АКТ СОКИРЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ КОМІСІЇ ПО РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИНІВ, ЗАПОДІЯНИХ НІМЕЦЬКО-РУМУНСЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ У СОКИРЯНСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
13 липня 1945 р.
Ми, що підписалися нижче, комісія у складі: голови комісії — секретаря Сокирянського РК КП(б)У Схабицького Данила Івановича, членів комісії: голови виконкому райради депутатів трудящих Тимошенка Василя Лукича, заступника начальника РВ НКВС Краснова Федора Івановича, народного слідчого Білого Миколи Кириловича, священика Нікітського Миколи Миколайовича і Читати запис повністю »
Мітки: 1941, Бессарабія, Білоусівка, Вашківці, велика, війна, Вітчизняна, Гвіздівці, друга, євреї, загарбники, історія, катування, концтабір, містечко, німецькі, область, окупанти, район, розстріл, Романківці, румунські, світова, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Україна, фашистські, Чернівецька
Публікуємо на нашому сайті роботу-доповідь гвіздівчанки Світлани Стрілець – «Музей — жива історія села». Раніше ця робота вже публікувалася на сайті Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Робота розповідає про Гвіздовецький сіьський краєзнавчий музей.
Мітки: 133 дивізія, 1941, Бабій, Багрій, Барчук, Бацура, Блинда, будівництво, Бурченко, Велика вітчизняна, Видиш, Вишнівський, війна, Владківський, Гангал, Гвіздівці, Гевліч, Груба, Грушецький, Дворський, Дерняк, директор, Друга Світова, єфрейтор, жандарм, Копєйка, Копійка, краєзнавство, Лісогор, Літвінова, Маркевич, Мартинюк, Матковський, Москва, музей, Науменко, окупація, Олійник, ПМК, Попеза, Потульницький, Препелиця, розстріл, румуни, Саміло, Світлана, село, Смирнов, Сокирянський район, Стрілець, суд, Тимчук, Ткачук, урок пам’яті, Хотинське повстання, Цветков, школа
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет