Олександр Чорний
Ми уже давно звикли жити за календарем, і ще зі шкільної парти пам’ятаємо, що в давнину він появився як насущна необхідність в умовах циклічних і передбачуваних змін погоди. По зірках на небі, а також за сонцем і місяцем люди орієнтувались в природі, визначали час початку чи закінчення хліборобських робіт в полі. Власне, небесні світила й підказали їм шлях до створення першого природного календаря. І хоча це сталося в Єгипті на берегах древнього Нілу, де наполовину кочівні племена скотарів ще в V тисячолітті до н.е. винайшли, можливо, перший річний календар, мені чомусь завжди, як торкаюся розмови на цю тему, згадується наша українська легенда про Дністер. Читати запис повністю »
Мітки: виникнення, Дністер, Єгипет, зразки, історія, календар, колекція, легенди, опис, ріка, Сокирянщина
Представляємо Вашій увазі електронний варіант книги відомих краєзнавців Сокирянщини — Олександра
Дмитровича Чорного і Олексія Степановича Мандзяка. Із друку вона вийшла у 2014 році. Книга отримала високу оцінку і позитивні відгуки з боку краєзнавців, істориків і культурологів[1]. Була представлена на національних та міжнародних книжкових форумах. У 2015 році стала переможцем обласного конкурсу Чернівецької області України – «Книга року» за 2014 рік, у номінації «історико-краєзнавча література». Автори були нагороджені дипломом від державної адміністрації Чернівецької області[2]. Читати запис повністю »
Мітки: автор, без реєстрації, варіант, вільний доступ, дослідження, електронний, зниклі, історія, книга, Мандзяк О.С., Мандзяк О.С. Не загубились села у віках, населені, область, Північна Бессарабія, повіт, пункти, район, села, скачати, Сокирянський, Сокирянщина, Хотинський, Чернівецька, Чорний О.Д
Олексій Мандзяк
У 1908 році в 31-му випуску «Додатків до церковних відомостей» (рос. «Прибавления к Церковным ведомостям») щотижневого журналу «Церковні відомості» (рос. «Церковные ведомости»), який видавався при Святішому урядовому Синоді в Російській імперії, було опубліковано оголошення, в якому були згадані жителі села Гвіздівці, а саме Петро Андрійович Гангалюк і його дружина Іуліта Іванівна. Зміст цього Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Бессарабська губернія, Гвіздівці, Дністровський, духовна, законодавство, історичне, історія, Кишинівська, консисторія, метрика, метричний запис, містечко, оголошення, порядок, район, розірвання шлюбу, розміщення, Російська імперія, Секуряни, село, Сенат, синод, Сокиряни, Сокирянський, Хотинський повіт, церква, шлюб
О. Кучерявий
Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.
Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також — коли і звідки вони взялися у селі? У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них — Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, велика, видатні, війна, Вітте, Вітчизняна, Гвіздівці, голова сільради, Грушевський, Грушецький, Грушецькі, Грушка, друга, історія, Кешко, Могилів-Подільський, область, особистості, Перша, Поділля, поміщик, походження, прокурор, район, рід, роди, Російська імперія, російсько-турецька, Румунія, світова, село, Сокирянський. місто, СРСР, церква, Чернівецька, юстиція
На сайтах «Гвіздівці» і «Сокирянщина» вже неодноразово повідомлялося про вихід у світ в листопаді 2019 року книги про село Гвіздівці під назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», зокрема й про її презентації у Сокирянській районній центральній бібліотеці і в будинку культури села Гвіздівці. Книга є науковим виданням. При цьому, вона є першим в українській історіографії історично-краєзнавчим дослідженням, присвяченим селу Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області.
Авторами, як вже зазначалося у попередніх публікаціях, зібрано багатий матеріал як про минуле Гвіздівців, так і про історію всієї бессарабської частини сучасної Чернівецької області. До своєї розповіді автори залучили донині невідомі та малопоширені серед науковців і дослідників-аматорів матеріали з архівів України ряду інших країн світу. Читати запис повністю »
Мітки: 2019, бібліотека, видання, Гвіздівці, електронна версія, історія, книга, книга про село, концерт, краеведение, краєзнавство, край, культура, нащадки, Північна Бессарабія, публікація, резюме, русский, Северная Бессарабия, село, скачати, скачать, украинский, язык
Одним з найяскравіших осінніх професійних свят в Україні завжди був день працівника сільського
господарства. Яскравість завжди проявлялась не лише у привітаннях офіційних осіб і нагородженнях видатних фахівців і працівників, а й у ярмарках, концертах, фестивалях, виставках агропромислової техніки, в презентаціях нових технологій, в проведенні унікальних майстер-класів. Звісно, 2020 рік, в зв’язку з недоброї звістки карантинними заходами, на жаль вніс свої корективи в порядок святкування, але це не принижує для нас важливості агропромислового комплексу і праці трудівників сільського господарства.
