О. Кучерявий
Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »
Мітки: Азія, Америка, Бессарабія, Болгарія, вирощування, властивості, Гвіздівці, голод, господарство, Грузія, етнографія, застосування, історія, Китай, Колумб, користь, кукурудза, кулінарія, культура, Месопотамія, Молдавія, Молдавське князівство, область, повіт, посів, раціон, Російська імперія, рослинництво, Румунія, село, сільське, СРСР, страви, США, технології, Туреччина, Україна, хотинській, Чернівецька, Шумер
Мало вже лишилося в селі Гвіздівці людей, що народилися в довоєнні 
часи ХХ-го сторіччя… Все частіше уходить разом з ними історія села тих і попередніх часів. І тим важніше зберегти хоча б щось, з того, що вони бачили, чули, знають, пам`ятають!
Пропонуємо Вашій увазі зміст бесіди з дуже цікавою людиною, колишнім мешканцем с. Гвіздівці – Грушецьким Федором Миколайовичем. Він був сільським музикантом, першим фотолюбителем у селі, працював завідуючим сільським клубом. Згодом доля вивела його за межі села, багато де працював… На цей час проживає в м. Сокиряни.
Як вже повідомлялося на сайті, Читати запис повністю »
Мітки: 1877, 1919, 1940, 1944, 1947, бесіда, Бессарабія, велика, війна, Вінницька, Вітчизняна, Гвіздівці, гінеалогія, голод, Грушецький, Грушка, дослідження, імперія, історія, місто, Молдова, область, Олексіївка, Романківці, російська, російсько-турецька, світова, село, Сербичани, Сокиряни, спогади, СРСР, Туреччина, фотограф, фотографія, Хотинське повстання, Чернівецька
Вулиця Цинцара Янки в Белграді. Фото з Вікіпедії.
Олексій Мандзяк
Цинцар Янко Попович (срб. Цинцар Јанко Поповић / Cincar Janko Popović) (1779–1833) – відомий сербський герой. Його ім’я і опис його подвигів знаходимо в народних піснях[1], баладах сербського поета і гусляра Філіпа Вишнича (1767-1834)[2], а також в патріотичній поемі «Сербиянка» (див. «Славни бој на пољу Тичару») відомого сербського письменника та історика Сіми (Сімеона) Милутиновича-Сарайлія (1791-1847)[3]. Відомий сербський письменник Мілорад Павич, зазначив, що Цинцар Янко Попович був у колі сербів, Читати запис повністю »
Мітки: 1804, Cincar Janko Popović, Бельці, Бессарабія, війна, Гвіздівці, герой, історія, Јанко Поповић, національний, орендар, повстання, Попович, посесор, Пушкін, Росія, село, Сербия, Сербія, сербсько-турецька, Туреччина, Хотин, Цинцар, Янка, Янко
Село Гвіздівці. Фото з космосу
Р. Куцька
Сьогодні бібліотекам, щоб вижити потрібно бути корисними і цікавими своїй громаді. А робота з громадою завжди в першу чергу пов`язана із краєзнавством. Тому майже кожен захід у бібліотеці має краєзнавчий зміст, саме таким чином ми виховуємо любов і дбайливе ставлення до рідного краю. Краєзнавча робота – це велика пошукова робота, це конспект епохи. І кожен раз, готуючись до заходів на поставлені відповідні тематики, хочеться, щоб присутні отримали цікаву інформацію, невідомі факти, що мали місце у нашій історії і мають бути у краєзнавчому конспекті нашого краю. Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Буковина, війна, вулиця, Гвіздівці, історія, назва, опис, Румунія, село, СРСР, Туреччина, Україна
Підписанням Бухарестського мирного договору (16 травня 1812
р.) закінчилася чергова російсько-турецька війна. За умовами ІV статті перемир’я до Російської імперії відійшли землі між Прутом і Дністром з «фортецями, містечками та поселеннями, які там знаходяться» [143, с. 63]. На початку ХІХ ст. цей регіон складався з трьох окремих районів, які мали різні форми управління. Фортеці-райї[i] (Хотин, Бендери, Аккерман, Кілія, Ізмаїл) підпорядковувалися безпосередньо турецькому султану. Васальний від нього молдавський господар управляв у північній та центральній частинах. Буджак[ii] (Ізмаїльський, Аккерманський, частково Бендерський повіти) населяли переважно ногайські племена, які Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, імперія, Молдавія, Молдова, населення, переселення, російська, Туреччина, Україна, уряд, формування
Феномен українського козацтва полягає в тому, що в жодній країні козацтво не виконувало тих суспільних функцій, які випали на його долю в Україні. Саме козаки стали основною силою в боротьбі за українську державність, за український народ.
Перше знайомство з територією межиріччя Дунаю й Дністра в українських козаків відбулося ще на початку XVI століття. Перше згадування про похід у наш край датується 1509 роком, коли група козаків під командуванням отамана Семена Олельковича захопила Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, війни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, задунайські, імперія, історія, козаки, краєзнавство, минуле, область, Північна, повіт, Подністров'я, Польща, район, російська, Росія, Секурянська, Секурянський, село, січь, Сокирянський, Сокирянщина, сучасність, Туреччина, Україна, Хотинський, Чернівецька
Абсолютно безкомпромісне прагнення США до контролю над ресурсами є
безальтернативним на сьогоднішній день для американців шляхом збереження системи глобального домінування, а значить і власної економіки. Розпачливий ривок американців до ресурсів став результатом загрози колапсу усталеного світового ладу й системи одержання ресурсів і товарів за “зелені фантики” або в борг.
