302 года назад завершилась Полтавская
битва между войсками Петра І-го, с одной стороны, и войсками шведского короля Карла XII-го и гетмана Мазепы, с другой стороны (27 июня (8 июля) 1709 года). Казалось бы, что эта битва произошла далеко от нас, но на самом деле, она для нашего края была только началом событий, которые более чем существенным образом повлияли на население Северной Бессарабии. И вот, летом этого — 2011 года, как раз исполняется 300 лет событиям, которые крайне трагически завершились для крестьян нашего края и в том числе — для села Гвоздовцы. Мы уверены, что сведения, изложенные в этом историческом материале, будут новыми для жителей села и края[1].
Мітки: 12, 1711, акынджи, армия, археологія, Ахмед ІІІ, бёлюк, Бендеры, Бессарабия, Бессарабія, битва, Болгария, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гетьман, город, дефтер, диван, Дмитрий Кантемир, Днестр, дослідження, император, империя. Петр, історія, казаки, Клокушна, король Карл, краєзнавство, крепость, Мазепа, минуле, мир, мирный договор, Молдова, налоги, область, Орлик, Османская, Північна, повіт, Подністров'я, Полтавская, пошлина, Прутская, район, Рашков, река, российская, Секурянська, Секурянський, село, Сербичаны, сипахи, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, София, СРСР, Стамбул, султан, сучасність, тататры, турецкая, турки, Турция, Україна, УРСР, Фанар, фанариоты, фельдмаршал, Хотинская, Хотинский, Хотинський, царь, Чернівецька, шведская, Швеция, Шереметьев, янычары
302 роки минуло, як відбулася
Полтавська битва між військами Петра І-го, з одного боку, та військами шведського короля Карла XII-го і гетьмана Мазепи, з іншого боку (27 червня (8 липня) 1709 року). Здавалося б, що ця битва була далеко від нашого краю, але насправді, ця битва для нас була лише початком подій, які більш ніж істотно вплинули на населення Північної Бессарабії. І от влітку цього – 2011 року як раз виповнюється 300 років, як ці події трагічно завершилися для села Гвіздівці і для більшості селян краю. Ми впевнені, що відомості, які викладені в цьому історичному матеріалі, будуть новиною для мешканців села.
Мітки: 1709, 1711, армія, археологія, Бендери, Бессарабія, битва, Болгарія, Буковина, відносини, війна, воєвода, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гетьман, Девлет-Гирей, дефтер, договір, дослідження, імперія, історія, Кантемир, Карл 12, Клокушна, козаки, король, краєзнавство, Мазепа, Мандзяк, минуле, мирний, мито, Молдова, молдовське князівство, область, окупація, османи, Османська, Петро І, Пилип Орлик, Північна, повіт, податки, Подністров'я, Полтава, Полтавська, похід, Прутська, Прутський, район, роковини, російська, російсько-турецька, Росія, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокирянський, Сокирянщина, Софія, СРСР, Стамбул, султан, сучасність, татари, ткурецька, Туреччина, турки, Україна, ультиматум, УРСР, фанаріоти, фортеця, хан, Хотинський, Чернівецька, шведи, шведська, Швеція, яничари
На сторінці давньої історії нашого села вже розповідалося, що
територія Бессарабії, до якої завжди входило село Гвіздівці, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році по Бухарестському мирному договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.
Мітки: 1805, 1806, 1807, 1812, Акерман, археологія, Багратіон, Бессарабія, Буковина, Бухарест, бухарестський, Валахія, Вендори, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, Дунайська армія, зміни, Ізмаїл, імператор, історія, Каменський, кешування, Кілія, козаки, краєзнавство, Кутузов, Ланжерон, минуле, мирний договір, Молдавія, Молдова, область, Олександр, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, поляки, Порта, Прозоровський, Прут, район, Російська імперія, російсько-турецька війна, Росія, Рум’янцев, Рущук, Секурянська, Секурянський, село, Сербія, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, султан, сучасність, Тільзіт, трактат, Туреччина, турки, Україна, УРСР, Франція, Хотин, Хотинський, цар, Чернівецька, Яси
Хутір Галиця (Михалківська сільська рада Сокирянського району Чернівецької області) розташований на березі Дністра. Дивна за своєю красою місцевість, древній прикордонний пост Галицько-Волинського князівства, місце розташування однієї з величніших історичних, культурних і духовних скарбниць Сокирянського району та і всієї Чернівецької області – Галицького Свято-Михайлівського чоловічого монастиря.
Мітки: бояри, Галица, Галицько-Волинське князівство, Дністер, зміни, келья, кешування, Михалкове, монастир, монахи, Непоротове, румуни, Свято-Михайлівський монастир, скелі, скельні печери, скифи, Сокирянський район, Сокиряны, Труфанова Криниця, турки, Україна, хутір Галиця, ченці, Чернівецька область, чорноліська культура
