О. Кучерявий, О. Мандзяк
У січні цього – 2019 року
виповнюється 100 років масштабному повстанню селян Північної Бессарабії проти румунських загарбників та поневолювачів.
Повстання відбулося в основному на території Хотинського і Сорокського повітів, дещо зачепивши Белєцький повіт і навіть Сучавский повіт Румунії, у повстанні брали деяку участь селяни окремих придністровських сіл Поділля, а також окремі підрозділи військ Директорії УНР (слід зазначити, що вони діяли всупереч позиції і вимог Директорії УНР і командування петлюрівських військ). Села піднімалися одне за одним. Повстання, з одного боку готувалося, а з іншого — було стихійним. Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1918, 1919, 2019, Атакі, Бельці, Бессарабія, Бричани, Гвіздівці, Дарабани, директорія, Дністер, загарбники, історія, Кам'янець, Кельменці, керівники, Ломачинці, Михалкове, місто, Могилів, Недобоївці, Непоротове, Окниця, окупація, повіт, повстання, події, років, Рукшин, Румунія, Секуряни, село, січеньЮ Ліпкани, Сокиряни, Сороки, Ставчани, станція, УНР, Хотин, Хотинське, хроніка, ювілей
Окупація. — Французька декларація про цілі румунської
окупації.
Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти[1]». Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії. Було обіцяно, що війська ні в якому випадку не будуть втручатися у внутрішнє життя окупованого краю. Французький посланник опублікував декларацію, у якій від імені представників союзних держав сповіщав стривожене бессарабське населення, що єдина мета введення румунських військ Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, агресія, анексія, Бессарабія, війна, Дністер, захоплення, місто, Молдова, населення, Окниця, окупація, повіт, повстання, придушення, Румінія, село, Хотин, Хотинське, Хотинський
Ф.В. КАРЛОВ, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
Я хочу розповісти про мужність і героїзм солдат і офіцерів, що воювали під бойовим прапором 163-ої Ромненсько-Київської ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова й Кутузова стрілецької дивізії, командувати якою мені випала честь.
Розгляну дуже маленький період війни — лише два тижні, з 21 березня до 4 квітня 1944 року,- період боїв зі звільнення Радянської Буковини від німецько-фашистських загарбників. Читати запис повністю »
Мітки: 1944, Бессарабія, бій, Буковина, велика, війна, Вітчизняна, герой, Дністер, другу, звільнення, Каплівка, Карлов, Кельменці, Лівінці, Лядова, місто, Новоселиця, Окниця, Радянський, Рукшин, світова, село, Серебрія, Сокиряни, Союз, СРСР, Хотин, Чернівці
В цьому році виповнюється 95 років Хотинському повстанню проти румунської окупації, яке відбулося в період з 6 до 20 січня 1919 р. (за старим календарним стилем). За сучасним календарним стилем це буде період — з 19 січня до 2 лютого 1919 року.
На жаль, в історії повстання досі, як не дивно, дуже багато «білих плям», пов’язаних з відносно поверхневим вивченням його історії. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Атакі, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, місто, Молдова, Нягу, область, Окниця, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
До чергової річниці Хотинського повстання продовжуємо публікацію передруків з періодичних видань різних років – про події повстання. Сьогодні — стаття від 1 січня 1977 року в газеті Сокирянського районного комітету Компартії України та районної ради трудящих «Дністрові зорі», яка називалася «До 58-ї річниці Хотинського повстання». В публікації йдеться про події 9(22) січня 1919 р. в районі Хотина і села Атаки Хотинського повіту (нині відноситься до Хотинського району).
Мітки: археологія, Атаки, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Окниця, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокі, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
Сьогодні — 12 листопада 2010 року, Сокирянському району виповнилося 70 років.
Коротко нагадаємо відвідувачам сайту (ми писали про це на сторінці історії села) історію, яка призвела до цього ювілею: 2 серпня 1940 р. згідно з законом СРСР «Про включення північної частини Буковини, Хотинського, Аккерманського і Ізмаїльського повітів Бессарабії у склад УРСР», Сокирянську волость колишнього Хотинського повіту було включено до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). А 7 серпня 1940 року Указом Президії Верховної Ради УРСР було створено Чернівецької області і українська частина Хотинського повіту увійшла до складу області.
Мітки: 1940, 70 років, Аккерманський, Бессарабія, Бирладяни, Верховної Ради, Гриманкауци, закон, звільнення, Клокушна, композитор, Кучерявий, Мафтуляк, Михалашани, міста, Молдова, Окницький, Окниця, повіт, почесний громадянин, Президії, рада ветеранів, район, святквання, села, Сокиряни, Сокирянський, СРСР, Указ, Україна, УРСР, Ходороуци, Хотинський, Чернівецька область, ювілей
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені «Правила тимчасового правління Бессарабії». Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі — Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