Працівників Читати запис повністю »
Мітки: 1993, 2020, агропромисловий, Брест, відносини, Гвіздівці, господарство, допомога, допомога колгоспу, екскурсія, ім. Котовського, історія, карантин, колгосп, комплекс, Москва, рослинництво, садівництво, святкування, свято, село, сільське, СРСР, трудове навчання, Указ, Україна, Українська РСР, фінансування, фото, школа, ярмарок
У свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття «Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я», що була уривком зі статті Миколи Жарких «Оборонні споруди долини Дністра». Та стаття містила цікаву але досить обмежену територіально інформацію про прадавні фортефікаційні споруди верхнього Подністров’я. Продовжуючи вивчення теми ми натрапили на досить цікаву за змістом і значенням статтю, що була опублікована на румунському сайті «Basarabia-Bucovina.Info». За значенням ця стаття цікава демонстрацією румунського Читати запис повністю »
Мітки: 1812, 1918, 1940, 1944, România, Бендери, Бессарабія, Білгород Дністровський, Буджак, Валахія, великодержавний підхід, виникнення, влахі, волохі, Гвіздівці, границі, держава, Дністер, Дунай, історія, Кам'янець-Подільський, кордони, ліман, молдавани, Молдавське князівство, Молдова, область, окупація, опис, Орхей, Поділля, Прут, ріка, Румунія, Сороки, СРСР, Тігіна, Трансільванія, угорці, Україна, УРСР, фортеця, Хотин, Чорне море
Руслана Куцька
Сьогодні, у Дмитріївську поминальну суботу згадаємо тихою молитвою покійних рідних, близьких, знайомих…
Минув рік, відтоді, як 7 листопада 2019 року завершився земний шлях незабутнього вчителя і просто дуже гарної людини – гвіздівчанки Бурченко Зіни Михайлівни. Всіх, хто знав Бурченко Зіну Михайлівну, прошу добрим словом згадати ії.
Засвітимо свічу пам’яті…
Спочивайте з Богом!..
Мітки: Бурченко, вчитель, Гвіздівці, історія, пам'ять, річниця, село, учитель
Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
Цього 2020 року, на храмове свято 8 листопада, гвіздівчани планують урочисто відсвяткувати 150-річчя від дня заснування діючої православної Свято-Димитріївської церкви, що за всі роки свого існування ніколи не припиняла роботу, двері якої, навіть у найтяжчі часи завжди були відчинені для парафіян. Цей храм завжди відігравав важливу роль у житті селян, був і є для них Читати запис повністю »
Мітки: 150 років, 1870, 1872, 2015, 2020, 8 листопада, Гвіздівці, Димитрій, Дмитро, історія, книга, освячення, Північна Бессарабія, побудова, святий, свято, священики, священослужителі, село, Україна, храм, церква, ювілей
Олексій Мандзяк
Ходороуци (рум./молд. Hădărăuţi / Хедереуць) – село в Окницькому районі Республіки Молдови. Його історія найтіснішим чином пов’язана з історією села Гвіздівці, проте як і з іншими населеними пунктами Сокирянського району Чернівецької області. Почнемо з того, що в далекому минулому села Гвіздівці і Ходороуци[1] були частиною однієї цільної вотчини, яка належала одній боярській родині. Як відомо обидва села вперше згадуються в грамоті господаря Олександра I Доброго, який правив Молдавським князівством з 1400 до 1432 року. Цією грамотою він дарує і підтверджує спадкування сіл Гвіздівці і Читати запис повністю »
Мітки: Hădărăuţi, Бессарабия, Бессарабія, история, історія, Молдавия, Молдавская ССР, Молдавское княжество, Молдова, окницкий, Північна, район, Раковец, священники, Северная, Ходороуци, Ходороуцы, храм, Хэдэреуць, церква, церковь
