Клокушна (рум. Clocuşna) – сусідній з селом Гвіздівці населений пункт, розташований в Окницькому районі Республіки Молдова. Перші згадки про нього, під назвою Клокочна, знаходимо в підтвердній грамоті господаря Землі Молдавської Петра II, від 22 серпня 1447 (6955) року, яку він видав Нямецькому монастирю[1] на право володіння селами Білоусівка, Коболчин та деякими іншими. Згідно з актом від 2 лютого 1568 року, Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, волость, Гвіздівці, діакони, імперія, історія, Клокушна, князівство, Молдова, монастир, МРСР, Окницький, освячення, побудова, повіт, район, російська, Росія, Румунія, священики, Секурянська, село, Сокирянський, список, СРСР, УРСР, Хотинський, храм, царська, церква
Каларашовка (молд. — Călărăşeuca) — село в Молдові в Окницькому
районі. Розташоване на правому березі річки Дністер. Адміністративний центр однойменної комуни, до складу якої також входить село Березівка. Один з центрів Хотинського повстання 1919 року. Населення, в основному – українці.
Пропонуємо Вашій увазі статтю з молдавського північно-молдавського порталу «Норд-Инфо» про село Каларашовка. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Березівка, Бессарабія, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, етнічні, земляки, історія, Каларашовка, краєзнавство, минуле, Молдавія, Молдова, монастир, область, Північна, Подністров'я, район, село, СРСР, сучасність, Уегурь, Україна, українці, Унгри, УРСР, Чернівецька, чоловічій
8 листопада у Гвіздівцях храмове свято. Саме у цей день 8 листопада (за старим стилем — 26 жовтня) 1870 року у Свято на честь Святого Дмитрія Солунського було освячено новозбудовану сільську церкву. Як відомо, побудував її власним коштом поміщик Самсон, якого це зобов’язав зробити суд в якості умови звільнення від покарання. Але не так важливо з яких причин він побудував церкву. Важливо те, що було побудовано нову, велику, гарну церкву, яка багато десятків років була одною з найбільших і найгарніших на території Хотинського повіту. До того ж, за радянських часів це була єдина у районі діюча церква.
Мітки: 8 листопада, Август, біографія, Гвіздівці, Дімітрій, Дімітрія, Діоклеціян, Дмитра, Дмитрій, Дмитрія, Дмитро, дослідження, Ізяслав, імператор, історія, кесар, Київська Русь, князь, консул, Максиміян, монастир, Пасха, переслідування, погода, поміщик, проконсул, римьский, Самсон, святий, святкування, свято, Солунський, Солунського, храм, храмове, христіянство, церква, Юрій, язичництво, Ярослав Мудрий
Хутір Галиця (Михалківська сільська рада Сокирянського району Чернівецької області) розташований на березі Дністра. Дивна за своєю красою місцевість, древній прикордонний пост Галицько-Волинського князівства, місце розташування однієї з величніших історичних, культурних і духовних скарбниць Сокирянського району та і всієї Чернівецької області – Галицького Свято-Михайлівського чоловічого монастиря.
Мітки: бояри, Галица, Галицько-Волинське князівство, Дністер, зміни, келья, кешування, Михалкове, монастир, монахи, Непоротове, румуни, Свято-Михайлівський монастир, скелі, скельні печери, скифи, Сокирянський район, Сокиряны, Труфанова Криниця, турки, Україна, хутір Галиця, ченці, Чернівецька область, чорноліська культура