У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І.  Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

 Через два дні — чергова річниця початку Великої Вітчизняної війни 1941 — 45 років. На цій війні загинуло чимало наших земляків – гвіздівчан, а також родичів селян, які проживали в інших селах та містах. Наш сайт планує розмістити повний список гвіздівчан і вихідців з села — які загинули за Батьківщину. Тобто хочемо створити власний варіант електронної книги пам’яті.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Январь 2010

Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].

Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії органі­зації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з війсь­кових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке за­питання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали до­говорити, випровадили зі сходки[2].

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,