Кучерявий О.П.
На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.
Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »
Мітки: 1812, Бессарабія, велика, війна, Вітчизняна, дєрєвня, друга, куми, Кучерявий, Кучеряві, Молдавія, Молдова, Москалюк, Москалюки, Москва, Московська, нанашкі, область, переселення, Перша, походження, причини, прізвище, рід, Російська імперія, Росія, Румунія, свати, світова, СРСР, Тульська, учасники, Чернівецька
Кучерявий О.П.
«Коли і звідки ми тут у Гвіздівцях опинилися? Звідки і від кого пішов мій рід?», — мабуть кожен гвіздівчанин колись задавав собі або комусь з представників старших поколінь таке запитання?
Спробуємо у цій статті та у наступних з цього приводу, надати відповідь на деякі з таких запитань. Але відразу зазначу, що не можна гарантувати, що то буде достеменно повна й точна відповідь, адже не дивлячись на вже досить велику кількість наявних відомостей, вони не дають можливості знати все. Нам відомі власники села з досить давніх часів, але вони у цьому дослідженні нас не цікавлять, оскільки Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Гвіздівці, Гвоздів, Гвоздовци, Гвоздовцы, исповедная роспись, історія, населення, нащадки, Немирівський, область, перелік, перепис, переселенці, походження, предки, происхождение, район, Род, родина, Северная Бессарабия, Сокирянский, список, сповідь, церква, церковна, Черновицкая
Сайт «Гвіздівці» неодноразово писав про те, що на території земель сільради перебуває джерело (виток) однієї з значних рік Північної Бессарабії — Раковця.
Із цією рікою в історії нашого села пов’язано багато подій. Насамперед, це обумовлено тим, що нижче за течією цієї ріки розташоване молдавське село Ходороуци, що було пов’язане із Гвіздівцями ланцюгом історичних подій практично весь відомий історичний період існування обох сіл. І почалося це у відомій історії із грамоти молдавського господаря Стефана Великого (Штефан чел Маре), Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Великий, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, господар, дослідження, історія, Карпенко, Клокушна, краєзнавство, минуле, мовознавство, Молдова, назва, область, Північна, повіт, Подністров'я, походження, район, Раковец, Раковець, ріка, річка, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Стефан, сучасність, топонім, Україна, УРСР, Ходороуци, Хотинський, Чернівецька, Штефан
До числа інститутів, породжених релігійними уявленнями й аграрним укладом побуту, належали календарні свята і обряди, що у минулому регламентували всі сфери життя людства і в тому числі, українського селянства — виробничу, громадську, сімейну. У річному коловороті землероб або скотар спостерігав певну закономірність, усвідомлення якої вело його до виділення періодів річного циклу, що повторювались. Виробничі календарні цикли утворювались із послідовних дат праці у полі й вдома і супроводжувались релігійними святами і обрядами, магічними діями, забобонними прикметами, повір’ями, звичаями, багато з яких походили від первісної віри в залежність людини від надприродних сил.
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Великдень, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, Дністер, дослідження, історія, краєзнавство, крашанки, минуле, Молдова, область, паска, Пасха, писанки, Північна, повіт, Подністров'я, походження, район, свято, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
«Тісні взаємозв’язки між нашою історією й історією російського народу спричиняють нагальну потребу вивчення тої й іншої», казав у свій час молдавський і румунський письменник, поет, драматург, художник, історик і перекладач, виходець з Герци Георге Асакі (1788-1869). Слова відомого класика молдавської літератури, просвітителя й суспільно-політичного діяча Г. Асакі з «Напутного слова до «Історії Російської імперії»» И. Кайданова (1) краще всього характеризують роль руського населення Карпато-Дністровського регіону в становленні молдавської державності, утворенні молдавських народностей, мови й культури.
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, виникнення, Гвіздівці, географія, Дністер, дослідження, історія, князівство, краєзнавство, минуле, мова, Молдавія, Молдавська, молдавське, Молдова, молдовани, область, Північна, повіт, Подністров'я, походження, русини, Русь, руські, село, Сокирянщина, сучасність, Україна, Хотинський, Чернівецька
Село Гвіздівці на тому місці, де воно є на цей час, існувало з давніх давен. Але, перша письмова згадка про Гвіздівці датується 1432-м (6940-м – за старим календарем) роком, коли Господар Молдовського князівства Олександр І Добрий (правління 1400-1432 роки) подарував село боярам Івашку Владиченку та Петру Іордашку[1]. Та слід зазначити, що згідно з останніми дослідженнями, вже достеменно відомо, що одним з перших власників села за часів молдовського князівства був Івашко Владичка, що підтверджено наявною більш пізньою грамотою Господаря Молдови Шефана чел Маре[2].
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, вечорниці, волость, врожай, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, господарство, Дністер, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, назва, область, Північна, повіт, Подністров'я, посидіньки, походження, район, Секурянська, село, сільське, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, Хотинський, Чернівецька
Село Гвіздівці, не зважаючи на свою досить бурхливу історію,
напевне
ніколи не мало стратегічного значення, що досить природно в силу його розташування (серед лісових масивів, в стороні від головних шляхів, тощо) та деяких історичних чинників. Може бути, що то — на краще, адже селу і селянам і без стратегічного розташування дісталося в історії. Зрозуміло, що при цьому воно не викликало особливої цікавості у істориків.
Мітки: Австрія, археологія, Бессарабія, Буковина, власність, володіння, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, господарь, дослідження, Земля, імперія, історія, краєзнавство, ліса, минуле, Молдова, молдовське князівство, назва, область, оренда, Османська, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, походження, район, російська, Румунія, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, стави, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, яничари
Чоловічі імена, а також чоловічі і жіночі по-батькові
Частина чоловічих імен, що використовувалися, щонайменше з кінця 18-го ст. і використовуються досі, були і є звичайними для всіх українців, не мали і не мають відмінностей, притаманних лише Гвіздівцям або краю. Ми їх просто перелічимо на початку і не будемо виділяти окремо: Андрій, Антон, Василь (рус. — Васілій, молд. – Василє), Іван, Максим, Михайло, Павло, Яків. Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Гвіздівці, імена, історія, походження, село, століття, ХІХ, ХХ
