к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 30th Березень 2021

На сайті «Сокирянщина» у цьому році опублікована низка статей Олексія Мандзяка із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії» (і буде продовжена), в яких представлені короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX століттях при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, що нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Кожна стаття присвячена носіям конкретного священицького роду і одна з таких статей присвячена роду священиків Холдевичів. А один з представників цього роду – Холдевич Михайло Іванович дуже тривалий час служив в гвіздівецькій Свято-Димитріївській церкві і дуже яскраво відзначився в історії села Гвіздівці. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 24th Листопад 2020

О. Кучерявий

 

Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.

Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також – коли і звідки вони взялися у селі?  У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них – Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У свій час на сайті “Сокирянщина” була опублікована стаття “Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я”, що була уривком зі статті Миколи Жарких “Оборонні споруди долини Дністра”. Та стаття містила цікаву але досить обмежену територіально інформацію про прадавні фортефікаційні споруди верхнього Подністров’я. Продовжуючи вивчення теми ми натрапили на досить цікаву за змістом і значенням статтю, що була опублікована на румунському сайті «Basarabia-Bucovina.Info». За значенням ця стаття цікава демонстрацією румунського Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Кучерявий О.П.

 

На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.

Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Перемога у Великій Вітчизняній війні – героїчний подвиг радянського народу, складовою частиною якого був у той час народ Української РСР. І День Перемоги – 9 травня для багатьох усе ще є головним святом країни.

Зараз в Україні на офіційному рівні цей день називається Днем Перемоги над нацизмом у другій світовій війні 1939-1945 років. Але війна для всіх народів СРСР і для українців у тому числі, що би ні стверджували на офіційному рівні, почалася не в 1939 році, а 22 червня 1941 року і воювали наші люди, боролися, насамперед з ворогом, який напав на нашу спільну землю, на наш народ, а вже в другу чергу  – проти нацистської ідеології. І для учасників бойових дій, і для тих, хто в той грізний час кував цю Перемогу в тилу, то була Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

 

Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У попередній статті на сайті «Гвіздівці» ми розповіли про лицемірну політику, так званих, «демократичних», здебільшого – європейських країн, стосовно окупації і подальшої анексії Румунією території Бессарабії в 1918 – 1920 роках, які подарували своїй поплічниці шмат чужої території. При цьому ми згадували, що 19 вересня 2019 року Європарламент (законодавчий орган Євросоюзу) прийняв багатообіцяючу (за майбутніми наслідками) резолюцію «Про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи».

Що ж то за резолюція така? Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

19 вересня 2019 року Європарламент (законодавчий орган Євросоюзу) прийняв багатообіцяючу (за майбутніми наслідками) резолюцію «Про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи». Цією резолюцією одним з винуватців розв`язування 2-ої Світової війни визначається його головна жертва – Радянський Союз. Про цю резолюцію і про те, на що вона реально спрямована, які будуть її наслідки для України, ми розповімо у наступній статті на сайті “Гвіздівці”.

А зараз, в якості «передмови» до тої статті, покажемо – хто насправді є ті, хто виносив ту – мерзотну і ганебну, на наш погляд, резолюцію і як вони (а це, у принципі, здебільшого ті ж саме країни) у 1920 році відшматували від території Росії і майбутньої України, які на той час були охоплені громадянською війною, чималий і благодатний шматок території – Бессарабію та запродали його Румунії. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.

На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,