27 і 28 липня 2018 року Церкви православного обряду відзначатимуть річницю хрещення 
Русі.
З цієї нагоди кожна конфесія анонсує свою програму урочистих заходів, повідомляє «Релігія в Україні».
Голова Синодального Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) оголосив офіційну програму урочистостей, яка передбачає молебень на Володимирській гірці 27 липня о 13:00, богослужіння, яке очолить глава УПЦ митрополит Онуфрій, разом з яким будуть молитися також представники інших Помісних Церков. Потім з Володимирської гірки віряни хресною ходою вирушать центральними вулицями столиці в Києво-Печерську лавру, де глава УПЦ звершить всенічне бдіння. Читати запис повністю »
Мітки: 2018, Володимир, Київ, князь, молебень, молитва, Русь, святкування, УПЦ, хресна хода, Хрещення, церква
Сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі наш переклад досить цікавої статті
молдовського дослідника радянських часів — Б.Н. Флорі, яка стосується взаємовідносин запорізьких козаків, Молдовського князівства і Московського царства у 70-х роках 16-го сторіччя. Ця стаття була опублікована у збірнику «Карпато-дунайские земли в средние века», виданому Академією наук СРСР і Академією наук Молдавської РСР (Кишинів, «Штиинца», 1975). Стаття у збірнику низивалася «Росія і походи запорожців у Молдавію в 70-х роках ХVI ст.», але ми цьому матеріалові при цій публікації дали дещо іншу назву, адже безпосередньо про молдавські походи запоріжців у статті вказано не так вже і багато.
Мітки: Австрія, Бессарабія, Буковина, війни, Габсбурги, Гвіздівці, Грозний, дипломатія, донські, запорізські, Іван, Іоан, історія, князівство, князь, козаки, король, Крим, Кримське, Молдавія, Молдова, Молдовська, Молдовське, Московське, набіги, область, орда, Острожський, політика, Польща, походи, район, Росія, РСР, село, Сокирянський, СРСР, Стамбул, Туреччина, Україна, ханство, царство, Ченівецька, Швеція
Київський князь Олег, за великим рахунком, першим почав згуртування слов’янських племен в нову велику державу — Київську Русь[1]. Саме Олег, з легкої руки народних оповідань, літописців, письменників і поетів прозваний Віщим, зробив Київ «матір’ю городів руських». Він став одним з найулюбленіших героїв давньоруських фольклорних творів: дружинних чи воїнських пісень, легенд, переказів і билин. Народна пам’ять оповила ім’я князя дивними оповіданнями і казками, перенісши на нього всяку всячину, що пам’ятала з найдавніших часів. Народна пам’ять зробила з нього не лише великого і вдалого полководця, а й чудодія, що вмів творити діла надлюдські: міг обернутися «і звірем, і птахом, і комахою». З плином часу за образом казкового чудотворця майже зник дійсний, правдивий образ князя, що княжив у Києві.
Мітки: 907, 912, Ал-Масуді, Аскольд, варяги, весь, Візантія, Волга, Грушевський, день пам’яті, Дір, Дон, Ігор, каганат, Каспійське, Києвський, Київ, Київська Русь, князь, Константинополь, кривичі, легенда, літопис, літописець, Любеч, меря, море, Нестор, Новгород, Олег, Персія, Пушкін, рік, ріка, Русь, Рюрик, Святослав, словени, Смоленськ, хазари, хозари, Царгород, Чорне, чудь
Представляємо читачам ще один досить цікавий історичний матеріал
з історії України – уривок глави «Гетьманство и Директория на Украине» з книги «Очерки русской Смуты» одного з головних керівників всеросійської контрреволюції під час Громадянської війни 1918-20 років, головнокомандуючого контрреволюційними «Збройними силами Півдня Росії», генерал-лейтенанта Денікіна Антона Івановича. Уривок, який пропонується Вам, присвячений часам правління гетьмана Скоропадського П.П. Дуже цікаво, що не дивлячись на тривалий проміжок часу між нашими «незалежними» роками і тими «незалежними» роками, окрім війни все майже однакове.
Мітки: 1917, 1918, австрійські, армія, Берлін, Бєлгород, біла гвардія, більшовики, Бронштейн, Валуйки, війна, Вільгельм, Вінниченко, генерал, Генштаб, германські, гетьман, головнокомандуючий, Голубович, громадянська, Денікін, дивізія, директорія, добровольча, Долгоруков, Ейхгорн, жовтнева, Збройні сили, Іоффе, кадети, кайзер, Київське, Клинці, князь, Корнілов, корніловщина, Людендорф, лютнева, Мазепа, Малоросія, Межиріччя, Мілюков, монархісти, націоналісти, Національний центр, Німеччина, Новоросія, окупація, Паріж, партія, Перша Світова, Петлюра, південний, підпілля, піхотне, Протофіс, Пуришкевич, Рада комісарів, Раковський, революція, Рильськ, Росія, румунський, Сарнаки, сердюцька, Скоропадський, союз хліборобів, СРСР, Стародуб, Троцький, Україна, уряд, фронт, Харков, юнкерське, Ющенко
8 ноября в Гвоздовцах храмовый праздник. Именно в этот день 8
ноября (по старому стилю — 26 октября) 1870 года, в празднование в честь Святого Дмитрия Солунского, была освящена новопостроенная сельская церковь. Как известно, построил ее за собственные средства помещик Самсон, которого это обязал сделать суд в качестве условия освобождения от наказания. Но не так уж важно – почему он ее построил, важно то, что была построена новая, большая, красивая церковь, которая много десятков лет была одной из самых больших и самых красивых на территории Хотинского уезда. А при Советской власти это была единственная действующая православная церковь в районе.
Мітки: 26 октября, 8 ноября, Pontific, Август, апостол, гвоздовецкая, Гвоздовцы, гладиаторы, Димитрий, Диоклециан, Дмитрий, Древний, жрец, зміни, идолопоклонничество, Изяслав, Иисус, император, історія, кесарь, князь, консул, Максимиан, Метафраст, народные, новый, обычаи, освящение, Павел, поверья, Понтифик, праздник, проконсул, раннее, Рим, Римская империя, Салоники, сватание, святкування, Свято-Михайловский монастырь, святой, Сокирянский район, Солунский, старый, стиль, Фессалоники, храм, храмовый праздник, христиане, христианин, христианство, Христос, церковь, ЮНЕСКО, Юрий, язычество, язычники, Ярослав Мудрый
8 листопада у Гвіздівцях храмове свято. Саме у цей день 8 листопада (за старим стилем — 26 жовтня)
1870 року у Свято на честь Святого Дмитрія Солунського було освячено новозбудовану сільську церкву. Як відомо, побудував її власним коштом поміщик Самсон, якого це зобов’язав зробити суд в якості умови звільнення від покарання. Але не так важливо з яких причин він побудував церкву. Важливо те, що було побудовано нову, велику, гарну церкву, яка багато десятків років була одною з найбільших і найгарніших на території Хотинського повіту. До того ж, за радянських часів це була єдина у районі діюча церква.
Мітки: 8 листопада, Август, біографія, Гвіздівці, Дімітрій, Дімітрія, Діоклеціян, Дмитра, Дмитрій, Дмитрія, Дмитро, дослідження, Ізяслав, імператор, історія, кесар, Київська Русь, князь, консул, Максиміян, монастир, Пасха, переслідування, погода, поміщик, проконсул, римьский, Самсон, святий, святкування, свято, Солунський, Солунського, храм, храмове, христіянство, церква, Юрій, язичництво, Ярослав Мудрий
Недавно в Интернете появился новый сайт, посвященный Сокирянщине. Он так и называется — «Сокирянщина». На этом сайте 1 сентября был размещен исторический очерк об известных деятелях Русской империи, которые посещали Сокирянщину. Автором очерка является писатель, историк Алексей Мандзяк — выходец из Сокирянщини. Наши читатели уже в некоторой мере знакомы с творчеством А.Мандзяка (статья о Гвоздовецком священнике Озерянском). Сегодня представляем Вам отрывок из этого исторического очерка, в той мере, в которой это более или менее касается Гвоздовцов.
Мітки: 1812, Алексей Мандзяк, астроном, Белоусовка, Бессарабия, Буковина, Василивцы, Витрянка, Гвоздовцы, генерал, геодезист, Голицин, Днестр, дуга, Заблер, исследования, историк, Клокушна, князь, Коболчин, Кормань, Кулишовка, Ломачинцы, Молодово, Непоротово, новый сайт, Ожево, Окиншевич, писатель, Прозоровский, Раскопинцы, Романковцы, Российская империя, российско-турецкая война, Саблер, Сербичаны, Сокирянщина, Струве, Украина, Черновицкая область, Чубинский, Штоффельн, Ще не вмерла Україна
Нещодавно на теренах Інтернету з’явився новий сайт, присвячений Сокирянщині. Він так і називається – «Сокирянщина». На цьому сайті 1 вересня цього року було розміщено історичний нарис про відомих діячів Російської імперії, які навідували Сокирянщину. Автором цього нарису є письменник, історик Олексій Мандзяк – виходець з Сокирянщини. Наші читачі вже в деякій мірі знайомі з творчістю О.Мандзяка (стаття про Гвіздовецького священика Озерянського). Сьогодні представляємо Вам уривок з цього історичного нарису, але в тій мірі, в якій це більш-менш стосується Гвіздівців.
Мітки: 1812, археологія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Василівці, Вітрянка, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, генерал, географія, Голіцин, Дністер, дослідження, Заблер, Зангі, історія, Клокушна, князь, Коболчин, Комарів, Кормань, краєзнавство, Кулішівка, Ломачинці, минуле, Михалкове, Молдова, Молодове, область, Ожево, Озерянський, Олексій Мандзяк, Північна, повіт, Поділля, Подністров'я, поміщик, Прозоровський, район, Розкопинці, Романківці, Російська імперія, російсько-турецька війна, Саблер, Секурянська, Секурянський, Селище, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинська фортеця, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Чубинський, Шибутинці, Штоффельн, Яновці
Колись на всій території нашого краю плескалися хвилі Сарматського моря, яке утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів – Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори – від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Це море було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. Відступало море повільно – протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. При цьому, найвірогідніше, що значна частина території сучасного села Гвіздівці була островом серед цього моря, адже село знаходиться на вишині. Читати запис повністю »
Мітки: австрійська, австрійці, армія, археологія, Батий, Бессарабія, бояри, Буковина, бухарестський, війна, волость, Волошське, Галицько-Волинське, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гети, гієна, Голіцин, готи, давня історія, даки, Децебал, Днепропетровск, Днестр, Дніпропетровськ, Дністер, донські, дослідження, древляни, запорізькі, зміни, Золота Орда, Ігор, історія, кам’яний вік, Кантемир, Карпати, кельти, кешування, кімерійці, князівство, князь, козацька, краєзнавство, Кременецький кряж, культура, Кутузов, лесотундра, лісотундра, Маврикій, минуле, мирний договір, Молдова, Наливайко, Нелипівці, неолит, неоліт, носоріг, область, Олег, Осман, палеолит, палеоліт, первісна людина, печенеги, Північна, повіт, Поділля, Подністрів'я, Подністров'я, половці, поляки, Порта, Причерноморье, Причорномор’я, Прокопій Кесарійський, Прут, район, ріка, Романківці, російська, російсько-турецька, Русь, Сагайдачний, сармати, Сарматське море, Секурянська, Секурянський, село, скіфи, Слободзейський, слов'яни, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, Суворов, султан, сучасність, тіверці, Траян, Трипільська, трипільці, тундра, Туреччина, Україна, українська, УРСР, фракійці, Хотинська райя, Хотинський, Хотинський повіт, Царград, Черемош, Чернівецька, Чернівецька область, Черняхівська, черняхівці, Шепетівка, Шепетовка, шерстистый носорог, Яський
