На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.
Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »
Мітки: 1812, Бессарабія, велика, війна, Вітчизняна, дєрєвня, друга, куми, Кучерявий, Кучеряві, Молдавія, Молдова, Москалюк, Москалюки, Москва, Московська, нанашкі, область, переселення, Перша, походження, причини, прізвище, рід, Російська імперія, Росія, Румунія, свати, світова, СРСР, Тульська, учасники, Чернівецька
Нещодавно відбулося перше засідання експертної ради з питань підтримки книговидання місцевих авторів. Цей колегіальний дорадчий орган був створений Сокирянською районною радою з метою здійснення оцінки видавничих проектів місцевих авторів та визначення доцільності їх випуску за фінансової підтримки районного бюджету.
Під час засідання члени ради розглянули три заявки: заслуженого журналіста України Олександра Чорного, краєзнавця Олега Кучерявого та композитора Івана Беніцького. Автори представили макети майбутніх книг та кошториси видатків на їх видавництво. Читати запис повністю »
Мітки: видання, Відаш Лідія, Гвіздівці, Гвоздовцы, історія, книга, Кучерявий, Мандзяк, область, район, село, Сокирянський, Чернівецька, Чорний
Наш сайт публікував ще на початку минулого року статтю
«Бджільництво, бджоли і люди«, яка розповідала про відому історію цього промислу у Гвіздівцях. Цікавий матеріал про історію бджільництва у Північній Бессарабії в цілому і на Сокирянщині зокрема був нещодавно також опублікований на сайті «Сокирянщина«. Колись саме у нашому селі (та ще у Ломачинцях) бджільництво було традиційно найбільш розвинутим у Секурянській волості.
Мітки: бджільництва, бджільництво, бджоли, бджоляри, Бессарабія, виробництво, виставка, вітання, волость, вулики, Гвіздівці, давнина, день, історія, Кучерявий, мед, медовуха, минуле, місто, нагородження, область, Парфенійович, пасічника, пасічники, Петро, пилок, поздоровлення, Порфирович, продаж, продукти, район, святкування, свято, Секурянська, село, Сокиряни, Сокирянський, сучасність, Україна, фотознімки, Чернівецька
Кучерявий Василь Олександрович, народився 6 березня 1926 року. Як
він шуткує, з його року на світі, крім нього, залишилися лише Фідель Кастро та англійська королева Єлизавета ІІ. Василь Олександрович народився у звичайній селянській родині, з травня до жовтня 1944 року на фронті. Після війни працював у колгоспі, в період з 1957 до 1959 року був головою Гвіздовецької сільради.
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, Велика вітчизняна, ветеран, війна, вітання, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голова, день Перемоги, дослідження, друга, історія, краєзнавство, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Перша, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, світова, свято, Секурянська, Секурянський, село, сільради, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Тимчук, Україна, УРСР, учасник, Хотинський, Чернівецька
У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах
нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!
Мітки: Андрій, археологія, Бельць, Бессарабія, Бібері, Буковина, Василій, Василь, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, Гроппа, Дашкевич, диякони, Дмитрій, дослідження, духовні, дячки, Іван, імперія, Іоан, Іон, історія, Кирилович, Коболчин, комсомольці, Кочуровський, краєзнавство, Кучерявий, Лампадій, Леонтій, минуле, Михаїл, Міхалєвич, Молдавія, Молдова, московського патриархату, Нагивський, Назаревич, Немешеску, Непоротове, Ніколай, область, Озерянський, окупація, Олексій, Оргєєв, особи, паламарі, Петр, Петро, Північна, Піщенко, Платон, повіт, Подністров'я, поміщик, Порфірій, православна, псаломщики, район, Романківці, російська, румунська, Русєнь, Самсон, священик, священики, Секурєнська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, Спиридон, Споялов, СРСР, Стефан, сучасність, Україна, УРСР, Холдєвич, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, церква, Чернівецька, Чернівецька область, Шапчинський, Шимановський, Ямбурський
В центрі села Гвіздівці височить трьохповерхова споруда красуня — школа. Історія її ось яка…
Спочатку була церковно-приходська школа з двома класами, як і в інших селах. І сьогодні згадують наші старожили-сельчани своє школярство за часів румунської окупації в тій же двокімнатній хатині. Скрута і бідність переслідували, так що не до освіти було. В повоєнні роки до чотирикімнатної споруди приєднались панський будинок та хата священника.
