О. Кучерявий
Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.
Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також – коли і звідки вони взялися у селі? У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них – Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, велика, видатні, війна, Вітте, Вітчизняна, Гвіздівці, голова сільради, Грушевський, Грушецький, Грушецькі, Грушка, друга, історія, Кешко, Могилів-Подільський, область, особистості, Перша, Поділля, поміщик, походження, прокурор, район, рід, роди, Російська імперія, російсько-турецька, Румунія, світова, село, Сокирянський. місто, СРСР, церква, Чернівецька, юстиція
Мало вже лишилося в селі Гвіздівці людей, що народилися в довоєнні 
часи ХХ-го сторіччя… Все частіше уходить разом з ними історія села тих і попередніх часів. І тим важніше зберегти хоча б щось, з того, що вони бачили, чули, знають, пам`ятають!
Пропонуємо Вашій увазі зміст бесіди з дуже цікавою людиною, колишнім мешканцем с. Гвіздівці – Грушецьким Федором Миколайовичем. Він був сільським музикантом, першим фотолюбителем у селі, працював завідуючим сільським клубом. Згодом доля вивела його за межі села, багато де працював… На цей час проживає в м. Сокиряни.
Як вже повідомлялося на сайті, Читати запис повністю »
Мітки: 1877, 1919, 1940, 1944, 1947, бесіда, Бессарабія, велика, війна, Вінницька, Вітчизняна, Гвіздівці, гінеалогія, голод, Грушецький, Грушка, дослідження, імперія, історія, місто, Молдова, область, Олексіївка, Романківці, російська, російсько-турецька, світова, село, Сербичани, Сокиряни, спогади, СРСР, Туреччина, фотограф, фотографія, Хотинське повстання, Чернівецька
302 роки минуло, як відбулася
Полтавська битва між військами Петра І-го, з одного боку, та військами шведського короля Карла XII-го і гетьмана Мазепи, з іншого боку (27 червня (8 липня) 1709 року). Здавалося б, що ця битва була далеко від нашого краю, але насправді, ця битва для нас була лише початком подій, які більш ніж істотно вплинули на населення Північної Бессарабії. І от влітку цього – 2011 року як раз виповнюється 300 років, як ці події трагічно завершилися для села Гвіздівці і для більшості селян краю. Ми впевнені, що відомості, які викладені в цьому історичному матеріалі, будуть новиною для мешканців села.
Мітки: 1709, 1711, армія, археологія, Бендери, Бессарабія, битва, Болгарія, Буковина, відносини, війна, воєвода, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гетьман, Девлет-Гирей, дефтер, договір, дослідження, імперія, історія, Кантемир, Карл 12, Клокушна, козаки, король, краєзнавство, Мазепа, Мандзяк, минуле, мирний, мито, Молдова, молдовське князівство, область, окупація, османи, Османська, Петро І, Пилип Орлик, Північна, повіт, податки, Подністров'я, Полтава, Полтавська, похід, Прутська, Прутський, район, роковини, російська, російсько-турецька, Росія, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокирянський, Сокирянщина, Софія, СРСР, Стамбул, султан, сучасність, татари, ткурецька, Туреччина, турки, Україна, ультиматум, УРСР, фанаріоти, фортеця, хан, Хотинський, Чернівецька, шведи, шведська, Швеція, яничари
Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »
Мітки: австрійська, австрійці, армія, археологія, Батий, Бессарабія, бояри, Буковина, бухарестський, війна, волость, Волошське, Галицько-Волинське, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гети, гієна, Голіцин, готи, давня історія, даки, Децебал, Днепропетровск, Днестр, Дніпропетровськ, Дністер, донські, дослідження, древляни, запорізькі, зміни, Золота Орда, Ігор, історія, кам’яний вік, Кантемир, Карпати, кельти, кешування, кімерійці, князівство, князь, козацька, краєзнавство, Кременецький кряж, культура, Кутузов, лесотундра, лісотундра, Маврикій, минуле, мирний договір, Молдова, Наливайко, Нелипівці, неолит, неоліт, носоріг, область, Олег, Осман, палеолит, палеоліт, первісна людина, печенеги, Північна, повіт, Поділля, Подністрів'я, Подністров'я, половці, поляки, Порта, Причерноморье, Причорномор’я, Прокопій Кесарійський, Прут, район, ріка, Романківці, російська, російсько-турецька, Русь, Сагайдачний, сармати, Сарматське море, Секурянська, Секурянський, село, скіфи, Слободзейський, слов'яни, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, Суворов, султан, сучасність, тіверці, Траян, Трипільська, трипільці, тундра, Туреччина, Україна, українська, УРСР, фракійці, Хотинська райя, Хотинський, Хотинський повіт, Царград, Черемош, Чернівецька, Чернівецька область, Черняхівська, черняхівці, Шепетівка, Шепетовка, шерстистый носорог, Яський