Мітки: Афганістан, борг, війна, військові, гривна, дії, долар, економика, євро, Єгипет, загроза, зовнішній, Ізраїль, Іран, Казахстан, Китай, КНР, країни, криза, Ліван, Лівія, очікування, падіння, політика, Польша, ріст, Росія, РФ, ситуація, Сірія, США, Таджикістан, тиск, Туреччина, Узбекістан, фінансова
Сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі наш переклад досить цікавої статті
молдовського дослідника радянських часів – Б.Н. Флорі, яка стосується взаємовідносин запорізьких козаків, Молдовського князівства і Московського царства у 70-х роках 16-го сторіччя. Ця стаття була опублікована у збірнику “Карпато-дунайские земли в средние века”, виданому Академією наук СРСР і Академією наук Молдавської РСР (Кишинів, “Штиинца”, 1975). Стаття у збірнику низивалася “Росія і походи запорожців у Молдавію в 70-х роках ХVI ст.”, але ми цьому матеріалові при цій публікації дали дещо іншу назву, адже безпосередньо про молдавські походи запоріжців у статті вказано не так вже і багато.
Мітки: Австрія, Бессарабія, Буковина, війни, Габсбурги, Гвіздівці, Грозний, дипломатія, донські, запорізські, Іван, Іоан, історія, князівство, князь, козаки, король, Крим, Кримське, Молдавія, Молдова, Молдовська, Молдовське, Московське, набіги, область, орда, Острожський, політика, Польща, походи, район, Росія, РСР, село, Сокирянський, СРСР, Стамбул, Туреччина, Україна, ханство, царство, Ченівецька, Швеція
302 роки минуло, як відбулася
Полтавська битва між військами Петра І-го, з одного боку, та військами шведського короля Карла XII-го і гетьмана Мазепи, з іншого боку (27 червня (8 липня) 1709 року). Здавалося б, що ця битва була далеко від нашого краю, але насправді, ця битва для нас була лише початком подій, які більш ніж істотно вплинули на населення Північної Бессарабії. І от влітку цього – 2011 року як раз виповнюється 300 років, як ці події трагічно завершилися для села Гвіздівці і для більшості селян краю. Ми впевнені, що відомості, які викладені в цьому історичному матеріалі, будуть новиною для мешканців села.
Мітки: 1709, 1711, армія, археологія, Бендери, Бессарабія, битва, Болгарія, Буковина, відносини, війна, воєвода, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гетьман, Девлет-Гирей, дефтер, договір, дослідження, імперія, історія, Кантемир, Карл 12, Клокушна, козаки, король, краєзнавство, Мазепа, Мандзяк, минуле, мирний, мито, Молдова, молдовське князівство, область, окупація, османи, Османська, Петро І, Пилип Орлик, Північна, повіт, податки, Подністров'я, Полтава, Полтавська, похід, Прутська, Прутський, район, роковини, російська, російсько-турецька, Росія, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокирянський, Сокирянщина, Софія, СРСР, Стамбул, султан, сучасність, татари, ткурецька, Туреччина, турки, Україна, ультиматум, УРСР, фанаріоти, фортеця, хан, Хотинський, Чернівецька, шведи, шведська, Швеція, яничари
19 листопада в португальському Лісабоні відбувся черговий саміт НАТО. Про цю одіозну військову організацію говориться багато, але значна кількість цих розмов походить від людей, які не володіють достатнім обсягом інформації. На жаль, ті що такою інформацією володіють – або брешуть, або мовчать, або їх висловлювання замовчують СМІ, які практично у всьому світі під контролем тих, хто одночасно є хазяїном і самого НАТО. До останньої категорії людей – до тих, хто володіє повною інформацією про НАТО, не мовчить, говорить правду, але його замовчує “вільна” і “демократична” світова преса, можна з впевненістю віднести людину-легенду Фіделя Кастро.
Мітки: 19 листопада, 1991, Австралія, АТЕС, Афганістан, Белград, бомба, бомбардування, Брежнєв, Буш, ВВП, велика двадцятка, Всесвітній банк, Генеральний секретар, Данія, дітей, договір, Європа, зброя, Йокогама, Картер, Кеннеді, Китай, КНР, колоніалізм, Корея, Косово, КПРС, Куба, лікування, Лісабон, МВФ, Мєдвєдєв, наступальних, НАТО, НДР, Ніксон, Обама, озброєнь, оновлення, перемога над фашизмом, португальский, ППО, Президент, Радянський Союз, Расмуссен, Рейган, Росія, саміт, Сербія, Сеул, скорочення, СНВ, СРСР, США, Туреччина, Україна, Фідель Кастро, Хіросіма, Хоннекер, чорнобильска катастрофа, ядерна, ядерний напад, ядерних, Японія
