Від щирого серця вітаємо всіх гвіздівчан і вихідцев з села, де б вони не жили на цей час, з Храмовим Святом Дмитра Солунського!
Гвіздівчани пишаються своїм величним Храмом! Храмовий празник є важливим днем для парафіяльної спільноти, яка доклала значних зусиль для ремонту нашого прекрасного Храму!
Бажаємо всім парафіянам, всім гвіздівчанам, всім вихідцям з Гвіздівців, щоб Ваші серця наповнилися любов’ю, щирістю та надією на краще майбутнє, щоб цей урочистий празник приніс мир і спокій на нашій рідній землі, добро і достаток до Ваших осель, затишок та Божу благодать, захист від життєвих негараздів!
При цьому, бажаємо пам`ятати, що для цього кожен має Читати запис повністю »
Мітки: 2017, Бессарабія, Білоусівка, Гвіздівці, Дмитро, Кормань, район, свято, Сокирянський, Солунський, храм
Сегодня мы представляем Вашему вниманию второй выпуск историко-краеведческого альманаха «Сокирянщина». В него вошли статьи на украинском и русском языках, посвященные истории и культуре Сокирянщины, к территории которой мы относим современный Сокирянский район Черновицкой области Украины. Авторами статей являются местные краеведы и любители истории, а также исследователи прошлого.
Мітки: альманах, Бессарабия, Буковина, Вашковцы, Витрянка, выпуск, Гвоздовцы, город, Грубно, история, Коболчин, Кормань, Мандзяк, местечко, Романковцы, село, Сербичаны, Сокирянский район, Сокирянщина, Сокиряны, Украина, Хотинский уезд, Черновицкая область
Сьогодні ми представляємо Вашій увазі другий випуск історіко-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина». До нього увійшли статті на українській і російській мовах, присвячені історії та культурі Сокирянщини, до території якої ми відносимо сучасний Сокирянський район Чернівецької області України. Авторами статей являються місцеві краєзнавці і аматори історії, а також дослідники минулого.
Мітки: альманах, Бессарабія, Буковина, Вашківці, Гвіздівці, Грубна, історія, Коболчин, Кормань, Молдова, Наславча, Нова Слобода, Ожеве, Сокирянський район, Сокирянщина, Україна, фото, Хотинський повіт, Чернівецька область
Приближается одна из
довольно значительных дат в истории нашего села и края в целом: в ночь с 8 на 9 января (с 21 на 22 января по современному календарю) 1919 года наше село приняло активное участие в Хотинском восстании.
В последние годы появилось немало новых «исторических данных», которыми новейшие «историки» стараются в той или другой мере связать Хотинское восстание с «ведущей и организаторской» ролью петлюровцев. Это так же, как в советские времена старались связать восстание с «ведущей и организаторской» ролью Коммунистической партии. Т.е., в наши времена пытаются делать также, но наоборот.
Мітки: Австрия, Алексеевка, Андрей, Артем Швец, археологія, Атаки, Барчук, Бельцкий, Бельцы, Бессарабия, Бессарабія, боец, Божек Владимир, бригада, бригады, Бричаны, Буковина, В защиту Бессарабии, взвода, волость, Воронянский Леонид, восстание, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгий, Герасимчук Иван, Германия, Гибай Петр, город, Григорий, Дмитрий Каленчук, Днестр, дослідження, Збруч, Зибреев Трофим, изменение, історія, Каменец-Подольский, Кельменецкий, кеширование, командир, комитет, Кормань, Котовский, котовцы, краєзнавство, Мартынюк, Мендыкивцы, минуле, Мирон Ткач, Михаил Кривкин, Михалково, Могилев-Подольский, Молдавия, Молдова, Национальный союз бессарабцев, область, оккупация, окницкий, Олейник Павел, Онут, отряда, партизаны, Петлюра, петлюровцы, петлюровщина, Північна, повіт, Подністров'я, Подолия, подпольщики, Просвирин, район, река, Романковцы, Румыния, румынская, Руснак Яков, Секурянская, Секурянська, Секурянський, село, Сербичаны, Снитково, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, Сологуб Николай, Сорокский, СРСР, станция, Сулятицкая, сучасність, Ткаченко Алексей, уезд, Украина, Україна, УРСР, Хотин, Хотинский, Хотинское, Хотинський, Чабан Дмитрий, Чернівецька, Шинкаренко Константин, эскадрона, Яков
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало «нових історичних даних», якими новітні «історики» намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з «провідною і організаційною» роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
Недавно в Интернете появился новый сайт, посвященный Сокирянщине. Он так и называется — «Сокирянщина». На этом сайте 1 сентября был размещен исторический очерк об известных деятелях Русской империи, которые посещали Сокирянщину. Автором очерка является писатель, историк Алексей Мандзяк — выходец из Сокирянщини. Наши читатели уже в некоторой мере знакомы с творчеством А.Мандзяка (статья о Гвоздовецком священнике Озерянском). Сегодня представляем Вам отрывок из этого исторического очерка, в той мере, в которой это более или менее касается Гвоздовцов.
Мітки: 1812, Алексей Мандзяк, астроном, Белоусовка, Бессарабия, Буковина, Василивцы, Витрянка, Гвоздовцы, генерал, геодезист, Голицин, Днестр, дуга, Заблер, исследования, историк, Клокушна, князь, Коболчин, Кормань, Кулишовка, Ломачинцы, Молодово, Непоротово, новый сайт, Ожево, Окиншевич, писатель, Прозоровский, Раскопинцы, Романковцы, Российская империя, российско-турецкая война, Саблер, Сербичаны, Сокирянщина, Струве, Украина, Черновицкая область, Чубинский, Штоффельн, Ще не вмерла Україна
Нещодавно на теренах Інтернету з’явився новий сайт, присвячений Сокирянщині. Він так і називається – «Сокирянщина». На цьому сайті 1 вересня цього року було розміщено історичний нарис про відомих діячів Російської імперії, які навідували Сокирянщину. Автором цього нарису є письменник, історик Олексій Мандзяк – виходець з Сокирянщини. Наші читачі вже в деякій мірі знайомі з творчістю О.Мандзяка (стаття про Гвіздовецького священика Озерянського). Сьогодні представляємо Вам уривок з цього історичного нарису, але в тій мірі, в якій це більш-менш стосується Гвіздівців.
Мітки: 1812, археологія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Василівці, Вітрянка, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, генерал, географія, Голіцин, Дністер, дослідження, Заблер, Зангі, історія, Клокушна, князь, Коболчин, Комарів, Кормань, краєзнавство, Кулішівка, Ломачинці, минуле, Михалкове, Молдова, Молодове, область, Ожево, Озерянський, Олексій Мандзяк, Північна, повіт, Поділля, Подністров'я, поміщик, Прозоровський, район, Розкопинці, Романківці, Російська імперія, російсько-турецька війна, Саблер, Секурянська, Секурянський, Селище, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинська фортеця, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Чубинський, Шибутинці, Штоффельн, Яновці
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
