В центре села Гвоздовцы стоит одна из самых больших и красивых на
территории нашего края церквей. Кроме того, это одна из самых старых крупных церквей, которую даже в советские времена ни когда не закрывали и она беспрерывно служила православным верующим не только Гвоздовцов, а и многих соседних сел со времени завершения строительства, т.е. — с 1870 года, несмотря на революции, оккупации и смены власти. Но к сожалению, исторические ураганы все же зацепили церковь: она уже не может похвастаться старинными иконами и книжками, которых когда-то было очень много, и которые к сожалению в свое время напрочь растащили, заменивши на менее старые и не ценные, за исключением фресок. Кое-что просто пропало бесследно… И все же церковь действует!
Мітки: Алексей, археологія, Белць, Бельцы, Бессарабия, Бессарабія, Бибери, Буковина, Василий, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, город, дослідження, империя, история, історія, Кирилены, Кирилович, Коболчин, Костенко, краєзнавство, Лампадий, Леонтий, Липканы, Липник, минуле, Михаил, Михалевич, Молдавия, Молдова, Нагивский, Немешеску, Непоротово, Николай, область, Озерянский, Османская, Північна, Платон, повіт, Подністров'я, помещик, район, российская, румынская оккупация, Русяны, Самсон, священник, священники, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянский район, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокский, СРСР, сучасність, Теребна, Теребно, уезд, Украина, Україна, УРСР, участник, учитель, Холдевич, Хотин, Хотинский, Хотинское восстание, Хотинський, храм, церква, Черелиуцы, Чернівецька, Черновицкая область, Шимановский
У центрі села Гвіздівці стоїть одна з самих великих і гарних на теренах
нашого краю церков. Крім того, це одна з самих старих великих церков, яку навіть за радянських часів ні коли не закривали і вона безперервно слугувала православним віруючим не лише Гвіздівців, а і багатьох сусідніх сіл з часу завершення будівництва, тобто – з 1870 року, незважаючи на революції, окупації та зміни влад. Та нажаль історичні буревії таки зачепили церкву: вона вже не може похвалитися старовинними іконами і книжками, яких колись було дуже багато, та які на жаль у свій час геть розікрали, замінивши на менш старі і не коштовні, за винятком фресок. Дещо просто згинуло… Та все ж церква діє!
Мітки: Андрій, археологія, Бельць, Бессарабія, Бібері, Буковина, Василій, Василь, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгій, Гроппа, Дашкевич, диякони, Дмитрій, дослідження, духовні, дячки, Іван, імперія, Іоан, Іон, історія, Кирилович, Коболчин, комсомольці, Кочуровський, краєзнавство, Кучерявий, Лампадій, Леонтій, минуле, Михаїл, Міхалєвич, Молдавія, Молдова, московського патриархату, Нагивський, Назаревич, Немешеску, Непоротове, Ніколай, область, Озерянський, окупація, Олексій, Оргєєв, особи, паламарі, Петр, Петро, Північна, Піщенко, Платон, повіт, Подністров'я, поміщик, Порфірій, православна, псаломщики, район, Романківці, російська, румунська, Русєнь, Самсон, священик, священики, Секурєнська, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, Спиридон, Споялов, СРСР, Стефан, сучасність, Україна, УРСР, Холдєвич, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, церква, Чернівецька, Чернівецька область, Шапчинський, Шимановський, Ямбурський
