admin on 30th Березень 2021

На сайті «Сокирянщина» у цьому році опублікована низка статей Олексія Мандзяка із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії» (і буде продовжена), в яких представлені короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX століттях при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, що нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Кожна стаття присвячена носіям конкретного священицького роду і одна з таких статей присвячена роду священиків Холдевичів. А один з представників цього роду – Холдевич Михайло Іванович дуже тривалий час служив в гвіздівецькій Свято-Димитріївській церкві і дуже яскраво відзначився в історії села Гвіздівці. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Представляємо Вашій увазі електронний варіант книги відомих краєзнавців Сокирянщини – Олександра Дмитровича Чорного і Олексія Степановича Мандзяка. Із друку вона вийшла у 2014 році. Книга отримала високу оцінку і позитивні відгуки з боку краєзнавців, істориків і культурологів[1]. Була представлена на національних та міжнародних книжкових форумах. У 2015 році стала переможцем обласного конкурсу Чернівецької області України – «Книга року» за 2014 рік, у номінації «історико-краєзнавча література». Автори були нагороджені дипломом від державної адміністрації Чернівецької області[2]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Цьогоріч ми відзначаємо 80–ту річницю утворення Сокирянського району… Важливим є і річниця і назва. Час іде і з кожним роком стає все менше тих людей, які стояли у витоків створення Сокирянщини, як району, людей, які своїми руками, так саме руками, в часи коли не було механізації, обробляли кожний клаптик землі, ставили камінь до каменю, будуючи ферми, тракторні бригади, школи, садочки, заклади охорони здоров’я. А втомившись від праці співали пісні та піднімали культуру…

Історія Сокирянщини бере Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

 

Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Михайло Шундрій

 

Сайт “Сокирянщина” неодноразово публікував матеріали, присвячені церкві у селі Ломачинці Сокирянського району. Попередня публікація статті Михайла Шундрія «Ломачинецькому храму – 200 років!» відбулася 12 грудня 2011 року. Згадування про церкву і її частковий опис були і в інших статтях, як наприклад – у статті «Родовід поміщиків Крупенськіх«, а також в матеріалах історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина«.

Храм збудований у вигляді хреста і має такі габаритні розміри: довжина – 18 м, ширина – 4,5 м, висота до маківки хреста – 14,5 м. Задіяли будівельники для Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мало хто може повірити, що у місті Сокиряни до цього часу зберігся панський маєток. При чому не десь на околиці, а в центрі — на вулиці Шевченка, де нині розташована районна друкарня. Якось приходжу сюди у вихідний день і бачу, що група молодих людей фотографує це приміщення. Поцікавився, навіщо вони це роблять, і у відповідь почув, що «будинок цей історичний, у ньому колись панський маєток був».

Приємно стало за тих хлопців і дівчат — допитливі, знаючі. Водночас ніяковість взяла, що за багато літ своєї роботи тут я так ні разу й не написав про це вікове приміщення, хоч деякі матеріали й зібрав. Отож наважуюсь зробити це вже тепер і несподівано розумію, що багатьох деталей для розповіді не вистачає. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже повідомлялося на нашому сайті, у січні цього – 2019 року виповнилося 100 років Хотинському повстанню 1919 року проти румунської окупації Північної Бессарабії.

Повстання почалося в ніч на 6 (19) січня 1919 року і завершилося 20 січня (2 лютого за нині діючим календарним стилем) 1919 року повною поразкою (як і переважна більшість повстань в історії людства).

Це повстання було вкрай визначною подією для нашого краю. Ні хто точно не знає – яка кількість населення Північної Бессарабії (Хотинський, Сорокський та частина Бєлєцького повітів) взяли участь у повстанні, але Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

На нашому сайті опубліковано досить багато статей, присвячених подіям румунської окупації Північної Бессарабії у 1918 році і Хотинського повстання, що відбулося в січні 1919 року. Пропонуємо Вашій увазі також статтю доцента Чернівецького національного університету, кандидата історичних наук Ігоря Андрійовича Піддубного, якій досить детально дослідив дуже значний пласт документів, присвячених цим подіям, в тому числі тих, які зберігаються в Центральному державному архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО) –  колишнього Центрального державного архіву Жовтневої революції Української РСР.  Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

До 100-ої річниці Хотинського повстання 1919 року публікуємо окремий, найповніший на цей час, список відомих гвіздівчан – учасників Хотинського повстання і жертв румунських окупантів з числа мирних мешканців, що загинули під час придушення повстання.

 

Барчук Гаврило (Гавриїл) Георгійович, православний, рядовий, учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, потім – червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР № 202). Помер в 1942 році. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий, О. Мандзяк

 

У січні цього – 2019 року виповнюється 100 років масштабному повстанню селян Північної Бессарабії проти румунських загарбників та поневолювачів.

Повстання відбулося в основному на території Хотинського і Сорокського повітів, дещо зачепивши Белєцький повіт і навіть Сучавский повіт Румунії, у повстанні брали деяку участь селяни окремих придністровських сіл Поділля, а також окремі підрозділи військ Директорії УНР (слід зазначити, що вони діяли всупереч позиції і вимог Директорії УНР і командування петлюрівських військ). Села піднімалися одне за одним. Повстання, з одного боку готувалося, а з іншого – було стихійним. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,