Алексей Мандзяк
В 1908 году в «Прибавлениях к Церковным ведомостям» еженедельного журнала «Церковные ведомости», который издавался при Святейшем правительствующем Синоде в Российской империи, в 31-м выпуске было опубликовано объявление, в котором были упомянуты жители села Гвоздовцы, а именно Петр Андреевич Гангалюк и его супруга Иулитта Ивановна. Содержание этого объявления следующее: Читати запис повністю »
Мітки: безвести, Бессарабия, брак, венчание, Гвоздовцы, Гвоздоуць, духовная, законодательство, история, исчезновение, Кишиневская, консистория, местечко, объявление, порядок, правительственный, правительствующий, пропажа, расторжение брака, Российская империя, святейший, Секурень, Секуряни, село, Сенат, синод, Сокиряны, Хотинский уезд, церковь
Олексій Мандзяк
У 1908 році в 31-му випуску «Додатків до церковних відомостей» (рос. «Прибавления к Церковным ведомостям») щотижневого журналу «Церковні відомості» (рос. «Церковные ведомости»), який видавався при Святішому урядовому Синоді в Російській імперії, було опубліковано оголошення, в якому були згадані жителі села Гвіздівці, а саме Петро Андрійович Гангалюк і його дружина Іуліта Іванівна. Зміст цього Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Бессарабська губернія, Гвіздівці, Дністровський, духовна, законодавство, історичне, історія, Кишинівська, консисторія, метрика, метричний запис, містечко, оголошення, порядок, район, розірвання шлюбу, розміщення, Російська імперія, Секуряни, село, Сенат, синод, Сокиряни, Сокирянський, Хотинський повіт, церква, шлюб
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені “Правила тимчасового правління Бессарабії”. Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі – Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
