к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

к.і.н. Некрашевич Ф.

 

Збройні сили були одним з найважливіших державних інститутів Російської імперії. Вони відігравали важливу роль не тільки в забезпеченні захисту держави, але також були важливим інструментом проведення внутрішньої політики. Основним способом комплектування збройних сил Російської імперії була система рекрутських наборів. Зважаючи на тяжкість рекрутчини як для окремо взятої людини і його близьких, так і для економічного розвитку країни, реалізація цієї повинності в окремо взятих регіонах мала свої особливості [1, с. 99-102]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 30th Березень 2021

На сайті «Сокирянщина» у цьому році опублікована низка статей Олексія Мандзяка із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії» (і буде продовжена), в яких представлені короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX століттях при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, що нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Кожна стаття присвячена носіям конкретного священицького роду і одна з таких статей присвячена роду священиків Холдевичів. А один з представників цього роду – Холдевич Михайло Іванович дуже тривалий час служив в гвіздівецькій Свято-Димитріївській церкві і дуже яскраво відзначився в історії села Гвіздівці. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 27th Листопад 2020

Олексій Мандзяк

 

У 1908 році в 31-му випуску «Додатків до церковних відомостей» (рос. «Прибавления к Церковным ведомостям») щотижневого журналу «Церковні відомості» (рос. «Церковные ведомости»), який видавався при Святішому урядовому Синоді в Російській імперії, було опубліковано оголошення, в якому були згадані жителі села Гвіздівці, а саме Петро Андрійович Гангалюк і його дружина Іуліта Іванівна. Зміст цього Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 24th Листопад 2020

О. Кучерявий

 

Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.

Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також – коли і звідки вони взялися у селі?  У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них – Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Кучерявий О.П.

 

На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.

Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

 

Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 14th Квітень 2020

Олексій Мандзяк, 

Олег Кучерявий

Нині на Сокирянщині, з врахуванням міста Новодністровська, проживає приблизно 55000 громадян. Лікувально-профілактична мережа Сокирянського району представлена 31 медичною установою, зокрема 258258центральною районною лікарнею на 200 ліжок з поліклінікою на 275 відвідувань у зміну, 2 дільничними лікарнями на 15 ліжок, 11 амбулаторіями загальної практики/сімейної медицини, 17 фельдшерсько-акушерськими пунктами. До цього слід додати ще й міську лікарню міста Новодністровська. В Сокирянах, Новодністровську, Романківцях і Білоусівці здійснюється відпуск медикаментів через численні приватні аптечні заклади. Сьогодні в галузі охорони здоров‘я краю працює близько 700 чоловік (відомості приблизно, на час первинної публікації статті на сайті “Сокирянщина” у 2016 році – прим. адм. сайту “Гвіздівці”). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Представляємо Вашій увазі щеодин цікавий історичний документ – Доповідь Хотинської повітової Земської управи ХХIХ-му черговому повітовому Земському Зібранню про призначення грошової допомоги калікам за кошторисом на 1898 рік.

Цей документ, який частково розповідає про долю одного із гвіздівчан, одночасно надає деяку уяву про систему медичного обслуговування населення на рівні земств і про систему соціального забезпечення на цьому ж рівні в Бессарабії та, у принципі, й в усій Російській імперії наприкінці ХІХ-го століття. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,