Олександр Чорний
Ми уже давно звикли жити за календарем, і ще зі шкільної парти пам’ятаємо, що в давнину він появився як насущна необхідність в умовах циклічних і передбачуваних змін погоди. По зірках на небі, а також за сонцем і місяцем люди орієнтувались в природі, визначали час початку чи закінчення хліборобських робіт в полі. Власне, небесні світила й підказали їм шлях до створення першого природного календаря. І хоча це сталося в Єгипті на берегах древнього Нілу, де наполовину кочівні племена скотарів ще в V тисячолітті до н.е. винайшли, можливо, перший річний календар, мені чомусь завжди, як торкаюся розмови на цю тему, згадується наша українська легенда про Дністер. Читати запис повністю »
Мітки: виникнення, Дністер, Єгипет, зразки, історія, календар, колекція, легенди, опис, ріка, Сокирянщина
У свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття «Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я», що була уривком зі статті Миколи Жарких «Оборонні споруди долини Дністра». Та стаття містила цікаву але досить обмежену територіально інформацію про прадавні фортефікаційні споруди верхнього Подністров’я. Продовжуючи вивчення теми ми натрапили на досить цікаву за змістом і значенням статтю, що була опублікована на румунському сайті «Basarabia-Bucovina.Info». За значенням ця стаття цікава демонстрацією румунського Читати запис повністю »
Мітки: 1812, 1918, 1940, 1944, România, Бендери, Бессарабія, Білгород Дністровський, Буджак, Валахія, великодержавний підхід, виникнення, влахі, волохі, Гвіздівці, границі, держава, Дністер, Дунай, історія, Кам'янець-Подільський, кордони, ліман, молдавани, Молдавське князівство, Молдова, область, окупація, опис, Орхей, Поділля, Прут, ріка, Румунія, Сороки, СРСР, Тігіна, Трансільванія, угорці, Україна, УРСР, фортеця, Хотин, Чорне море
О.П. Кучерявий
У листопаді 2016 року сайт «Гвіздівці» опублікував статтю Олексія Мандзяка «З історії написання глави про Гвіздівці для довідника «Історія міст і сіл Української РСР». Стаття описувала етапи збору та підготовки матеріалів для написання глави у майбутньому Довіднику, склад сільської робочої групи по збору матеріалів, а також містила першій робочий текст глави, написаний молодою (на той час) вченою з Чернівецького держуніверситету Валерією Герасимівною Фірсановою (1928–2011), яка і внесла найбільший вклад в написання у Довіднику глави про наше село. В статті викладено і остаточний – опублікований в довіднику текст глави про Гвіздівці (на той час – «Гвоздівці»).
Слід зазначити, що саме ця глава Читати запис повністю »
Мітки: 1963, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздоуци, географія, господарство, довідник, історія, колгосп, міста, написання, нарис, населення, опис, побут, розташування, села, селяни, спогади, створення, топоніми, Україна, церква, школа
Село Гвіздівці. Фото з космосу
Р. Куцька
Сьогодні бібліотекам, щоб вижити потрібно бути корисними і цікавими своїй громаді. А робота з громадою завжди в першу чергу пов`язана із краєзнавством. Тому майже кожен захід у бібліотеці має краєзнавчий зміст, саме таким чином ми виховуємо любов і дбайливе ставлення до рідного краю. Краєзнавча робота — це велика пошукова робота, це конспект епохи. І кожен раз, готуючись до заходів на поставлені відповідні тематики, хочеться, щоб присутні отримали цікаву інформацію, невідомі факти, що мали місце у нашій історії і мають бути у краєзнавчому конспекті нашого краю. Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, Буковина, війна, вулиця, Гвіздівці, історія, назва, опис, Румунія, село, СРСР, Туреччина, Україна
Ніколай Іванович Надєждін (17.X.1804 — 23.I.1856) — російський
літературний критик, філософ і вчений, майстер науково-художньої прози ХІХ-го століття. Саме він був одним з перших критиків, що висвітлював театральну постановку гоголівського «Ревізора». І у всім, про що він пише, Н.І. Надеждін завжди достовірний та переконливий. Його описи, нариси захоплюючі й до того ж дають художнє задоволення. Можливо, отут позначився в ньому професор, адже він, будучи викладачем у Московському університеті, завжди викликав захоплення у вихованців своїми знаннями й красномовством. Читати запис повністю »
Мітки: 1839, Бессарабия, Бессарабія, бессарабская, губерния, губернія, етнографія, звичаї, імперія, мандри, місцевість, нарис, населення, область, опис, описание, очерк, Північна, подорож, путешествие, російська, Северная
Невдовзі весна і знову настане пора збирати лікарські рослини. Сьогодні наш сайт розповість про одну чудодійну і одночасно дуже небезпечну рослину. Чудодійною вона є для тих, хто використовує її правильно, а небезпечною – для тих, хто не знає міри. Йдеться – про траву чистотілу. Ще раз наголошуємо: чистотіл досить отруйна рослина і використовувати її можна у дуже обмежених дозах і в конкретно визначених випадках.
Мітки: Chelidonium, majus, Авіцена, анестетик, болезаспокійливий, бородавки, ботанічна, видалення, використання, дія, жовчогінне, засіб, застосування, захворювання, зберігання, збір, кишечник, кишковик, лікарська рослина, лікарський, лікування, медицина, медичний, Народна, нервова система, обмеження, опис, побічна, склад, сушіння, Теофраст, характеристика, чистотіл, шкіри
Представляємо відвідувачам сайту книгу одного з наших постійних авторів — історика і письменника Олексія Мандзяка, а ткож О.Л. Артеменко «Энциклопедия традиционных видов борьбы народов мира» (А.С. Мандзяк, О.Л. Артеменко. – Минск, 2010. – 562 с., 538 ил.)
Книга є єдиним у світі унікальним довідником, у якому вперше у вітчизняній і закордонній літературі наведено опис більш ніж 500 видів традиційної боротьби народів світу. Крім технічного опису різних стилів боротьби матеріал енциклопедії охоплює широке коло історичних, етнографічних, антропологічних, релігійних і інш. даних про представлені народності.
Мітки: арії, Артеменко, бойові, боротьба, боротьби, видів, воїнськи, енціклопедія, Євразія, Європа, єдиноборства, іслам, Мандзяк, Мінськ, містецьтва, муай-тай, мусульмани, опис, посилання, скачати, СНД, Тернопіль, традиції, філософія
