Рік тому розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці. До цієї важливої справи долучились десятки людей. Відтак цей проект увійшов і до програми районного книгодрукування.
У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі, – про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.
Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, волинська, галицька, Гвіздівці, давня, історія, книга, князівство, край, Молдова, новітня, область, прадавня, Румунія, Русь, село, СРСР, Україна, Чернівецька
Мітки: археологія, Бессарабія, відео, дослідження, історія, Русь, скіфи, слов'яни, Україна
27 і 28 липня 2018 року Церкви православного обряду відзначатимуть річницю хрещення 
Русі.
З цієї нагоди кожна конфесія анонсує свою програму урочистих заходів, повідомляє «Релігія в Україні».
Голова Синодального Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) оголосив офіційну програму урочистостей, яка передбачає молебень на Володимирській гірці 27 липня о 13:00, богослужіння, яке очолить глава УПЦ митрополит Онуфрій, разом з яким будуть молитися також представники інших Помісних Церков. Потім з Володимирської гірки віряни хресною ходою вирушать центральними вулицями столиці в Києво-Печерську лавру, де глава УПЦ звершить всенічне бдіння. Читати запис повністю »
Мітки: 2018, Володимир, Київ, князь, молебень, молитва, Русь, святкування, УПЦ, хресна хода, Хрещення, церква
30 березня у народі відзначають «Теплого Олекси» — День святого Преподобного Олексія (Алексія), людини Божої, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії він 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.
Преподобний Алексій народився в Римі в родині благочестивих і жебраколюбивих Євфіміана й Аглаїди. Вони довгий час були бездітні й невпинно молили Господа про дарування потомства. І Господь утішив подружжя народженням сина Алексія. У шість років отрок почав учитися й успішно вивчав світські науки, Читати запис повністю »
Мітки: 2017, Алексій, бджоли, березень, Гвіздівці, говірки, Едеса, жебрак, житія, звичаї, Італія, лелека, місто, народні, Олекса, папа, прикмети, промовки, риба, Рим, римський, Русь, святий, село, Сірія, теплий, Україна
На всякого, хто хоч раз прочитав повість Н.В. Гоголя «Страшна помста», вона вчиняє незабутнє враження. Безсумнівно — це одне з найбільш яскравих і барвистих полотен великого майстра. В «Страшній помсті» позначився гарячий інтерес письменника до минулого Русі, до історії визвольної боротьби українського народу з польською шляхтою, — і це зближує її з патріотичним епосом Гоголя — Тарасом Бульбой». Бєлінський, маючи на увазі героїчне звучання повести, порівнював «Страшну помсту» саме з Тарасом Бульбой» — «обидві ці величезні картини, — писав він, — вказують, до чого може підніматися талант Гоголя.» (1).
Мітки: археологія, Бессарабія, билини, богатир, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, Гоголь, давня, Дністер, дослідження, Закарпаття, Ілля, індійська, індоєвропейська, історія, Карпати, Київська, краєзнавство, минуле, міфи, міфологія, Молдова, Муромець, область, Північна, повіт, Подністров'я, помста, Прикарпаття, район, русини, Русь, Святогор, Секурянська, село, скандинавська, слов'яни, слов’янська, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Страшна, сучасність, твори, Україна, УРСР, франська, Хотинський, Чернівецька
«Тісні взаємозв’язки між нашою історією й історією російського народу спричиняють нагальну потребу вивчення тої й іншої», казав у свій час молдавський і румунський письменник, поет, драматург, художник, історик і перекладач, виходець з Герци Георге Асакі (1788-1869). Слова відомого класика молдавської літератури, просвітителя й суспільно-політичного діяча Г. Асакі з «Напутного слова до «Історії Російської імперії»» И. Кайданова (1) краще всього характеризують роль руського населення Карпато-Дністровського регіону в становленні молдавської державності, утворенні молдавських народностей, мови й культури.
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, виникнення, Гвіздівці, географія, Дністер, дослідження, історія, князівство, краєзнавство, минуле, мова, Молдавія, Молдавська, молдавське, Молдова, молдовани, область, Північна, повіт, Подністров'я, походження, русини, Русь, руські, село, Сокирянщина, сучасність, Україна, Хотинський, Чернівецька
Каждый населенный пункт, как и человек, имеет свое личное имя.
Конечно, нам всегда интересно, что означает наше имя и откуда оно взялось. Тоже самое можно сказать о названии села, хутора или города, в которых мы родились, живем или временно находились. Не является исключением в этом и гвоздовчане, т.е. жители села Гвоздовцы (укр. — Гвиздивцы) которое находится на территории современного Сокирянского района Черновицкой области.
