На сайті «Сокирянщина» у цьому році опублікована низка статей Олексія Мандзяка із серії «Православне духовенство
Північної Бессарабії» (і буде продовжена), в яких представлені короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX століттях при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, що нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Кожна стаття присвячена носіям конкретного священицького роду і одна з таких статей присвячена роду священиків Холдевичів. А один з представників цього роду – Холдевич Михайло Іванович дуже тривалий час служив в гвіздівецькій Свято-Димитріївській церкві і дуже яскраво відзначився в історії села Гвіздівці. Читати запис повністю »
Мітки: бричанський, Гвіздівці, Дністровський, Дондюшанеський, духовенство, Єждинецький, Кельменецький, Молдавія, Молдова, Новоселицький, Окницький, Північна Бессарабія, повіт, район, Ришканський, Російська імперія, Румунія, священики, село, Сокирянський, Сороцький, Холдевич, Хотинський, церква
Кучерявий О.П.
На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.
Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »
Мітки: 1812, Бессарабія, велика, війна, Вітчизняна, дєрєвня, друга, куми, Кучерявий, Кучеряві, Молдавія, Молдова, Москалюк, Москалюки, Москва, Московська, нанашкі, область, переселення, Перша, походження, причини, прізвище, рід, Російська імперія, Росія, Румунія, свати, світова, СРСР, Тульська, учасники, Чернівецька
О. Кучерявий
Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »
Мітки: Азія, Америка, Бессарабія, Болгарія, вирощування, властивості, Гвіздівці, голод, господарство, Грузія, етнографія, застосування, історія, Китай, Колумб, користь, кукурудза, кулінарія, культура, Месопотамія, Молдавія, Молдавське князівство, область, повіт, посів, раціон, Російська імперія, рослинництво, Румунія, село, сільське, СРСР, страви, США, технології, Туреччина, Україна, хотинській, Чернівецька, Шумер
В одній з попередніх публікацій на сайті «Гвіздівці» розповідалося про 
один зі злочинних промислів минулого (втім, і сучасності теж) – контрабанді через Дністер у роки румунської окупації Бессарабії. А сьогодні представляємо Вашій увазі цікаву статтю О.А. Гарусової з журналу «Русин», у якій розглядається дуже близько пов’язане із цим промислом і, при цьому, маловивчене питання про еміграцію в Бессарабію в роки громадянської війни. При чому, увага автора зосереджена переважно саме на ключовому епізоді «бессарабського маршруту» – переході через Дністер, у катаклізмах історії, що став прикордонною рікою.
На матеріалі архівних документів, художньої й мемуарної Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1920, 1921, анексія, Бессарабія. Молдова, біженці, білогвардійці, більшовики, війна, Вінницька, Волошкове, громадянська, Дністер, емігранти, еміграція, євреї, історія, контрабанда, контрабандисти, кордон, Молдавія, Наславча, Непоротове, область, Одеса, Одеська, окупація, переправлення, петлюрівці, прикордонники, ріка, Росія, Румунія, село, СРСР, Україна, Хмельницька, Чернівецька
Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
Злочинність існувала повсюдно із
самих прадавніх часів. Як тільки люди почали організовуватися в суспільства, як тільки виникли якісь норми й правила (моральні, соціальні, релігійно-ритуальні й ін.), завжди з’являлися й ті, хто не бажав підкорятися цим нормам. Згодом з’явилися більш стійкі й контрольовані суспільством або владою норми, які сприймалися, як такі, що перебувають усередині обкресленого кола («кон»), за яке не можна виходити. Тобто, установлені норми поведінки, перебували у внутрішній частині кону, а все заборонне – за рисою кола, тобто – «за коном». Звідси й пішло праслов’янське слово «закон». А ті, хто переступав цю рису, ставав «злочинцем». Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, гайдамаки, гайдуки, Гвіздівці, господар, Громада, закон, засуджені, збори, Земля, злочин, злочинці, історія, каторга, князівство, Коло, кон, кримінал, маєток, МВС, Молдавія, молдавське, окупація, острів, покарання, поліція, помісття, поміщик, поняття, Російська імперія, Румунія, Сахалін, село, сільський, суд, суспільство, сход, Україна, Чехов, шахрайство
В. Ф. Петрунь
Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.
Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Дністер, знаряддя, історія, камінь, каньон, кар'єр, комарівська, культура, Молдавія, Молдова, Наславча, Непоротове, область, обробка, петрографія, прадавній, праця, район, ріка, річка, село, сировина, скіфи, Сокирянський, Трипілля, трипільці, Чернівецька
1738 рік
Першою сильною подією XVIII століття був землетрус 11 червня 1738 р. В історії Молдови його називають страшним і жахливим, коли розвалилася стара вежа монастиря Голія в Ясах, а інші монастирі одержали ушкодження, і більшість будинків була зруйнована. У Бухаресті завалилася вежа господарського двору, зруйнована велика кількість будинків і церков. Обвалилися будинки в Бузеу, Брашові, у Бакеу зруйнована дощенту церква Соломона. Сильно відчувалося у Фокшанах, Сфинтул-Георге, Сібіу. У Валєній-Де-Мунте трьох жінок поглинула одна із тріщин, що утворювалися в земній корі. Ріки вийшли з берегів, була повінь. Є дані, що Читати запис повністю »
Мітки: 1738, 1790, 1802, 1829, 1838, 1892, 1908, 1934, 1940, 1977, 1986, 1990, Бессарабія, Болгарія, Валахія, Житомир, землетрус, історія, Київ, Молдавія, Молдова, Москва, МРСР, наслідки, Одеса, Орел, Пітербург, рік, Росія, Румунія, сила, СРСР, Тула, Угорщина, Україна, УРСР, Хотин, Чернівці
Символом весни та пробудження природи в Молдові, Румунії, а 
також в населених молдаванами та румунами селах української частини Північної Бессарабії та Буковини здавна вважалося свято «Мерцішор» (молд. та рум. – Mărţişor від молд. та рум. martie, мартіє – «март – березень). Його символізують червоно-білі бутоньєрки, що мають назву, співзвучну цьому весінньому святу. Вони виконані з вишуканою майстерністю народних умільців, їх заведено дарувати одне-одному в перший день березня. Разом зі стародавнім червоно-білим символом Читати запис повністю »
Мітки: Mărţişor, березень, Бессарабія, Буковина, Валахія, весна, історія, купівля, легенди, март, молдавани, Молдавія, Молдавська, Молдова, Мунтєнія, мэрцишор, перекази, продаж, Рим, румуни, свято, традиції
Олексій Мандзяк
Олег Кучерявий
В 1830-х роках в зв’язку з розвитком товарного виробництва і товарного обміну, а разом з тим з великим попитом на хліб з боку зовнішнього і внутрішнього ринку, бессарабські поміщики намагалися значно збільшити виробництво товарного хлібу. Продукція сільського господарства краю, особливо пшениця і вовна вивозилася за кордон: в Австрію, Італію, Туреччину, Францію, Грецію, тощо.
У сільгоспвиробників виникли деякі проблеми з робочою силою, що в свою чергу породило низку інших проблем, які істотно вплинули на життя простих селян. Читати запис повністю »
Мітки: 1834, Бессарабія, бессарабська, відносина, Гвіздівці, діжма, збори, земельні, Земля, земство, земські, історія, Молдавія, область, оброк, положение, Положення, режим, рік, Росія, село, Україна, царизм, царська, царський, Чернівецька
