З любові до рідного слова, матері-землі починається людина. Не можна любити те, чого не знаєш, до чого ти байдужий. Пізнання історії свого народу й любові до нього нерозривні.

27 січня 2022 року в Сокирянській центральній бібліотеці відбулася надзвичайно цікава та змістовна зустріч, на яку всі чекали з нетерпінням. В гості завітали земляки-краєзнавці, українські дослідники історії та етнографії Сокирянщини – житель м. Мінськ (Білорусь), виходець з с. Ломачинці Мандзяк Олексій Степанович, Чорний Олександр Дмитрович та Кучерявий Олег Петрович. Мандзяк Олексій Степанович є співавтором всім відомих книг «Сокирянська Бистрина» та «Не загубились села у віках з Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

 

Протягом тривалого часу землі сучасної Сокирянщини і села Гвіздівці, зокрема, належали різним за походженням і національним складом боярським а потім поміщицьким родинам. Кожна із цих родин і її окремі представники, які наслідували, купували і продавали ці землі залишили свій слід в історії населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області. Серед інших відомі поріднені родини поміщиків Бібері і Самсон, про котрих ми і розповімо читачам нашого сайту. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 18th Травень 2021

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Р. Куцка

 

Існуючий на цей час в селі Гвіздівці пам’ятник загиблим під час Великої Вітчизняної війни воїнам-односельчанам, це архітектурно-скульптурна композиція, створена на Львівській кераміко – скульптурній фабриці художнього фонду Української РСР. Скульптура увічнює воїна – захисника, що своєю постаттю і жестом закликає зупинити війну.

Скульптура воїна створена величиною в дві натури. Постамент висотою 1,45 метри, сторони в основі 2,5 х 2 метрів. Стела висотою 1,4 метри і сторонами в основі 1,7 х 5 метрів. На стелі напис і від початку були викарбовані прізвища 98 гвіздівчан, що загинули на полях війни, а також прізвища трьох односельчан, розстріляних румунськими окупантами (згодом список дещо доповнили). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

к.і.н. Некрашевич Ф.

 

Збройні сили були одним з найважливіших державних інститутів Російської імперії. Вони відігравали важливу роль не тільки в забезпеченні захисту держави, але також були важливим інструментом проведення внутрішньої політики. Основним способом комплектування збройних сил Російської імперії була система рекрутських наборів. Зважаючи на тяжкість рекрутчини як для окремо взятої людини і його близьких, так і для економічного розвитку країни, реалізація цієї повинності в окремо взятих регіонах мала свої особливості [1, с. 99-102]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 20th Січень 2021

Олександр Чорний

 

Ми уже давно звикли жити за календарем, і ще зі шкільної парти пам’ятаємо, що в давнину він появився як насущна необхідність в умовах циклічних і передбачуваних змін погоди. По зірках на небі, а також за сонцем і місяцем люди орієнтувались в природі, визначали час початку чи закінчення хліборобських робіт в полі. Власне, небесні світила й підказали їм шлях до створення першого природного календаря. І хоча це сталося в Єгипті на берегах древнього Нілу, де наполовину кочівні племена скотарів ще в V тисячолітті до н.е. винайшли, можливо, перший річний календар, мені чомусь завжди, як торкаюся розмови на цю тему, згадується наша українська легенда про Дністер. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Представляємо Вашій увазі електронний варіант книги відомих краєзнавців Сокирянщини – Олександра Дмитровича Чорного і Олексія Степановича Мандзяка. Із друку вона вийшла у 2014 році. Книга отримала високу оцінку і позитивні відгуки з боку краєзнавців, істориків і культурологів[1]. Була представлена на національних та міжнародних книжкових форумах. У 2015 році стала переможцем обласного конкурсу Чернівецької області України – «Книга року» за 2014 рік, у номінації «історико-краєзнавча література». Автори були нагороджені дипломом від державної адміністрації Чернівецької області[2]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 27th Листопад 2020

Олексій Мандзяк

 

У 1908 році в 31-му випуску «Додатків до церковних відомостей» (рос. «Прибавления к Церковным ведомостям») щотижневого журналу «Церковні відомості» (рос. «Церковные ведомости»), який видавався при Святішому урядовому Синоді в Російській імперії, було опубліковано оголошення, в якому були згадані жителі села Гвіздівці, а саме Петро Андрійович Гангалюк і його дружина Іуліта Іванівна. Зміст цього Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,