Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Кучерявий О.П.

 

На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.

Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Безумовно, що в цей час дуже багатьох людей турбує ситуація із черговим спалахом захворювання нетиповою пневмонією, яку сьогодні в основному називають короновірусом і підносять – як, щось нове. Насправді, ця хвороба далеко не нова.

Ми далекі від того, що б роздмухувати або підтримувати серед населення паніку, нам соромно за людей, які нещодавно просто, як самі дикі дикуни повелися в Нових Санжарах і не тільки там… Ми розуміємо, що проблема цього захворювання є не настільки катастрофічною у світовому масштабі, наскільки вона підноситься: самі поміркуєте – кількість захворілих у світі є зовсім не характерною для реальної епідемії. Але з іншої сторони, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ми розуміємо, що насправді проблема, так званого китайського «короновірусу», є черговою штучно створеною проблемою для збільшення прибутків найбільших фармацевтичних компаній світу, а також вирішення низки геополітичних питань. Але, все ж, то є не просто фейк. Ми не будемо вдаватися тут і зараз у деталі цієї міжнародної політичної афери, лише мусимо зазначити, що люди (якщо їх так можна назвати), які працюють над штучним створенням чергової всесвітньої «епідемії», не дурно їдять свій «хліб», не обмежуються лише розповсюдженням фейкових новин і проблема захворювання все ж існує. Тому потрібно берегтися!

Пропонуємо Вашій увазі одне з найбільш досконалих, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

19 вересня 2019 року Європарламент (законодавчий орган Євросоюзу) прийняв багатообіцяючу (за майбутніми наслідками) резолюцію «Про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи». Цією резолюцією одним з винуватців розв`язування 2-ої Світової війни визначається його головна жертва – Радянський Союз. Про цю резолюцію і про те, на що вона реально спрямована, які будуть її наслідки для України, ми розповімо у наступній статті на сайті “Гвіздівці”.

А зараз, в якості «передмови» до тої статті, покажемо – хто насправді є ті, хто виносив ту – мерзотну і ганебну, на наш погляд, резолюцію і як вони (а це, у принципі, здебільшого ті ж саме країни) у 1920 році відшматували від території Росії і майбутньої України, які на той час були охоплені громадянською війною, чималий і благодатний шматок території – Бессарабію та запродали його Румунії. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.

На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вулиця Цинцара Янки в Белграді. Фото з Вікіпедії.

Олексій Мандзяк

Цинцар Янко Попович (срб. Цинцар Јанко Поповић / Cincar Janko Popović) (1779–1833) – відомий сербський герой. Його ім’я і опис його подвигів знаходимо в народних піснях[1], баладах сербського поета і гусляра Філіпа Вишнича (1767-1834)[2], а також в патріотичній поемі «Сербиянка» (див. «Славни бој на пољу Тичару») відомого сербського письменника та історика Сіми (Сімеона) Милутиновича-Сарайлія (1791-1847)[3]. Відомий сербський письменник Мілорад Павич, зазначив, що Цинцар Янко Попович був у колі сербів, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 29th Квітень 2018

Незалежна дослідницька й медіа-організація «Центр досліджень глобалізації», що створена у 2001 році в Монреалі (Канада), нещодавно опублікувала на своєму сайті «Global Research» (укр. – «Глобальний ресурс») досить цікаву статтю під назвою «Війна – добра справа для бізнесу: інсайдерська торгівля, таємна інформація й атака США проти Сирії». Її автором є Michel Chossudovsky – почесний професор економіки Університету Оттави, автор одинадцяти книг, у тому числі співавтор Британської енциклопедії. Представляємо відвідувачам сайту Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,