Мав я при румунських боярах один гектар землі. Тяжко мені було
перебиватися, не жив я, а лише тягнув лямку. Було в мене чотири сини. Виростити їх треба було, виховати так, щоб не соромитись за їх виховання.
Сам я батракував в куркулів і сини мої батракували. Так і жили. Тяжко було, але що поробиш, ніхто не допомагав, як знаєш так і живи.
Мітки: 1941, 1945, археологія, Бессарабія, Буковина, велика, війна, Вітчизняна, волость, газета, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, друга, замітки, історія, краєзнавство, лист, Мендиківці, минуле, Молдова, область, Олексіївка, Північна, повіт, Подністров'я, публікація, район, світова, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, фронові, фронт, Хотинський, Чернівецька
