Мітки: археологія, Бессарабія, відео, дослідження, історія, Русь, скіфи, слов'яни, Україна
Пропонуємо до уваги
відвідувачів сайту добірку окремих історичних описів, що розповідають про історію заселення Бессарабії слов’янськими племенами й про походження нинішнього населення краю. Ми не пропонуємо вважати ці добірки істиною в останній інстанції, але вони цікаві самі по собі і в деякій мірі мають під собою істотне підгрунтя. Читати запис повністю »
Мітки: анти, археологія, Бессарабія, Буковина, волость, вятичі, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, готи, дослідження, історія, краєзнавство, край, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, слов'яни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, тіверці, Україна, уличі, УРСР, Хотинський, Чернівецька
На всякого, хто хоч раз прочитав повість Н.В. Гоголя “Страшна помста”, вона вчиняє незабутнє враження. Безсумнівно – це одне з найбільш яскравих і барвистих полотен великого майстра. В “Страшній помсті” позначився гарячий інтерес письменника до минулого Русі, до історії визвольної боротьби українського народу з польською шляхтою, – і це зближує її з патріотичним епосом Гоголя – Тарасом Бульбой”. Бєлінський, маючи на увазі героїчне звучання повести, порівнював “Страшну помсту” саме з Тарасом Бульбой” – “обидві ці величезні картини, – писав він, – вказують, до чого може підніматися талант Гоголя.” (1).
Мітки: археологія, Бессарабія, билини, богатир, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, Гоголь, давня, Дністер, дослідження, Закарпаття, Ілля, індійська, індоєвропейська, історія, Карпати, Київська, краєзнавство, минуле, міфи, міфологія, Молдова, Муромець, область, Північна, повіт, Подністров'я, помста, Прикарпаття, район, русини, Русь, Святогор, Секурянська, село, скандинавська, слов'яни, слов’янська, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Страшна, сучасність, твори, Україна, УРСР, франська, Хотинський, Чернівецька
“Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць” (Ліна Костенко)
Без сумніву, основним деревом гвіздовецького лісу й інших великих лісових масивів Сокирянщини є дуб. Могутнє дерево є воістину символом – сили, моці, спокою. Про це гарне й могутнє дерево й буде наша сьогоднішня розповідь.
Мітки: археологія, Бессарабія, ботанична, Буковина, використання, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, дерево, Дністер, дослідження, друїди, дуб, історія, краєзнавство, медиціна, минуле, Молдова, Народна, область, Північна, Подністров'я, район, рослина, Секурянська, село, символ, слов'яни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, трипільська культура, тріпільці, Україна, характеристика, Чернівецька, язичництво
Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії – “Пущена”. На
Русі – це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна – це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.
У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням у гості з рясними трапезами, спалюванням опудала Марени-Зими (Марена, або Морена – богиня царства мертвих і богиня Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, зміни, історія, кешування, краєзнавство, масляна, масляниця, масниця, минуле, млинці, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, прощена неділя, район, свято, Секурянська, Секурянський, село, слов'яни, Сокирянський, Сокирянщина, Сонце, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, язичницьке свято
Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »
Мітки: австрійська, австрійці, армія, археологія, Батий, Бессарабія, бояри, Буковина, бухарестський, війна, волость, Волошське, Галицько-Волинське, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гети, гієна, Голіцин, готи, давня історія, даки, Децебал, Днепропетровск, Днестр, Дніпропетровськ, Дністер, донські, дослідження, древляни, запорізькі, зміни, Золота Орда, Ігор, історія, кам’яний вік, Кантемир, Карпати, кельти, кешування, кімерійці, князівство, князь, козацька, краєзнавство, Кременецький кряж, культура, Кутузов, лесотундра, лісотундра, Маврикій, минуле, мирний договір, Молдова, Наливайко, Нелипівці, неолит, неоліт, носоріг, область, Олег, Осман, палеолит, палеоліт, первісна людина, печенеги, Північна, повіт, Поділля, Подністрів'я, Подністров'я, половці, поляки, Порта, Причерноморье, Причорномор’я, Прокопій Кесарійський, Прут, район, ріка, Романківці, російська, російсько-турецька, Русь, Сагайдачний, сармати, Сарматське море, Секурянська, Секурянський, село, скіфи, Слободзейський, слов'яни, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, Суворов, султан, сучасність, тіверці, Траян, Трипільська, трипільці, тундра, Туреччина, Україна, українська, УРСР, фракійці, Хотинська райя, Хотинський, Хотинський повіт, Царград, Черемош, Чернівецька, Чернівецька область, Черняхівська, черняхівці, Шепетівка, Шепетовка, шерстистый носорог, Яський
