Кучерявий О.П.

 

На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.

Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нещодавно відбулося перше засідання експертної ради з питань підтримки книговидання місцевих авторів. Цей колегіальний дорадчий орган був створений Сокирянською районною радою з метою здійснення оцінки  видавничих проектів місцевих авторів та визначення доцільності їх випуску за фінансової підтримки районного бюджету.

Під час засідання члени ради розглянули три заявки: заслуженого журналіста України Олександра Чорного, краєзнавця Олега Кучерявого та композитора Івана Беніцького. Автори представили макети  майбутніх книг та кошториси видатків на їх видавництво. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Наш сайт публікував ще на початку минулого року статтю «Бджільництво, бджоли і люди«, яка розповідала про відому історію цього промислу у Гвіздівцях. Цікавий матеріал про історію бджільництва у Північній Бессарабії в цілому і на Сокирянщині зокрема був нещодавно також опублікований на сайті «Сокирянщина«. Колись саме у нашому селі (та ще у Ломачинцях) бджільництво було традиційно найбільш розвинутим у Секурянській волості.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Кучерявий Василь Олександрович, народився 6 березня 1926 року. Як він шуткує, з його року на світі, крім нього, залишилися лише Фідель Кастро та англійська королева Єлизавета ІІ. Василь Олександрович народився у звичайній селянській родині, з травня до жовтня 1944 року на фронті. Після війни працював у колгоспі, в період з 1957 до 1959 року був головою Гвіздовецької сільради.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 5th Март 2011

В центрі села Гвіздівці височить трьохповерхова споруда красуня — школа. Історія її ось яка…

Спочатку була церковно-приходська школа з двома класами, як і в інших селах. І сьогодні згадують наші старожили-сельчани своє школярство за часів румунської окупації в тій же двокімнатній хатині. Скрута і бідність переслідували, так що не до освіти було. В повоєнні роки до чотирикімнатної споруди приєднались панський будинок та хата священника.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сьогодні — 12 листопада 2010 року, Сокирянському району виповнилося 70 років.

Коротко нагадаємо відвідувачам сайту (ми писали про це на сторінці історії села) історію, яка призвела до цього ювілею: 2 серпня 1940 р. згідно з законом СРСР «Про включення північної частини Буковини, Хотинського, Аккерманського і Ізмаїльського повітів Бессарабії у склад УРСР», Сокирянську волость колишнього Хотинського повіту було включено до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). А 7 серпня 1940 року Указом Президії Верховної Ради УРСР було створено Чернівецької області і українська частина Хотинського повіту увійшла до складу області.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І.  Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У цьому розділі електронної Книги пам`яті села Гвіздівці зазначені відомості про гвіздівчан і вихідців з села Гвіздівці, які своїми трудовими та іншими досягненнями у мирні часи відзначилися в історії села або країни. Також ж до цього розділу увійшли відомості щодо людей, які не є мешканцями або вихідцями з села Гвіздівці, але в той чи іншій період працювали у селі і своєю працею внесли вагомий внесок в розвиток села і його населення.  

(список викладено за алфавітом)

Багрій Петро Григорович, коваль садівничого радгоспу ім. Г.І. Котовського, Указом Президії Верховної Ради СРСР «За успіхи, досягнуті у Всесоюзному Соціалістичному змаганні, виявлені трудову доблесть і виконання планів і зобов`язань по збільшенню виробництва та продажу державі сільськогосподарських продуктів у 1976 році» нагороджений Орденом трудової Слави ІІІ ступеня. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1Для багатьох мешканців сіл (і не лише сіл) досить актуальним є питання переобладнання технічних засобів. Тому публікуємо роз’яснення порядку такого переобладнання, якій встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 № 607, яка так і називається – «Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів».

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Гадаю, що сьогодні не має на теренах колишнього Радянського Союзу людини, якій не відомо про лісові пожежі, що палають майже по всій Росії – від заходу до сходу, від півдня до майже крайньої півночі, та і Україну не залишили осторонь. Пожежами завдано величезну шкоду господарству, економікам, екології наших країн, майну і здоров’ю сотен тисяч людей. Чимало людей загинуло. Наслідки цієї вогняної трагедії будуть відчуватися ще багато років. До того ж, не має жодного сумніву, що в тій чи іншій мірі такі пожежі будуть повторюватися.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: «… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території — Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти«. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія «прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт«.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,