О. Кучерявий

 

Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Руслана Куцька

 

Працівники культури села Гвіздівці долучилися до он-лайн — виставки «Великодній кошик» та представляємо невеличку частину вишивок бісером на Великодню тематику, роботи Людмили Бучко.

Наближається світле й радісне свято всіх свят-Великдень. В Україні цей світлий день святкується з Х-го століття та згадується багатьма цікавими звичаями, традиціями. Гвіздівчани, як і всі українці, ретельно готувалися до Пасхи: Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 1st Апрель 2020

Хоча, на сьогодні – в «часи короновірусу», тема зібрань людей, м’яко кажучи, не дуже актуальна, але сподіваємося, що ці часи в найближчому майбутньому минуть, тому все ж пропонуємо відвідувачам сайту етнографічну публікацію про вечорниці та подібні традиційні форми дозвілля, які, на жаль, здебільшого відходять у минуле.

Публікація складається з 2-х частин: одна розповідає про те, як то відбувалося в Україні в цілому, а друга частина — як відбувалося у Гвіздівцях. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Мітки: , , , , , , , , ,

На сайті «Гвіздівці» в історичному розділі розміщений «Гвіздівецький розмовник…» — слова і фразеологія діалектної «гвіздівецької» мови, що вживалася в селі в період, приблизно до середини 1970-х років). На сайті його назвали «Гвіздівецьким», але фактично то є крайовий діалект. В Гвіздівцях були свої відмінності, але вони мабуть були не дуже істотними. У розмовнику (може було б правильніше — «словник»?. Але хай буде — як є) викладені окремі слова і висловлювання.

На цей час розмовник істотно доповнений і ми вирішили доповнити його передмовою, якою й буде ця стаття. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина колядувала та щедрувала на добро.

Яскраве зимове сонце, голосні бубни, барабани, казкові традиційні персонажі, чудовий настрій… Так розпочалося сьогодні, 11 січня, традиційне свято «Від Різдва Христового до Йордана». Збираючи оплески та юрби усміхнених дітей учасники маланкових гуртів пройшли містом у феєричному дійстві.

Відтак на просторій площі районного Палацу культури свято об’єднало любителів та шанувальників обрядових колядок і щедрівок. Присутні поринули в насправді казкове дійство, рівному якого немає ніде у світі. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» розроблена цікава лекція-коментар про традиційні українські свята, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наближається новий 2020-й рік… І в перший день Нового року — 1 січня 2020 для сайту «Гвіздівці» дуже знаменна дата – сайту виповнюється 10 років. Саме 1 січня 2010 року на сайті були опубліковані перші матеріали і з того часу він досить регулярно повідомляв своїм відвідувачам саму різноманітну історичну і сучасну інформацію.

Наш веб-ресурс – це сайт українського  села, розташованого в Чернівецькій області України. На ньому публікуються статті написані різними авторами з різних держав і часів, статті-збірки, опубліковано чимало цікавих документів. І не лише Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 12th Декабрь 2019

Свято Андрія Первозванного колись було особливе за своїми розвагами. Тому багатьом пригадуються «збитки» парубків, ворожіння дівчат, пустощі та гуляння, що гамірно проходили в ніч з 12-го на 13-те грудня.

Цікавими спогадами про місцеве святкування цього давнього свята поділилась сьогодні із учнями 5-го класу, запрошена до бібліотеки села Гвіздівці Гуцол Надія Захарівна. А ще тьотя Надя навчала майбутніх господинь готувати коржі з маком, адже ця страва є традиційною для свят, що відзначаються пісними днями. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Михайло Шундрій

 

Сайт «Сокирянщина» неодноразово публікував матеріали, присвячені церкві у селі Ломачинці Сокирянського району. Попередня публікація статті Михайла Шундрія «Ломачинецькому храму – 200 років!» відбулася 12 грудня 2011 року. Згадування про церкву і її частковий опис були і в інших статтях, як наприклад – у статті «Родовід поміщиків Крупенськіх«, а також в матеріалах історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина«.

Храм збудований у вигляді хреста і має такі габаритні розміри: довжина – 18 м, ширина – 4,5 м, висота до маківки хреста – 14,5 м. Задіяли будівельники для Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 17th Сентябрь 2019

Різдво Пресвятої Богородиці, або «Друга Пречиста» (21 вересня за н. ст.) належить до дванадесятих свят і поширене по всій Україні. Із релігійної літератури відомо, що батьки Богородиці Яким та Ганна довгий час не мали дітей, що на той час вважалося «немилістю Божою». З цієї причини оточуючі до них ставилися зневажливо: коли Яким приніс до церкви дари, то священик відмовився їх прийняти, а Ганну у бездітності докоряла служниця. Через ревні й щирі молитви Господь «дарував» їм дівчинку, яку назвали Марією. У пам’ять про цю подію і було встановлено свято Різдва Богородиці.

Цей день є дуже шанованим серед українців. Із ним пов’язана давня дохристиянська традиція, у якій збереглася обрядодія культу «Рожениць», або свята «Роду-Рожаниць». Про це ми довідуємося  з письмових джерел ХІІ–ХІІІ ст. Однак щодо її походження Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , ,

admin on 22nd Февраль 2019

У зв’язку з поєднанням наших дохристиянських традицій з православним календарем, комплекс обрядів зустрічі весни не був приуроченим до конкретного дня, а роздробився на окремі елементи, які існували на відрізку від свята Стрітення аж до дня Юрія або й до Зелених Свят.

Отож, прогнавши зиму, наші предки починали кликати, гукати, заклинати, закликати весну. Не в змозі пояснити закономірності зміни пір року, вони боялися, що зима може залишитися назавжди. Для того, щоб унеможливити це, прикликали весну різними магічними діями та формулами — обрядами, жертвоприношеннями, молитвами (піснями-заклинаннями). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,