Ми уже давно звикли жити за календарем, і ще зі шкільної парти пам’ятаємо, що в давнину він появився як насущна необхідність в умовах циклічних і передбачуваних змін погоди. По зірках на небі, а також за сонцем і місяцем люди орієнтувались в природі, визначали час початку чи закінчення хліборобських робіт в полі. Власне, небесні світила й підказали їм шлях до створення першого природного календаря. І хоча це сталося в Єгипті на берегах древнього Нілу, де наполовину кочівні племена скотарів ще в V тисячолітті до н.е. винайшли, можливо, перший річний календар, мені чомусь завжди, як торкаюся розмови на цю тему, згадується наша українська легенда про Дністер. Читати запис повністю »
Мітки: виникнення, Дністер, Єгипет, зразки, історія, календар, колекція, легенди, опис, ріка, Сокирянщина
Жителі Сокирянщини з нетерпінням чекають тієї днини, коли гостинно відкриє свої двері для відвідувачів історичний музей, що має стати важливим центром пізнання і глибокого осмислення історії рідного краю, збереження та примноження матеріальних надбань і духовних цінностей, а також змістовного відпочинку людей. І цей час уже зовсім близько.
Мітки: археология, археологія, Бессарабия, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гваздауцы, Гвіздівці, Гвоздауцы, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, география, географія, Днестр, Дністер, дослідження, експозиція, искусство, исследования, история, історія, колекція, краеведение, краєзнавство, краєзнавчий, минуле, мистецтво, Молдавия, Молдова, музей, область, Північна, повіт, Поднестровье, Подністров'я, прошлое, район, Северная, Секурянская, Секурянский, Секурянська, Секурянський, село, современность, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, СССР, сучасність, уезд, Украина, Україна, УРСР, УССР, Хотинский, Хотинський, Чернівецька, Черновицкая, этнография