В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про 
один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.
На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1920, 1921, анексія, Бессарабія. Молдова, біженці, білогвардійці, більшовики, війна, Вінницька, Волошкове, громадянська, Дністер, емігранти, еміграція, євреї, історія, контрабанда, контрабандисти, кордон, Молдавія, Наславча, Непоротове, область, Одеса, Одеська, окупація, переправлення, петлюрівці, прикордонники, ріка, Росія, Румунія, село, СРСР, Україна, Хмельницька, Чернівецька
До чергової річниці Хотинського повстання розпочинаємо публікацію передруків з періодичних видань різних років – про події повстання. Першою буде стаття колишнього викладача Чернівецького державного університету та редактора газети «Університетський вісник» Л.І. Васюка у науково-популярному радянському виданні «Українській історичний журнал», надрукована у 1983 році, яка, хоча і коротко, але найбільш вірно описує хронологію подій повстання. У статті розповідається не лише про події Хотинського повстання, але й про загальну ситуацію, на фоні якої спалахнуло повстання.
Мітки: археологія, Бессарабія, більшовики, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, директорія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, петлюрівці, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УНР, УРСР, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
У цьому – 2013 році виповниться 94 роки Хотинському повстанню, яке
відбулося в період з 6 до 20 січня 1919 р. (за старим календарним стилем). За сучасним календарним стилем це буде – період з 19 січня до 2 лютого 1919 року. На жаль, в історії повстання досі, як не дивно, дуже багато «білих плям», пов’язаних з відносно поверхневим вивченням його історії.
Мітки: 1919, археологія, Атаки, Атакі, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, директорія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, місто, Молдова, область, Окницький, Петлюра, петлюрівці, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, річниця, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, СРСР, сучасність, Україна, УНР, УРСР, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
В продовження теми Хотинського повстання публікуємо спомини ще одного з активніших учасників і керівників повстання – хотинця Л.Я. Токана (1889 року народження)[1]. Одночасно цим матеріалом ми продовжуємо і тему підлого зрадництва наших повстанців з боку провідників петлюрівської Директорії УНР. Спомини публікуються без редагування, щоб читачі могли більш вірно відчути сприйняття населенням нашого краю обстановки і подій того часу.
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, директорія, Дністер, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, петлюрівці, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УНР, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Сайт «Гвіздівці» неодноразово писав про
Хотинське повстання (січень — лютий 1919 року) і про наших односільчан, які в ньому брали участь. Однак, напевно перед багатьма з тих, кого цікавить тема Хотинського повстання, поставало питання: а чому ж повстання не було підтримано Директорією УНР, війська якої перебували зовсім поруч — за Дністром?
Мітки: khotin, uprising, Бессарабія, Буковина, війна, громадянська, директорія, Молдавія, Молдова, область, окупація, Перша, Петлюра, петлюрівці, повіт, повстання, Румунія, румунська, світова, Сорокський, Україна, УНР, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
