Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.
Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також – коли і звідки вони взялися у селі? У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них – Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, велика, видатні, війна, Вітте, Вітчизняна, Гвіздівці, голова сільради, Грушевський, Грушецький, Грушецькі, Грушка, друга, історія, Кешко, Могилів-Подільський, область, особистості, Перша, Поділля, поміщик, походження, прокурор, район, рід, роди, Російська імперія, російсько-турецька, Румунія, світова, село, Сокирянський. місто, СРСР, церква, Чернівецька, юстиція
Мало вже лишилося в селі Гвіздівці людей, що народилися в довоєнні
часи ХХ-го сторіччя… Все частіше уходить разом з ними історія села тих і попередніх часів. І тим важніше зберегти хоча б щось, з того, що вони бачили, чули, знають, пам`ятають!
Пропонуємо Вашій увазі зміст бесіди з дуже цікавою людиною, колишнім мешканцем с. Гвіздівці – Грушецьким Федором Миколайовичем. Він був сільським музикантом, першим фотолюбителем у селі, працював завідуючим сільським клубом. Згодом доля вивела його за межі села, багато де працював… На цей час проживає в м. Сокиряни.
Як вже повідомлялося на сайті, Читати запис повністю »
Мітки: 1877, 1919, 1940, 1944, 1947, бесіда, Бессарабія, велика, війна, Вінницька, Вітчизняна, Гвіздівці, гінеалогія, голод, Грушецький, Грушка, дослідження, імперія, історія, місто, Молдова, область, Олексіївка, Романківці, російська, російсько-турецька, світова, село, Сербичани, Сокиряни, спогади, СРСР, Туреччина, фотограф, фотографія, Хотинське повстання, Чернівецька
Публікуємо на нашому сайті роботу-доповідь гвіздівчанки Світлани Стрілець – “Музей – жива історія села”. Раніше ця робота вже публікувалася на сайті Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Робота розповідає про Гвіздовецький сіьський краєзнавчий музей.
Мітки: 133 дивізія, 1941, Бабій, Багрій, Барчук, Бацура, Блинда, будівництво, Бурченко, Велика вітчизняна, Видиш, Вишнівський, війна, Владківський, Гангал, Гвіздівці, Гевліч, Груба, Грушецький, Дворський, Дерняк, директор, Друга Світова, єфрейтор, жандарм, Копєйка, Копійка, краєзнавство, Лісогор, Літвінова, Маркевич, Мартинюк, Матковський, Москва, музей, Науменко, окупація, Олійник, ПМК, Попеза, Потульницький, Препелиця, розстріл, румуни, Саміло, Світлана, село, Смирнов, Сокирянський район, Стрілець, суд, Тимчук, Ткачук, урок пам’яті, Хотинське повстання, Цветков, школа
У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава – Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом – кавалерійського корпусу) Котовського Г.І. Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »
Мітки: 1918, 1919, 1922, 1940, археологія, Барчук, Бессарабія, бійці, Бойко, бригада, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, громадянська війна, Грушецький, дослідження, загинули, історія, Колісник, Костриж, Котовський, краєзнавство, Кривкін, Кучерявий, минуле, Молдова, область, Олійник, організатори, орден Червоного Прапора, Пазюк, Пижівський, Північна, повіт, Подністров'я, район, розстріл, румунська окупація, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, спротив, СРСР, сучасність, Тимчук, Ткач, Україна, УРСР, учасники, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівецька область, Швець, Шеремет
У цьому розділі електронної Книги пам`яті села Гвіздівці зазначені відомості про гвіздівчан і вихідців з села Гвіздівці, які своїми трудовими та іншими досягненнями у мирні часи відзначилися в історії села або країни. Також ж до цього розділу увійшли відомості щодо людей, які не є мешканцями або вихідцями з села Гвіздівці, але в той чи іншій період працювали у селі і своєю працею внесли вагомий внесок в розвиток села і його населення.
(список викладено за алфавітом)
Багрій Петро Григорович, коваль садівничого радгоспу ім. Г.І. Котовського, Указом Президії Верховної Ради СРСР «За успіхи, досягнуті у Всесоюзному Соціалістичному змаганні, виявлені трудову доблесть і виконання планів і зобов`язань по збільшенню виробництва та продажу державі сільськогосподарських продуктів у 1976 році» нагороджений Орденом трудової Слави ІІІ ступеня. Читати запис повністю »
Мітки: акардеоніст, Бучко, Ведеш, Видиш, Відаш, Гангал, Гвіздівці, Гвоздовцы, Гевліч, голова колгоспу, Грушецький, Каськів, композитор, Костриж, Кучерява, Кучерявий, Лісогор, Мартофляк, Мафтуляк, Михалєвич, музикант, Озерянський, Попеза, почесні громадяни, скрипаль, Стефанюк, хирург, Холдєвич, Чорна
26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: “… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території – Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти“. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія “прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт“.
Мітки: 5-та повітряна армія, 681 стрелковий полк, 681 стрілецький полк, Агрофірма Гвіздівці, археологія, Барчук, Бельці, Бессарабія, Билаонов, Бібєрі, Білаонов, Буковина, Бурченко, Василівка, Велика Вітчизняна війна, вермахт, Верховна рада УРСР, Видиш, виконавчий комітет, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голодомор, Голяк, група армій Південь, Грушецький, дослідження, електрифікація, енергопоїзд, Жуков, зміни, Зубенко, ідіш, історія, кешування, кінопередвіжка, Клокушна, колгосп, комсомольці, Конєв, краєзнавство, Кучерявий, Ліпчани, літак У-2, Манштейн, Мартинюк, Мафтуляк, Мафтуляк Михайло Васильович, минуле, Могилів-Подільский, Молдова, Молотов, НКВС, область, Олійник, Пиживський, Північна, повіт, Подністров'я, район, Романківці, Румунія, румунська армія, Рундштедт, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, сучасність, Тарзан, Указ, Україна, Український фронт, Умансько-Ботошанська операція, УРСР, форсування Дністра, Хотинський, Хотинський повіт, Чернівецька, Швець, Яси