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, Василий, войсковой, волость, Гваздауцы, Гвоздовцы, география, город, городище, Днестр, донские, Древняя, Ефремов, Иванович, исследования, история, казаки, Киевская, краеведение, крепость, Кучелмин, Молдавия, Молдова, название, область, платовцы, Поднестровье, пост, прошлое, район, Русь, Северная, Секурянская, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, старшина, татары, уезд, Украина, Хотинский, Черновицкая, этимология
Города, как звезды: загораются и, несправедливо забытые историей,
«гаснут»
На наших землях в седой древности проживали далекие предки. Называли их разнообразно, а «отец истории» Геродот именовал «скифами-пахарями». І хотя они были умелыми земледельцами, сообразительными изобретателями, иногда приходилось брать оружие в руки и становиться бесстрашными воинами, защищать родную землю от степных диких орд, завистливых соседей. Поселения густо покрывали территорию над полноводным Днестром, который еще в первом тысячелетии нашей эры был удобным торговым путем для наших предков-тиверцев и гостей торговых. Руслом Днестра плыли целые караваны — от Галича до Черного моря, которое в те времена называли Гостинным. Поэтому вдоль берегов Днестра, с обеих сторон, возникали портовые города-крепости: Галич, Василев, Онут, Хотин, Бакота, Ушица. А самым южным был город Кучелмин. Читати запис повністю »
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, город, Днестр, Древний, история, Киевская, крепость, Кучелмин, летописный, летопись, Ломаченцы, Поднестровье, район, Русь, село, Сокирянский, Сокирянщина, Украина
Київський князь Олег, за великим рахунком, першим почав згуртування слов’янських племен в нову велику державу — Київську Русь[1]. Саме Олег, з легкої руки народних оповідань, літописців, письменників і поетів прозваний Віщим, зробив Київ «матір’ю городів руських». Він став одним з найулюбленіших героїв давньоруських фольклорних творів: дружинних чи воїнських пісень, легенд, переказів і билин. Народна пам’ять оповила ім’я князя дивними оповіданнями і казками, перенісши на нього всяку всячину, що пам’ятала з найдавніших часів. Народна пам’ять зробила з нього не лише великого і вдалого полководця, а й чудодія, що вмів творити діла надлюдські: міг обернутися «і звірем, і птахом, і комахою». З плином часу за образом казкового чудотворця майже зник дійсний, правдивий образ князя, що княжив у Києві.
Мітки: 907, 912, Ал-Масуді, Аскольд, варяги, весь, Візантія, Волга, Грушевський, день пам’яті, Дір, Дон, Ігор, каганат, Каспійське, Києвський, Київ, Київська Русь, князь, Константинополь, кривичі, легенда, літопис, літописець, Любеч, меря, море, Нестор, Новгород, Олег, Персія, Пушкін, рік, ріка, Русь, Рюрик, Святослав, словени, Смоленськ, хазари, хозари, Царгород, Чорне, чудь
З кожним днем всі ми наближаємося до досить цікавої дати – 22
червня. Ця дата викликає істотну цікавість з історичної точки зору, адже у цей день розпочалися щонайменше 2 великих війни – Вітчизняна війна 1812 року, а також Велика Вітчизняна війна 1941-45 років. У багатьох поколінь населення країн колишнього СРСР ця дата пов’язана з завершенням навчання у середній школі і з прощанням зі школою. Цікавою є ця дата і з астрофізичної (прошу не плутати з астрологічною) точки зору, адже це день літнього сонцестояння. Зрозуміло, що такий день просто не міг проминути попри увагу наших давніх пращурів, тобто він є цікавим також і з етнографічного боку.
Мітки: 1812, 2010, 22 червня, 7 липня, археологія, астрофізика, Бессарабія, Буковина, Велес, Велика Вітчизняна війна, Великдень, вогонь, Вода, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, давні слов’яни, дослідження, етнографія, Земля, зміни, Іван, ідол, Іоан, історія, календар, кешування, Коло, Коляда, краєзнавство, Купала, Купальське багаття, Купальське Деревце, Купальський тиждень, масниця, минуле, місяць, Мокош, Молдова, Навь, Небо, область, папороть, Північна, повіт, повня, Подністров'я, Правь, район, Род, Родовий стовп, Русалії, Русальський тиждень, русічи, Русь, свято, Секурянська, Секурянський, село, символ, Сокирянський, Сокирянщина, Сонце, сонцестояння, СРСР, сучасність, Таусень, Україна, УРСР, Хотинський, Хреститель, червень, Чернівецька, Явь, Ярило
