш край офіційно став частиною Російської імперії, тобто ця війна була вітчизняною і для населення нашого краю.
Мітки: 1811, 1812, 22 червня, Barthelemy Catherine Joubert, Charles Mathieu Gardanne, Gore Ouseley, Hartford Jones Brydges, Jean-Baptiste Jules Bernadotte, John Malcolm, Австрія, Азербайджан, Баку, Британія, Бухарест, війна, вітчизняна війна, Вокруг света, Волга, Гвіздівці, генерал-губернатор, Грузія, Дагестан, Дарсі, Делі, Єреван, Жан-Батист-Жуль Бернадот, зміни, Індія, Кавказ, Казань, Карабах, Каспійське море, кешування, Константинополь, Котляревський, Кутузов, Ленкорань, Лондон, мирний договір, Наполеон, Німеччина, Париж, перси, Персія, Петро перший, Російська імперія, Росія, Ртіщев, Рум’янцев, сарбази, Смоленськ, Тбілісі, Тегеран, Тіфліс, Туреччина, Фетх-Алі-Шах, Франція
На сторінці давньої історії нашого села вже розповідалося, що
територія Бессарабії, до якої завжди входило село Гвіздівці, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році по Бухарестському мирному договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.
Мітки: 1805, 1806, 1807, 1812, Акерман, археологія, Багратіон, Бессарабія, Буковина, Бухарест, бухарестський, Валахія, Вендори, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, Дунайська армія, зміни, Ізмаїл, імператор, історія, Каменський, кешування, Кілія, козаки, краєзнавство, Кутузов, Ланжерон, минуле, мирний договір, Молдавія, Молдова, область, Олександр, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, поляки, Порта, Прозоровський, Прут, район, Російська імперія, російсько-турецька війна, Росія, Рум’янцев, Рущук, Секурянська, Секурянський, село, Сербія, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, султан, сучасність, Тільзіт, трактат, Туреччина, турки, Україна, УРСР, Франція, Хотин, Хотинський, цар, Чернівецька, Яси
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
