О. Кучерявий
Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.
Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також — коли і звідки вони взялися у селі? У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них — Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, велика, видатні, війна, Вітте, Вітчизняна, Гвіздівці, голова сільради, Грушевський, Грушецький, Грушецькі, Грушка, друга, історія, Кешко, Могилів-Подільський, область, особистості, Перша, Поділля, поміщик, походження, прокурор, район, рід, роди, Російська імперія, російсько-турецька, Румунія, світова, село, Сокирянський. місто, СРСР, церква, Чернівецька, юстиція
У свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття «Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я», що була уривком зі статті Миколи Жарких «Оборонні споруди долини Дністра». Та стаття містила цікаву але досить обмежену територіально інформацію про прадавні фортефікаційні споруди верхнього Подністров’я. Продовжуючи вивчення теми ми натрапили на досить цікаву за змістом і значенням статтю, що була опублікована на румунському сайті «Basarabia-Bucovina.Info». За значенням ця стаття цікава демонстрацією румунського Читати запис повністю »
Мітки: 1812, 1918, 1940, 1944, România, Бендери, Бессарабія, Білгород Дністровський, Буджак, Валахія, великодержавний підхід, виникнення, влахі, волохі, Гвіздівці, границі, держава, Дністер, Дунай, історія, Кам'янець-Подільський, кордони, ліман, молдавани, Молдавське князівство, Молдова, область, окупація, опис, Орхей, Поділля, Прут, ріка, Румунія, Сороки, СРСР, Тігіна, Трансільванія, угорці, Україна, УРСР, фортеця, Хотин, Чорне море
Ми продовжуємо публікацію серії статей про побут українського селянства у часи, віддалені від нашого часу. Нагадуємо про раніше опубліковані на нашому сайті статті на цю тему:
- Руслана Куцька. Миром, по нитці ткалася сорочка…
- О. Кучерявий, О. Мандзяк. Селянській побут у Гвіздівцях в «старі часи» (частина 1)
- О. Кучерявий, О. Мандзяк. Селянській побут у Гвіздівцях в «старі часи» (частина 2)
- Руслана Куцька Яке то щастя та вода…
- Бандрівський М., Крушельницька Л. Історія краю: «Кінська упряж «передскіфського часу» на Сокирянщині»
- Богдан Сауляк. Асортимент бондарних виробів українців
- Дзвенислава Ганус. Як наші предки лікували кашель
- Аліна Ярова. Українські звичаї та обряди, пов’язані з житлом
Мітки: архітектура, Бессарабія, дослідження, етнографія, жердка, інтер'єр, історія, лава, лави, ліжка, меблі, мисник, мисники, піл, побут, Поділля, село, селяни, скрині, скриня, софи, софка, стіл, столи, традиція
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
Нещодавно на теренах Інтернету з’явився новий сайт, присвячений Сокирянщині. Він так і називається – «Сокирянщина». На цьому сайті 1 вересня цього року було розміщено історичний нарис про відомих діячів Російської імперії, які навідували Сокирянщину. Автором цього нарису є письменник, історик Олексій Мандзяк – виходець з Сокирянщини. Наші читачі вже в деякій мірі знайомі з творчістю О.Мандзяка (стаття про Гвіздовецького священика Озерянського). Сьогодні представляємо Вам уривок з цього історичного нарису, але в тій мірі, в якій це більш-менш стосується Гвіздівців.
Мітки: 1812, археологія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Василівці, Вітрянка, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, генерал, географія, Голіцин, Дністер, дослідження, Заблер, Зангі, історія, Клокушна, князь, Коболчин, Комарів, Кормань, краєзнавство, Кулішівка, Ломачинці, минуле, Михалкове, Молдова, Молодове, область, Ожево, Озерянський, Олексій Мандзяк, Північна, повіт, Поділля, Подністров'я, поміщик, Прозоровський, район, Розкопинці, Романківці, Російська імперія, російсько-турецька війна, Саблер, Секурянська, Секурянський, Селище, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинська фортеця, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Чубинський, Шибутинці, Штоффельн, Яновці
Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »
Мітки: австрійська, австрійці, армія, археологія, Батий, Бессарабія, бояри, Буковина, бухарестський, війна, волость, Волошське, Галицько-Волинське, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гети, гієна, Голіцин, готи, давня історія, даки, Децебал, Днепропетровск, Днестр, Дніпропетровськ, Дністер, донські, дослідження, древляни, запорізькі, зміни, Золота Орда, Ігор, історія, кам’яний вік, Кантемир, Карпати, кельти, кешування, кімерійці, князівство, князь, козацька, краєзнавство, Кременецький кряж, культура, Кутузов, лесотундра, лісотундра, Маврикій, минуле, мирний договір, Молдова, Наливайко, Нелипівці, неолит, неоліт, носоріг, область, Олег, Осман, палеолит, палеоліт, первісна людина, печенеги, Північна, повіт, Поділля, Подністрів'я, Подністров'я, половці, поляки, Порта, Причерноморье, Причорномор’я, Прокопій Кесарійський, Прут, район, ріка, Романківці, російська, російсько-турецька, Русь, Сагайдачний, сармати, Сарматське море, Секурянська, Секурянський, село, скіфи, Слободзейський, слов'яни, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, Суворов, султан, сучасність, тіверці, Траян, Трипільська, трипільці, тундра, Туреччина, Україна, українська, УРСР, фракійці, Хотинська райя, Хотинський, Хотинський повіт, Царград, Черемош, Чернівецька, Чернівецька область, Черняхівська, черняхівці, Шепетівка, Шепетовка, шерстистый носорог, Яський
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
