Мало вже лишилося в селі Гвіздівці людей, що народилися в довоєнні 
часи ХХ-го сторіччя… Все частіше уходить разом з ними історія села тих і попередніх часів. І тим важніше зберегти хоча б щось, з того, що вони бачили, чули, знають, пам`ятають!
Пропонуємо Вашій увазі зміст бесіди з дуже цікавою людиною, колишнім мешканцем с. Гвіздівці – Грушецьким Федором Миколайовичем. Він був сільським музикантом, першим фотолюбителем у селі, працював завідуючим сільським клубом. Згодом доля вивела його за межі села, багато де працював… На цей час проживає в м. Сокиряни.
Як вже повідомлялося на сайті, Читати запис повністю »
Мітки: 1877, 1919, 1940, 1944, 1947, бесіда, Бессарабія, велика, війна, Вінницька, Вітчизняна, Гвіздівці, гінеалогія, голод, Грушецький, Грушка, дослідження, імперія, історія, місто, Молдова, область, Олексіївка, Романківці, російська, російсько-турецька, світова, село, Сербичани, Сокиряни, спогади, СРСР, Туреччина, фотограф, фотографія, Хотинське повстання, Чернівецька
У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах
нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!
Мітки: Андрій, археологія, Бельць, Бессарабія, Бібері, Буковина, Василій, Василь, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, Гроппа, Дашкевич, диякони, Дмитрій, дослідження, духовні, дячки, Іван, імперія, Іоан, Іон, історія, Кирилович, Коболчин, комсомольці, Кочуровський, краєзнавство, Кучерявий, Лампадій, Леонтій, минуле, Михаїл, Міхалєвич, Молдавія, Молдова, московського патриархату, Нагивський, Назаревич, Немешеску, Непоротове, Ніколай, область, Озерянський, окупація, Олексій, Оргєєв, особи, паламарі, Петр, Петро, Північна, Піщенко, Платон, повіт, Подністров'я, поміщик, Порфірій, православна, псаломщики, район, Романківці, російська, румунська, Русєнь, Самсон, священик, священики, Секурєнська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, Спиридон, Споялов, СРСР, Стефан, сучасність, Україна, УРСР, Холдєвич, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, церква, Чернівецька, Чернівецька область, Шапчинський, Шимановський, Ямбурський
Наближається одна з досить значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
Публікуємо на нашому сайті роботу-доповідь гвіздівчанки Світлани Стрілець – «Музей — жива історія села». Раніше ця робота вже публікувалася на сайті Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Робота розповідає про Гвіздовецький сіьський краєзнавчий музей.
Мітки: 133 дивізія, 1941, Бабій, Багрій, Барчук, Бацура, Блинда, будівництво, Бурченко, Велика вітчизняна, Видиш, Вишнівський, війна, Владківський, Гангал, Гвіздівці, Гевліч, Груба, Грушецький, Дворський, Дерняк, директор, Друга Світова, єфрейтор, жандарм, Копєйка, Копійка, краєзнавство, Лісогор, Літвінова, Маркевич, Мартинюк, Матковський, Москва, музей, Науменко, окупація, Олійник, ПМК, Попеза, Потульницький, Препелиця, розстріл, румуни, Саміло, Світлана, село, Смирнов, Сокирянський район, Стрілець, суд, Тимчук, Ткачук, урок пам’яті, Хотинське повстання, Цветков, школа
До цього розділу електронної Книги пам’яті села Гвіздівці увійшли 
відомості про гвіздівчан, що брали участь у Першій Світовій війні 1914 – 1918 років у лавах армійських підрозділів Російської імперії, яка у свою чергу воювала у складі військового союзу «Антанта» (Росія, Сербія, Великобританія, Франція, та інші), проти військового союзу так званих Центральних країн (Германська, Австро-Угорська і Османська імперії, Болгарське царство).
У нас поки що відсутні будь які відомості про службу гвіздівчан у цій період в арміях інших країн. При цьому, не нашими героями є січові стрільці, що воювали у складі армії Австро-Угорської імперії і в інтересах цієї імперії, та з якими (в тому числі) наші односельці билися на смерть.
Список викладено за алфавітом. Звісно, що до списку потрапили лише ті учасники Великої війни, щодо яких вдалося знайти такі відомості. Читати запис повністю »
Мітки: 1905, 1914, 1917, Австрія, Австро-Угорщина, археологія, Бессарабія, Буковина, ветерани, війна, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський, дослідження, загинув, імперія, історія, кавалер, книга, краєзнавство, минуле, Німеччина, область, орден, пам’яти, Перша, Перша Світова, Північна, побіг, повіт, Подністров'я, полон, район, російсько, світова, Святого Георгія, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, сучасність, Угорщина, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Хрест, Чернівецька, Чернівецька область, японська
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені 
відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
