В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про 
один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.
На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1920, 1921, анексія, Бессарабія. Молдова, біженці, білогвардійці, більшовики, війна, Вінницька, Волошкове, громадянська, Дністер, емігранти, еміграція, євреї, історія, контрабанда, контрабандисти, кордон, Молдавія, Наславча, Непоротове, область, Одеса, Одеська, окупація, переправлення, петлюрівці, прикордонники, ріка, Росія, Румунія, село, СРСР, Україна, Хмельницька, Чернівецька
1738 рік
Першою сильною подією XVIII століття був землетрус 11 червня 1738 р. В історії Молдови його називають страшним і жахливим, коли розвалилася стара вежа монастиря Голія в Ясах, а інші монастирі одержали ушкодження, і більшість будинків була зруйнована. У Бухаресті завалилася вежа господарського двору, зруйнована велика кількість будинків і церков. Обвалилися будинки в Бузеу, Брашові, у Бакеу зруйнована дощенту церква Соломона. Сильно відчувалося у Фокшанах, Сфинтул-Георге, Сібіу. У Валєній-Де-Мунте трьох жінок поглинула одна із тріщин, що утворювалися в земній корі. Ріки вийшли з берегів, була повінь. Є дані, що Читати запис повністю »
Мітки: 1738, 1790, 1802, 1829, 1838, 1892, 1908, 1934, 1940, 1977, 1986, 1990, Бессарабія, Болгарія, Валахія, Житомир, землетрус, історія, Київ, Молдавія, Молдова, Москва, МРСР, наслідки, Одеса, Орел, Пітербург, рік, Росія, Румунія, сила, СРСР, Тула, Угорщина, Україна, УРСР, Хотин, Чернівці
Відповідно до плану Верховного Головнокомандування Радянських Збройних Сил зимово-весняна кампанія почалася наступом на Правобережній Україні. З кінця грудня 1943 р. до середини квітня 1944 р. на величезних просторах від Полісся до Чорного моря, від Дніпра до Карпат розгорнулася одна з найбільших битв другої світової війни. У ній брало участь одночасно по обидва боки близько 4 млн. чоловік, 45,5 тис. гармат польової артилерії й мінометів, 4,2 тис. танків і самохідно-артилерійських (штурмових) гармат, понад 4 тис. літаків. Читати запис повністю »
Мітки: 1944, Бессарабія, Буковина, велика, вихід, війна, військова, Вітчизняна, воєнна, Гвіздівці, Дністер, друга, звільнення, кордон, Молдавія, область, Одеса, операція, світова, Сокирянщина, Тернопіль, Тирасполь, Україна, форсування, Чернівецька, Чернівці
З початку Великої Вітчизняної війни пройшло 70 років, однак
об’єктивної картини її передодня ми усе ще не маємо. Але ж факти, що забуті й знову відкриваються, дозволяють почати коректну реконструкцію останніх передвоєнних днів. От, наприклад, питання: чи бачив близькість війни Сталін? Або чи вірив він провокаторові Бєрії, що «стирав у табірний пил» усіх, хто попереджав про напад?
Почну зі знаменитої «телеграми Зорге»: «Напад очікується рано вранці 22 червня широким фронтом». По-перше, текст її різко відрізняється від реальних шифрограм. По-друге, жоден Читати запис повністю »
Мітки: авіація, адмірал, армія, Бєрія, бойові, Брест, велика, відступ, війна, військовий, Вітчизняна, генерал, Германія, Гітлер, держбезпека, дії, друга, Жуков, західний, Київ, київський, командуючий, маршал, Меркулов, напад, Німеччина, НКВС, НКДБ, Одеса, одеський, округ, Октябрський, Павлов, поразка, початок, причини, розвідка, Румунія, світова, СРСР, Сталін, Україна, флот, Хрущов, Червона, чорноморський
Черговий документ із історії краю: після входу Румунії в 1918-му році до
району Хотина військовою окупаційною владою був виданий викладений далі наказ. Документ був опублікований у виданні білої еміграції «The case for Bessarabia. A Collection of Documents on the Rumanian occupation». With a Preface by Prof. Paul Miliukov. Second edition (revised and enlarged). Russian liberation committee. 173 Fleet street, E.C.4.[1]:
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, гроші, Дністер, дослідження, імперія, історія, краєзнавство, марки, минуле, Молдова, область, Одеса, окупанти, окупація, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, покарання, політика, район, російська, Росія, Румунія, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Україна, фіскальна, Хотинське, Хотинський, царська, Чернівецька
З 23 по 30 червня 2011 року в курортній зоні селища Рибаківка Миколаївської області відбувся ХІV Міжнародний фестиваль дитячої творчості «Золотий лелека». Мета фестивалю: «Розкриємо свої таланти світу», тема фестивалю: «Ми спілкуємось! Ми разом! Ми живемо!»
Мітки: Бессарабія, Буковина, Василівна, Васильович, вокал, Гвіздівці, гран-прі, Мафтуляк, Миколаївська, Михайло, область, Одеса, Ольга, перемога, приз, район, Рибаківка, село, Сербичани, Сокирянський, фестиваль, Чернівецька
Наш сайт публікував у квітні минулого року статтю «Гітлер і Україна«. У статті, опублікованій в зв’язку з чималою кількістю сучасних шанувальників нацизму і фашистських поплічників з числа українців, розповідалося про плани Гітлера щодо України і українського народу, які він висловлював в бесідах з Борманом під час спільних вечерь у вінницькій ставці. Та кількість недолугих сучасних «гитлерят» напевне не зменшилася.
Мітки: 1941, 1944, Gheorghe_Manoliu, Антонеску, археологія, Барнашівка, Бессарабія, Борман, Буковина, війна, Вінниця, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георге Маноліу, Герца, Гітлер, Дністер, дослідження, друга, євреї, Залізна гвардія, знищення, історія, краєзнавство, Крим, минуле, Молдова, область, Одеса, Ожеве, окупація, ОУН, Північна, повіт, Подністров'я, район, расизм, Румунія, румунська, світова, Севастополь, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, ставка, Сталінград, Стрижавка, сучасність, Трансністрія, Україна, українці, УПА, УРСР, Хотинський, цигани, Чернівецька, Чернівці
Якщо хтось читав на нашому сайті статті по давній і більш близької історії села Гвіздівці, то він вже знає, що гвіздівчани, як і мешканці більшості навколишніх сіл, аж до 1944, та навіть до 1946 року, рахували себе руськими. Це пішло від прадавніх часів заснування села За часів Молдовського князівства і під час Турецького панування влада і молдовське населення називала гвіздівчан і все російсько-украіномовне населення руснаками. Російська царська влада, як і самі селяни, рахувала їх руськими. Про те, що гвіздівчани є українцями, селянам наполегливо розповіла, навіть не питаючи згоди, лише радянська влада.
Мітки: Австрія, Австро-Угорщина, Англія, Бесарабія, Буковина, Галичина, Гвіздівці, етнографія, євреї, Закарпаття, зміни, Кельменці, кешування, Київська Русь, Комрат, Липкани, митниця, Молдова, Новоселиця, Одеса, Росія, русіни, руснаки, Сергій Суляк, Сокиряни, Татарбунары, Туреччина, Угорщина, Франція, Хотин, Швейцарія
