О. Кучерявий
Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.
Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також — коли і звідки вони взялися у селі? У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них — Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, велика, видатні, війна, Вітте, Вітчизняна, Гвіздівці, голова сільради, Грушевський, Грушецький, Грушецькі, Грушка, друга, історія, Кешко, Могилів-Подільський, область, особистості, Перша, Поділля, поміщик, походження, прокурор, район, рід, роди, Російська імперія, російсько-турецька, Румунія, світова, село, Сокирянський. місто, СРСР, церква, Чернівецька, юстиція
Як вже повідомлялося відвідувачам сайту «Гвіздівці», вийшла у 
світ історично-краєзнавча книга «Гвіздівці. Шляхами століть» і 12 листопада 2019 року відділом культури Сокирянської РДА, яка в рамках цільової районної програми книговидання фінансувала видавництво книги, було проведено первісну презентацію книги в Сокирянській районній бібліотеці, після чого книга була роздана бібліотекарям району.
А вчора, 20 листопада 2019 року, в будинку культури села Гвіздівці відбулася сільська презентація цієї книги. Читати запис повністю »
Мітки: 2019, Бібері, бібліотека, видання, Гвіздівці, історія, Карп, Кешко, книга, концерт, культура, нащадки, Немішеско, поміщик, презентація, райрада, РДА, Самсон, село, сільрада, Томулець
Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
Злочинність існувала повсюдно із самих прадавніх часів. Як тільки люди почали організовуватися в суспільства, як тільки виникли якісь норми й правила (моральні, соціальні, релігійно-ритуальні й ін.), завжди з’являлися й ті, хто не бажав підкорятися цим нормам. Згодом з’явилися більш стійкі й контрольовані суспільством або владою норми, які сприймалися, як такі, що перебувають усередині обкресленого кола («кон»), за яке не можна виходити. Тобто, установлені норми поведінки, перебували у внутрішній частині кону, а все заборонне – за рисою кола, тобто – «за коном». Звідси й пішло праслов’янське слово «закон». А ті, хто переступав цю рису, ставав «злочинцем». Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, гайдамаки, гайдуки, Гвіздівці, господар, Громада, закон, засуджені, збори, Земля, злочин, злочинці, історія, каторга, князівство, Коло, кон, кримінал, маєток, МВС, Молдавія, молдавське, окупація, острів, покарання, поліція, помісття, поміщик, поняття, Російська імперія, Румунія, Сахалін, село, сільський, суд, суспільство, сход, Україна, Чехов, шахрайство
У вересні минулого року в місті Хотині — колишньому центрі
Північної Бессарабии — широко відзначалася 370-а річниця Хотинської битви. Сьогодні ми переживаємо часи відновлення історії нашого краю, історичної пам’ятки народу нашого, формування нової історичної свідомості. Потрібно поступово повертатися до своїх витоків, бо, не знаючи їх, не зможемо будувати й майбутнього. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, географія, Дністер, дослідження, етнографія, історія, краєзнавство, Крупенський, Ломачинці, минуле, мистецтво, містечко, місто, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, Пушкін, район, Секурянська, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
В 1814 році у Гвіздівцях, з невідомих
нам причин, з’явився медельничер[1] Іоанн Немішеску (він також — Немішеско, Німішеску). Чи сам він шукав собі маєток, чи йому запропонував купити Гвіздівці тодішній власник цього села Іоанн Кешко – не відомо[2]. Але село чимось «зачепило» боярина Немішеску, і він домовляється з І. Кешком про укладання договору купівлі-продажу. 18 вересня 1815 року була оформлена купча, яка була затверджена 2-м Департаментом присутніх місць в цивільних справах Бессарабського обласного Уряду. А через декілька місяців, 30 березня 1816 року за приписом 1-го Департаменту Бессарабського обласного Уряду, наданого Хотинській пиркалабії, новий власник був введений в володіння вотчиною Гвіздівці (тоді – Гвоздоуци)[3]. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, імператор, імперія, історія, Кешко, Кишинів, краєзнавство, минуле, Молдова, Немішеско, область, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, район, російська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, спадщина, спір, СРСР, судовий, Сумарокова, сучасність, Томулець, Указ, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, цар, Чернівецька, Чуря
Олексій Мандзяк
Олег Кучерявий
На самому початку XX століття у селі
Гвіздівці померла місцева поміщиця, дворянка Катерина Єгорівна Самсон (1816 року народження)[1]. Як відомо із деяких документів і зокрема з «Сповідальних розписів…» Гвіздовецької церкви, поміщики Самсони не мали своїх дітей і після смерті Катерини Самсон, Гвіздівці, відповідно до заповіту, перейшли у володіння її рідним племінникам – братам Дмитру і Платонові Бібері, – сини її рідного брата, дворянина Івана Єгоровича Бібері.
