Олексій Мандзяк
У 1908 році в 31-му випуску «Додатків до церковних відомостей» (рос. «Прибавления к Церковным ведомостям») щотижневого журналу «Церковні відомості» (рос. «Церковные ведомости»), який видавався при Святішому урядовому Синоді в Російській імперії, було опубліковано оголошення, в якому були згадані жителі села Гвіздівці, а саме Петро Андрійович Гангалюк і його дружина Іуліта Іванівна. Зміст цього Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Бессарабська губернія, Гвіздівці, Дністровський, духовна, законодавство, історичне, історія, Кишинівська, консисторія, метрика, метричний запис, містечко, оголошення, порядок, район, розірвання шлюбу, розміщення, Російська імперія, Секуряни, село, Сенат, синод, Сокиряни, Сокирянський, Хотинський повіт, церква, шлюб
Представляємо Вашій увазі ще
один цікавий історичний документ – Доповідь Хотинської повітової Земської управи ХХIХ-му черговому повітовому Земському Зібранню про призначення грошової допомоги калікам за кошторисом на 1898 рік.
Цей документ, який частково розповідає про долю одного із гвіздівчан, одночасно надає деяку уяву про систему медичного обслуговування населення на рівні земств і про систему соціального забезпечення на цьому ж рівні в Бессарабії та, у принципі, й в усій Російській імперії наприкінці ХІХ-го століття. Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, волость, Гвіздівці, Данкоуцька, забезпечення, земство, історія, Каплівка, лікарня, лікування, медицина, порядок, призначення, розміри, Російська імперія, Секурянська, село, система, соціальне, Хотинський повіт
Сьогодні ми представляємо Вашій увазі другий випуск історіко-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина». До нього увійшли статті на українській і російській мовах, присвячені історії та культурі Сокирянщини, до території якої ми відносимо сучасний Сокирянський район Чернівецької області України. Авторами статей являються місцеві краєзнавці і аматори історії, а також дослідники минулого.
Мітки: альманах, Бессарабія, Буковина, Вашківці, Гвіздівці, Грубна, історія, Коболчин, Кормань, Молдова, Наславча, Нова Слобода, Ожеве, Сокирянський район, Сокирянщина, Україна, фото, Хотинський повіт, Чернівецька область
Поруч із нашим селом Гвіздівці, околиця – до околиці знаходиться
молдавське село Клокушна. Століттями у цих двох сіл була практично спільна доля. Сьогодні ми коротко розповімо, про нашого – майже земляка, про одного з видатних вихідців із села наших найближчих сусідів – молдавського кінорежисера, сценариста, поета Лотяну Еміля Володимировича. Втім, знаменитий він, в основному – як кінорежисер.
Мітки: Бессарабія, Буковина, Бухарест, Гвіздівці, Еміль, кінорежисер, Клокушна, Лотяну, Молдавія, Молдова, Москва, Окницький, район, Румунія, Сокирянський, Україна, Хотинський повіт, Чернівецька область
На сторінках нашого сайту ми пропонували і пропонуємо всім бажаючим повідомляти відомі їм дані про історію села, про видатних гвіздівчан, про значні історичні і більш сучасні сільські події та про наших сучасників, про яких на Ваш погляд слід розповісти, про селян-учасників воєн.
Мітки: Авксентій, арії, Арсеній, археологія, Бессарабія, Білорусь, благодійна діяльність, бойові містецьтва, Буковина, видавництво, військове містецтво, військові традиції, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, дослідження, етнографія, зміни, історік, історія, історія села, кешування, Кишинів, Комарів, краєзнавство, Ломачинці, Мандрівець, минуле, Мінськ, мітрополіт, Молдова, Москва, Непоротове, Новодністровськ, область, Олексій Мандзяк, письменник, Північна, повіт, Подністров'я, район, Романківці, Святійший Синод, священик Лампадій Озерянський, Секурянська, Секурянська волость, Секурянський, Селище, село, семінарія, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Стадницькій, сучасність, Тернопіль, Україна, УРСР, ХІХ ст., Хотинський, Хотинський повіт, ХХ ст., церква, Церковные ведомости, Чернівецька, Шебутинці
Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »
Мітки: австрійська, австрійці, армія, археологія, Батий, Бессарабія, бояри, Буковина, бухарестський, війна, волость, Волошське, Галицько-Волинське, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гети, гієна, Голіцин, готи, давня історія, даки, Децебал, Днепропетровск, Днестр, Дніпропетровськ, Дністер, донські, дослідження, древляни, запорізькі, зміни, Золота Орда, Ігор, історія, кам’яний вік, Кантемир, Карпати, кельти, кешування, кімерійці, князівство, князь, козацька, краєзнавство, Кременецький кряж, культура, Кутузов, лесотундра, лісотундра, Маврикій, минуле, мирний договір, Молдова, Наливайко, Нелипівці, неолит, неоліт, носоріг, область, Олег, Осман, палеолит, палеоліт, первісна людина, печенеги, Північна, повіт, Поділля, Подністрів'я, Подністров'я, половці, поляки, Порта, Причерноморье, Причорномор’я, Прокопій Кесарійський, Прут, район, ріка, Романківці, російська, російсько-турецька, Русь, Сагайдачний, сармати, Сарматське море, Секурянська, Секурянський, село, скіфи, Слободзейський, слов'яни, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, Суворов, султан, сучасність, тіверці, Траян, Трипільська, трипільці, тундра, Туреччина, Україна, українська, УРСР, фракійці, Хотинська райя, Хотинський, Хотинський повіт, Царград, Черемош, Чернівецька, Чернівецька область, Черняхівська, черняхівці, Шепетівка, Шепетовка, шерстистый носорог, Яський
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені “Правила тимчасового правління Бессарабії”. Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі – Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: “… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території – Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти“. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія “прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт“.
Мітки: 5-та повітряна армія, 681 стрелковий полк, 681 стрілецький полк, Агрофірма Гвіздівці, археологія, Барчук, Бельці, Бессарабія, Билаонов, Бібєрі, Білаонов, Буковина, Бурченко, Василівка, Велика Вітчизняна війна, вермахт, Верховна рада УРСР, Видиш, виконавчий комітет, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голодомор, Голяк, група армій Південь, Грушецький, дослідження, електрифікація, енергопоїзд, Жуков, зміни, Зубенко, ідіш, історія, кешування, кінопередвіжка, Клокушна, колгосп, комсомольці, Конєв, краєзнавство, Кучерявий, Ліпчани, літак У-2, Манштейн, Мартинюк, Мафтуляк, Мафтуляк Михайло Васильович, минуле, Могилів-Подільский, Молдова, Молотов, НКВС, область, Олійник, Пиживський, Північна, повіт, Подністров'я, район, Романківці, Румунія, румунська армія, Рундштедт, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, сучасність, Тарзан, Указ, Україна, Український фронт, Умансько-Ботошанська операція, УРСР, форсування Дністра, Хотинський, Хотинський повіт, Чернівецька, Швець, Яси
