admin on 4th Октябрь 2019

Мало вже лишилося в селі Гвіздівці людей, що народилися в довоєнні часи ХХ-го сторіччя… Все частіше уходить разом з ними історія села тих і попередніх часів. І тим важніше зберегти хоча б щось, з того, що вони бачили, чули, знають, пам`ятають!

Пропонуємо Вашій увазі зміст бесіди з дуже цікавою людиною, колишнім мешканцем с. Гвіздівці – Грушецьким Федором Миколайовичем. Він був сільським музикантом, першим фотолюбителем у селі, працював завідуючим сільським клубом. Згодом доля вивела його за межі села, багато де працював… На цей час проживає в м. Сокиряни.

Як вже повідомлялося на сайті, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 2nd Январь 2011

Наближається одна з досить01 rus1 значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.

Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 7th Ноябрь 2010

Публікуємо на нашому сайті роботу-доповідь гвіздівчанки Світлани Стрілець – «Музей — жива історія села». Раніше ця робота вже публікувалася на сайті Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Робота розповідає про Гвіздовецький сіьський краєзнавчий музей.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

До цього розділу електронної Книги пам’яті села Гвіздівці увійшли відомості про гвіздівчан, що брали участь у Першій Світовій війні 1914 – 1918 років у лавах армійських підрозділів Російської імперії, яка у свою чергу воювала у складі військового союзу «Антанта» (Росія, Сербія, Великобританія, Франція, та інші), проти військового союзу так званих Центральних країн (Германська, Австро-Угорська і Османська імперії, Болгарське царство).

У нас поки що відсутні будь які відомості про службу гвіздівчан у цій період в арміях інших країн.  При цьому, не нашими героями є січові стрільці, що воювали у складі армії Австро-Угорської імперії і в інтересах цієї імперії, та з якими (в тому числі) наші односельці билися на смерть.   

Список викладено за алфавітом. Звісно, що до списку потрапили  лише ті учасники Великої війни, щодо яких вдалося знайти такі відомості. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І.  Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,