Брат і сестра Бібері були в дуже добрих стосунках протягом всього життя. Катерина завжди прислухувалася до порад брата як вести господарство, і він часто був повіреним у справах поміщиці[2]. Певно, що при такому становищі, ліпших кандидатів на власність, ніж племінники – діти рідного любимого брата, не могло і бути. Читати запис повністю »
Мітки: астрономія, Бессарабія, Буковина, вірш, Гвіздівці, Гвоздауць, геральдика, дзвони, екстрасенс, землевласник, імперія, історія, Микола, містика, Молдова, наука, поет, поміщик, репресії, родовід, російська, Румунія, село, Україна, цар, церква
Наш сайт публікував статтю про гвіздовецьких землевласників та орендарів за всю історію села — про яких вдалося довідатися. Один з колишніх гвіздовецьких поміщиків — Бібері Платон Іванович народився у 1873 році. Успадкував Гвіздівці з землею, водами і лісами від своїх батьків. Всього він володів за царських часів 1113-ма десятинами землі, в тому числі, крім Гвіздівців — у селі Бирладяни (нині – Окницький район Молдови). Частина земель у Гвіздівцях (533 десятини) належала брату Платона Івановича — Дмитру Івановичу, який до того володів ще 1497-ма десятинами землі у селі Ружниця Сорокського повіту (нині Окницький район Молдови) та у селі Мендиківці (нині – Олексіївка Сокирянського району).
Мітки: 1912, археологія, Бессарабія, Бирладяни, Бібері, Буковина, вірші, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Дмитро, дослідження, землевласник, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Окницький, Олексіївка, Північна, Платон, повіт, Подністров'я, поезії, поміщик, публікації, район, Ружниця, Румунія, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область
Село Гвіздівці, не зважаючи на свою досить бурхливу історію, напевне
ніколи не мало стратегічного значення, що досить природно в силу його розташування (серед лісових масивів, в стороні від головних шляхів, тощо) та деяких історичних чинників. Може бути, що то — на краще, адже селу і селянам і без стратегічного розташування дісталося в історії. Зрозуміло, що при цьому воно не викликало особливої цікавості у істориків.
Мітки: Австрія, археологія, Бессарабія, Буковина, власність, володіння, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, господарь, дослідження, Земля, імперія, історія, краєзнавство, ліса, минуле, Молдова, молдовське князівство, назва, область, оренда, Османська, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, походження, район, російська, Румунія, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, стави, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька, яничари
У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах
нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!
Мітки: Андрій, археологія, Бельць, Бессарабія, Бібері, Буковина, Василій, Василь, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, Гроппа, Дашкевич, диякони, Дмитрій, дослідження, духовні, дячки, Іван, імперія, Іоан, Іон, історія, Кирилович, Коболчин, комсомольці, Кочуровський, краєзнавство, Кучерявий, Лампадій, Леонтій, минуле, Михаїл, Міхалєвич, Молдавія, Молдова, московського патриархату, Нагивський, Назаревич, Немешеску, Непоротове, Ніколай, область, Озерянський, окупація, Олексій, Оргєєв, особи, паламарі, Петр, Петро, Північна, Піщенко, Платон, повіт, Подністров'я, поміщик, Порфірій, православна, псаломщики, район, Романківці, російська, румунська, Русєнь, Самсон, священик, священики, Секурєнська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, Спиридон, Споялов, СРСР, Стефан, сучасність, Україна, УРСР, Холдєвич, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, церква, Чернівецька, Чернівецька область, Шапчинський, Шимановський, Ямбурський
В центрі села Гвіздівці височить трьохповерхова споруда красуня — школа. Історія її ось яка…
Спочатку була церковно-приходська школа з двома класами, як і в інших селах. І сьогодні згадують наші старожили-сельчани своє школярство за часів румунської окупації в тій же двокімнатній хатині. Скрута і бідність переслідували, так що не до освіти було. В повоєнні роки до чотирикімнатної споруди приєднались панський будинок та хата священника.
Мітки: ансамбль, археологія, бандуристи, Бацура, Бессарабія, Бібері, Бойко, Босак, Буковина, Бурченко, Бучка, Бучко, випуск, випускники, Віктор, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, Гевліч, географія, Голяк, Грушецька, директор, дослідження, Дячук, Зубченко, історія, команда, краєзнавство, Кучерява, Кучерявий, Лісогор, Маркович, Мафтуляк, медалісти, Микола, минуле, Михайло, Молдова, нова, область, Олександр, Олексіївка, Олійник, олімпіади, переможці, Петро, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, Попеза, Препелиця, район, Сандуляк, Секурянська, Секурянський, село, Смірнов, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, стара, сучасність, Ткач, Україна, УРСР, Хотинський, церковно-приходська, Чернівецька, Чернівецька область, Черняк, школа, Яворський
