Кучерявий Василь Олександрович, народився 6 березня 1926 року. Як
він шуткує, з його року на світі, крім нього, залишилися лише Фідель Кастро та англійська королева Єлизавета ІІ. Василь Олександрович народився у звичайній селянській родині, з травня до жовтня 1944 року на фронті. Після війни працював у колгоспі, в період з 1957 до 1959 року був головою Гвіздовецької сільради.
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Велика вітчизняна, ветеран, війна, вітання, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голова, день Перемоги, дослідження, друга, історія, краєзнавство, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Перша, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, світова, свято, Секурянська, Секурянський, село, сільради, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Тимчук, Україна, УРСР, учасник, Хотинський, Чернівецька
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені 
відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
Барчук Василь Михайлович, 
Барчук Іван Петрович, учасник бойових дій в Афганістані, на цей час проживає в м. Сокиряни,
Видиш Михайло Іванович, загинув
Костриж Ярослав Петрович, 23.11.1963 р.нар., учасник бойових дій в Афганістані. Помер 23.01.2018 р.
Куцкий Володимир Семенович, 06.11.1937 р.нар., солдат, учасник бойових дій в Угорщині. Помер.
Олійник Дмитро Ксенофонтович, 06.08.1936 р.нар., солдат, учасник бойових дій в Угорщині. Помер.
Пижівський Михайло Володимирович,
Сандуляк Борис Миколайович, 03.06.1948 р.нар., працював бригадиром тракторної бригади. Помер.
Тимчук Володимир Васильович, 23. 10. 1948 р.нар. Помер.
Мітки: археологія, Барчук, Бессарабія, Буковина, Видиш, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, Костриж, краєзнавство, Куцкий, мешканці, минуле, Молдова, область, Олійник, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, Сандуляк, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Тимчук, Україна, УРСР, учасники бойових дій, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область
