Як вже повідомлялося на нашому сайті, у січні цього – 2019 року
виповнилося 100 років Хотинському повстанню 1919 року проти румунської окупації Північної Бессарабії.
Повстання почалося в ніч на 6 (19) січня 1919 року і завершилося 20 січня (2 лютого за нині діючим календарним стилем) 1919 року повною поразкою (як і переважна більшість повстань в історії людства).
Це повстання було вкрай визначною подією для нашого краю. Ні хто точно не знає – яка кількість населення Північної Бессарабії (Хотинський, Сорокський та частина Бєлєцького повітів) взяли участь у повстанні, але Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1919, 2019, Антанта, артилерія, Атакі, Гвіздівці, директорія, ЗУНР, містечко, місто, окупація, повіт, повстання, років, Румунія, румунська, село, соркський, Сороки, УНР, Франція, Хотин, Хотинське, Хотинський
В історії правоохоронних органів, що діяли на території Буковини
особливого характеру набула їх діяльність у період між двома світовими війнами. Включення Буковини до складу королівської Румунії привело до поширення на цю територію діяльності правоохоронних органів країни. В умовах того часу та ставлення до місцевого населення з боку влади, в значній мірі визначене особистою позицією історика та політичного діяча І. Ністора, діяльність правоохоронні органи виконували здебільшого функцію каральну. Особливу роль відігравала спеціальна служба безпеки (таємна політична поліція, sіguranţa). Читати запис повністю »
Мітки: authority, police, political, punitive, state security, sіguranţa, археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, діяльність, дослідження, жандармерія, історія, краєзнавство, методи, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, поліція, район, Румунія, румунська, Секурянська, Секурянський, село, сигуранца, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, створення, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
Представляємо Вашій увазі ще один історичний документ, що стосується
періоду — після початку румунської окупації нашого краю, у тому числі – періоду Хотинського повстання. Це — переклад замітки з журналу 4-ої бригади румунських прикордонників «Granicerul», яка була опублікована у випуску від 3 березня 1934 року. Називалася замітка (яка вже на той момент була історичною): «Дії 3-х прикордонних полків на кордоні по Дністру під час окупації Бессарабії». Ми не будемо давати оцінки цій замітці, а просто публікуємо її.
Мітки: 1918, 1919, археологія, Бессарабія, бойові, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, границя, дії, Дністер, дослідження, історія, кордон, краєзнавство, минуле, Молдова, область, окупанти, окупація, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, прикордонники, район, Румунія, румунська, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Сайт «Гвіздівці» неодноразово писав про
Хотинське повстання (січень — лютий 1919 року) і про наших односільчан, які в ньому брали участь. Однак, напевно перед багатьма з тих, кого цікавить тема Хотинського повстання, поставало питання: а чому ж повстання не було підтримано Директорією УНР, війська якої перебували зовсім поруч — за Дністром?
Мітки: khotin, uprising, Бессарабія, Буковина, війна, громадянська, директорія, Молдавія, Молдова, область, окупація, Перша, Петлюра, петлюрівці, повіт, повстання, Румунія, румунська, світова, Сорокський, Україна, УНР, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Наш сайт публікував у квітні минулого року статтю «Гітлер і Україна«. У статті, опублікованій в зв’язку з чималою кількістю сучасних шанувальників нацизму і фашистських поплічників з числа українців, розповідалося про плани Гітлера щодо України і українського народу, які він висловлював в бесідах з Борманом під час спільних вечерь у вінницькій ставці. Та кількість недолугих сучасних «гитлерят» напевне не зменшилася.
Мітки: 1941, 1944, Gheorghe_Manoliu, Антонеску, археологія, Барнашівка, Бессарабія, Борман, Буковина, війна, Вінниця, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георге Маноліу, Герца, Гітлер, Дністер, дослідження, друга, євреї, Залізна гвардія, знищення, історія, краєзнавство, Крим, минуле, Молдова, область, Одеса, Ожеве, окупація, ОУН, Північна, повіт, Подністров'я, район, расизм, Румунія, румунська, світова, Севастополь, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, ставка, Сталінград, Стрижавка, сучасність, Трансністрія, Україна, українці, УПА, УРСР, Хотинський, цигани, Чернівецька, Чернівці
У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах
нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!
Мітки: Андрій, археологія, Бельць, Бессарабія, Бібері, Буковина, Василій, Василь, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, Гроппа, Дашкевич, диякони, Дмитрій, дослідження, духовні, дячки, Іван, імперія, Іоан, Іон, історія, Кирилович, Коболчин, комсомольці, Кочуровський, краєзнавство, Кучерявий, Лампадій, Леонтій, минуле, Михаїл, Міхалєвич, Молдавія, Молдова, московського патриархату, Нагивський, Назаревич, Немешеску, Непоротове, Ніколай, область, Озерянський, окупація, Олексій, Оргєєв, особи, паламарі, Петр, Петро, Північна, Піщенко, Платон, повіт, Подністров'я, поміщик, Порфірій, православна, псаломщики, район, Романківці, російська, румунська, Русєнь, Самсон, священик, священики, Секурєнська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, Спиридон, Споялов, СРСР, Стефан, сучасність, Україна, УРСР, Холдєвич, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, церква, Чернівецька, Чернівецька область, Шапчинський, Шимановський, Ямбурський
Наближається одна з досить значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
