У свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття «Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я», що була уривком зі статті Миколи Жарких «Оборонні споруди долини Дністра». Та стаття містила цікаву але досить обмежену територіально інформацію про прадавні фортефікаційні споруди верхнього Подністров’я. Продовжуючи вивчення теми ми натрапили на досить цікаву за змістом і значенням статтю, що була опублікована на румунському сайті «Basarabia-Bucovina.Info». За значенням ця стаття цікава демонстрацією румунського Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

19 вересня 2019 року Європарламент (законодавчий орган Євросоюзу) прийняв багатообіцяючу (за майбутніми наслідками) резолюцію «Про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи». Цією резолюцією одним з винуватців розв`язування 2-ої Світової війни визначається його головна жертва – Радянський Союз. Про цю резолюцію і про те, на що вона реально спрямована, які будуть її наслідки для України, ми розповімо у наступній статті на сайті «Гвіздівці».

А зараз, в якості «передмови» до тої статті, покажемо – хто насправді є ті, хто виносив ту – мерзотну і ганебну, на наш погляд, резолюцію і як вони (а це, у принципі, здебільшого ті ж саме країни) у 1920 році відшматували від території Росії і майбутньої України, які на той час були охоплені громадянською війною, чималий і благодатний шматок території – Бессарабію та запродали його Румунії. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.

На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Олег Кучерявий

Олексій Мандзяк

 

Злочинність існувала повсюдно із самих прадавніх часів. Як тільки люди почали організовуватися в суспільства, як тільки виникли якісь норми й правила (моральні, соціальні, релігійно-ритуальні й ін.), завжди з’являлися й ті, хто не бажав підкорятися цим нормам. Згодом з’явилися більш стійкі й контрольовані суспільством або владою норми, які сприймалися, як такі, що перебувають усередині обкресленого кола («кон»), за яке не можна виходити. Тобто, установлені норми поведінки, перебували у внутрішній частині кону, а все заборонне – за рисою кола, тобто – «за коном». Звідси й пішло праслов’янське слово «закон». А ті, хто переступав цю рису, ставав «злочинцем». Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже повідомлялося на нашому сайті, у січні цього – 2019 року виповнилося 100 років Хотинському повстанню 1919 року проти румунської окупації Північної Бессарабії.

Повстання почалося в ніч на 6 (19) січня 1919 року і завершилося 20 січня (2 лютого за нині діючим календарним стилем) 1919 року повною поразкою (як і переважна більшість повстань в історії людства).

Це повстання було вкрай визначною подією для нашого краю. Ні хто точно не знає – яка кількість населення Північної Бессарабії (Хотинський, Сорокський та частина Бєлєцького повітів) взяли участь у повстанні, але Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

На нашому сайті опубліковано досить багато статей, присвячених подіям румунської окупації Північної Бессарабії у 1918 році і Хотинського повстання, що відбулося в січні 1919 року. Пропонуємо Вашій увазі також статтю доцента Чернівецького національного університету, кандидата історичних наук Ігоря Андрійовича Піддубного, якій досить детально дослідив дуже значний пласт документів, присвячених цим подіям, в тому числі тих, які зберігаються в Центральному державному архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО) —  колишнього Центрального державного архіву Жовтневої революції Української РСР.  Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий, О. Мандзяк

 

У січні цього – 2019 року виповнюється 100 років масштабному повстанню селян Північної Бессарабії проти румунських загарбників та поневолювачів.

Повстання відбулося в основному на території Хотинського і Сорокського повітів, дещо зачепивши Белєцький повіт і навіть Сучавский повіт Румунії, у повстанні брали деяку участь селяни окремих придністровських сіл Поділля, а також окремі підрозділи військ Директорії УНР (слід зазначити, що вони діяли всупереч позиції і вимог Директорії УНР і командування петлюрівських військ). Села піднімалися одне за одним. Повстання, з одного боку готувалося, а з іншого — було стихійним. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Окупація. — Французька декларація про цілі румунської окупації.

 

Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти[1]». Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії. Було обіцяно, що війська ні в якому випадку не будуть втручатися у внутрішнє життя окупованого краю. Французький посланник опублікував декларацію, у якій від імені представників союзних держав сповіщав стривожене бессарабське населення, що єдина мета введення румунських військ Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Романківчанин Василь Васильович Гандзій (поет, письменник, журналіст, краєзнавець, громадський діяч) народився 28 березня 1930 року в бессарабському селі Романківці (нині – Сокирянський район Чернівецької області) в  родині  потомственних  хліборобів.  За  національністю – українець. Від  дня народження зростав напівсиротою. З дитячих років аж до радянських часів, випасав свою і сусідську худібку. За румунів працював у місцевого поміщика поденником на польових роботах, випасав коней.

Семирічну  освіту  осягав румунською мовою. Загальну — середню, агрономічну та історичну освіту здобував  рідною,  українською  мовою.  Захоплюється філософією, історією, археологією,  краєзнавчо – дослідницькою  роботою, етнографією, фольклором,  садівництвом, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Доповідь доктора історії, професора Сорбонського університету3-17-big (Франція) Вінсена Буле «Образ румунської адміністрації й настрої населення Бессарабії, відбиті у французьких дипломатичних і розвідувальних звітах 1918-1920 років», зроблена на міжнародній конференції, що пройшла в Кишиневі 1-5 квітня 2012 року.

Думка французької дипломатії з питання приєднання Бессарабії до Румунії добре вивчена на основі вивчення переписки Міністерства закордонних справ Франції із французьким дипломатичним представництвом у Румунії й військовою місією Франції під керівництвом Бертело [1]. Ця позиція пояснювалася тим, що Франція розглядала Бессарабію лише як пішака у глобальній геополітичній грі, метою якої було відгородитися від радянської Росії. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , ,