к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

arhivОлег Кучерявий

Олексій Мандзяк

 

В 1814 році у Гвіздівцях, з невідомих01 rus1 нам причин, з’явився медельничер[1] Іоанн Немішеску (він також – Немішеско, Німішеску). Чи сам він шукав собі маєток, чи йому запропонував купити Гвіздівці тодішній власник цього села Іоанн Кешко – не відомо[2]. Але село чимось «зачепило» боярина Немішеску, і він домовляється з І. Кешком про укладання договору купівлі-продажу. 18 вересня 1815 року була оформлена купча, яка була затверджена 2-м Департаментом присутніх місць в цивільних справах Бессарабського обласного Уряду. А через декілька місяців, 30 березня 1816 року за приписом 1-го Департаменту Бессарабського обласного Уряду, наданого Хотинській пиркалабії, новий власник був введений в володіння вотчиною Гвіздівці (тоді – Гвоздоуци)[3]. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Михалевич Єлєвфєрій Єлисейович (1851 – 1901) народився в с. Гвіздівці, у багатодітній родині місцевого священика Єлисея Лукича (1808 р.р.) і матінки Юхимії Степанівни (1816 р.р.) Михалевичів. За офіційним даними, відбулося це 2 січня 1851 р.[1] Із записів «Исповедные росписи про людей Православнаго Исповедання бывших и не бывших у святого причастия с 1821-го по 1852-й годы Хотинскага уезда селения Гвоздоуцъ по Архангело-Михайловской церкви» стає відомо, що в реальності Єлєвфєрій Єлисейович народився на рік раніше – в 1850 р. Звідти ж ми довідаємося, що Єлєвфєрій був молодшим з дітей. На момент його народження в о. Єлисея й матінки Юхимії вже були дочки Олександра (1836 р.р.), Текля (1843 р.р.), Ганна (1844 р.р.) і син Єрмоген (1848 р.р.)[2] .

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 2nd Серпень 2010

На сторінках нашого сайту ми пропонували і пропонуємо всім бажаючим повідомляти відомі їм дані про історію села, про видатних гвіздівчан, про значні історичні і більш сучасні сільські події та про наших сучасників, про яких на Ваш погляд слід розповісти, про селян-учасників воєн.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 20th Червень 2010

Наш сайт пропонує читачам одну з статей про видатних мешканців села. Сьогодні – про видатного українського скрипаля – колишнього вчителя музики гвіздовецької середньої школи – Василя Петровича Стефанюка. Стаття була надрукована у газеті “Буковинське віче” 11.07.2008 р.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.

Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені “Правила тимчасового правління Бессарабії”. Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі – Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,