к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 20th Січень 2021

Олександр Чорний

 

Ми уже давно звикли жити за календарем, і ще зі шкільної парти пам’ятаємо, що в давнину він появився як насущна необхідність в умовах циклічних і передбачуваних змін погоди. По зірках на небі, а також за сонцем і місяцем люди орієнтувались в природі, визначали час початку чи закінчення хліборобських робіт в полі. Власне, небесні світила й підказали їм шлях до створення першого природного календаря. І хоча це сталося в Єгипті на берегах древнього Нілу, де наполовину кочівні племена скотарів ще в V тисячолітті до н.е. винайшли, можливо, перший річний календар, мені чомусь завжди, як торкаюся розмови на цю тему, згадується наша українська легенда про Дністер. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , ,

У свій час на сайті “Сокирянщина” була опублікована стаття “Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я”, що була уривком зі статті Миколи Жарких “Оборонні споруди долини Дністра”. Та стаття містила цікаву але досить обмежену територіально інформацію про прадавні фортефікаційні споруди верхнього Подністров’я. Продовжуючи вивчення теми ми натрапили на досить цікаву за змістом і значенням статтю, що була опублікована на румунському сайті «Basarabia-Bucovina.Info». За значенням ця стаття цікава демонстрацією румунського Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.

На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Дмитро Черновол

Археологічні дослідження в с. Волошкове Сокирянського р-ну Чернівецької області пов’язані з чисельними археологічними розвідками та в останній час розкопками Дністровської комплексної експедиції. Зокрема перші розвідки тут були проведені Т.С. Пассек, яка складала карту археологічних пам’яток Середнього Дністра. С.М. Бібіков та В.Г. Збенович картографували тут археологічні пам’ятки, які підлягали затопленню у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС. Б.О. Тимощук Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Микола Дутчак,

Світлана Дутчак

Будівництво та функціонування гідротехнічних споруд завжди призводить до істотних змін ландшафтних комплексів, їх властивостей, динаміки та структурної організації прилеглих до них територій. Ці зміни мають диференційований характер і залежать від багатьох чинників.

Експедиційні та напівстаціонарні ландшафтні дослідження дають нам підставу окреслити регіон та основні напрямки впливу Дністерської[1] гідротехнічної системи (ДГіТС) на ландшафтні комплекси топологічного рівня та їх Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , ,

admin on 13th Жовтень 2015

«Рідний край над Здвижень-рікою. Дві Великіsdvizeni Перемоги» – під такою назвою побачила світ книжка брусилівського краєзнавця Володимира Святненка, в якій представлено найбільш значущі події в історії Брусилівського району Житомирської області упродовж 1941—1991 років. Це видання є заключним у краєзнавчій трилогії «Рідний край над Здвижень-рікою» — ґрунтовного дослідження історії рідного краю.

Книжка «…Дві Великі Перемоги» складається з трьох частин. Перша охоплює період німецько-радянської війни. У ній представлені як документальні факти, так і свідчення очевидців про бойові дії на території Брусилівщини, про життя людей під час окупації сіл фашистськими загарбниками, про долю остарбайтерів, а також про героїзм земляків на фронтах Другої світової війни. Друга частина Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

admin on 27th Червень 2014

karta101 rus1Сайт «Гвіздівці» неодноразово писав про те, що на території земель сільради перебуває джерело (виток) однієї з значних рік Північної Бессарабії – Раковця.

Із цією рікою в історії нашого села пов’язано багато подій. Насамперед, це обумовлено тим, що нижче за течією цієї ріки розташоване молдавське село Ходороуци, що було пов’язане із Гвіздівцями ланцюгом історичних подій практично весь відомий історичний період існування обох сіл. І почалося це у відомій історії із грамоти молдавського господаря Стефана Великого (Штефан чел Маре), Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 1st Червень 2013

01 rus1Як, напевно, добре відомо більшості відвідувачів сайту «Гвіздівці», в001 1941 році румунські війська, разом з німецькими, повторно окупували Бессарабію й пішли далі – аж до Сталінграду. У планах румунських загарбників було не тільки «повернення» до складу «Великої Румунії» («Romania Mare») самої Бессарабії, але й включення до складу румунської держави української території між Дністром і Бугом (сучасна Одеська область і значні частини сучасних Хмельницької, Вінницької, Миколаївської й Кіровоградської областей) та частину півострову Крим. Ці території були обіцяні румунському уряду Гітлером.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,