Мітки: ансамбль, археологія, бандуристи, Бацура, Бессарабія, Бібері, Бойко, Босак, Буковина, Бурченко, Бучка, Бучко, випуск, випускники, Віктор, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, Гевліч, географія, Голяк, Грушецька, директор, дослідження, Дячук, Зубченко, історія, команда, краєзнавство, Кучерява, Кучерявий, Лісогор, Маркович, Мафтуляк, медалісти, Микола, минуле, Михайло, Молдова, нова, область, Олександр, Олексіївка, Олійник, олімпіади, переможці, Петро, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, Попеза, Препелиця, район, Сандуляк, Секурянська, Секурянський, село, Смірнов, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, стара, сучасність, Ткач, Україна, УРСР, Хотинський, церковно-приходська, Чернівецька, Чернівецька область, Черняк, школа, Яворський
Сьогодні — 12 листопада 2010 року, Сокирянському району виповнилося 70 років.
Коротко нагадаємо відвідувачам сайту (ми писали про це на сторінці історії села) історію, яка призвела до цього ювілею: 2 серпня 1940 р. згідно з законом СРСР «Про включення північної частини Буковини, Хотинського, Аккерманського і Ізмаїльського повітів Бессарабії у склад УРСР», Сокирянську волость колишнього Хотинського повіту було включено до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). А 7 серпня 1940 року Указом Президії Верховної Ради УРСР було створено Чернівецької області і українська частина Хотинського повіту увійшла до складу області.
Мітки: 1940, 70 років, Аккерманський, Бессарабія, Бирладяни, Верховної Ради, Гриманкауци, закон, звільнення, Клокушна, композитор, Кучерявий, Мафтуляк, Михалашани, міста, Молдова, Окницький, Окниця, повіт, почесний громадянин, Президії, рада ветеранів, район, святквання, села, Сокиряни, Сокирянський, СРСР, Указ, Україна, УРСР, Ходороуци, Хотинський, Чернівецька область, ювілей
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
У цьому розділі електронної Книги пам`яті села Гвіздівці зазначені відомості про гвіздівчан і вихідців з села Гвіздівці, які своїми трудовими та іншими досягненнями у мирні часи відзначилися в історії села або країни. Також ж до цього розділу увійшли відомості щодо людей, які не є мешканцями або вихідцями з села Гвіздівці, але в той чи іншій період працювали у селі і своєю працею внесли вагомий внесок в розвиток села і його населення.
(список викладено за алфавітом)
Багрій Петро Григорович, коваль садівничого радгоспу ім. Г.І. Котовського, Указом Президії Верховної Ради СРСР «За успіхи, досягнуті у Всесоюзному Соціалістичному змаганні, виявлені трудову доблесть і виконання планів і зобов`язань по збільшенню виробництва та продажу державі сільськогосподарських продуктів у 1976 році» нагороджений Орденом трудової Слави ІІІ ступеня. Читати запис повністю »
Мітки: акардеоніст, Бучко, Ведеш, Видиш, Відаш, Гангал, Гвіздівці, Гвоздовцы, Гевліч, голова колгоспу, Грушецький, Каськів, композитор, Костриж, Кучерява, Кучерявий, Лісогор, Мартофляк, Мафтуляк, Михалєвич, музикант, Озерянський, Попеза, почесні громадяни, скрипаль, Стефанюк, хирург, Холдєвич, Чорна
Для багатьох мешканців сіл (і не лише сіл) досить актуальним є питання
переобладнання технічних засобів. Тому публікуємо роз’яснення порядку такого переобладнання, якій встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 № 607, яка так і називається – «Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів».
Мітки: 20 березня 1995 р. N 191, 21.07.2010 № 607, автобуси, автомобілі, адвокат, безпека дорожнього руху, гальмівна, Гвіздівці, ДАІ, державна реєстрація, ДержавтотрансНДІпроект, документація, Кабінет Міністрів, колісна база, Кучерявий, МВС, Мінтрансзв'язку, мопеди, мотоколяски, моторне, мотоцикли, МРЕВ, напівпричепи, нормативно-технічна, облік, орган, оцінка відповідності, паливо, переобладнання, погодження, порядок, потужність, причепи, рідке, рульове керування, свідоцтво, сертифікація, система, суб'єкт господарювання, трансмісія, транспортний засіб, Україна, УкрСЕПРО, Центр безпеки дорожнього руху, шасі