Через два дні – чергова річниця початку Великої Вітчизняної війни
1941 – 45 років. На цій війні загинуло чимало наших земляків – гвіздівчан, а також родичів селян, які проживали в інших селах та містах. Наш сайт планує розмістити повний список гвіздівчан і вихідців з села – які загинули за Батьківщину. Тобто хочемо створити власний варіант електронної книги пам’яті.
Мітки: 1812, Австрія, Англія, археологія, архів, Афганська війна, Бессарабія, Буковина, Великка вітчизняна війна, війни Росії, вітчизняна війна, воїни, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, генерал Перовский, географія, Георгівський кавалер, громадянська війна, дослідження, загиблі, Ізраїль, імператор, Іспанія, історія, Карпати, Кітай, книга памяти, Коканд, Корея, краєзнавство, Кримська війна, Кушка, манкурт, Меморіал, Микола, минуле, Молдова, Наполеон, невідомий солдат, область, Олександр, Памір, Персія, Перша світова війна, Північна, повіт, Подністров'я, Прусія, район, революція, російсько-персідська війна, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, румунська окупація, Самарканд, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Таджикістан, турецьке панування, Угорщина, Україна, УРСР, Фінляндія, фінська війна, Франція, Халгін-Гол, Хасан, Хіва, Хотинський, цар, Чернівецька, Чехословаччина, Японія
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені “Правила тимчасового правління Бессарабії”. Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі – Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
