Коли думаю інколи про кращі риси люди сьогодення, зокрема, про трударів — односельчан, то завжди серед інших згадую помічника бригадира тракторної бригади Анатолія Потульницького. І хоч цей скромний, тактовний чоловік «на перший погляд ні чим особливим не виділяється в колі товаришів, друзів і у нього на грудях не сяють урядові нагороди, та думати про нього, зустрічатись з ним кожному приємно. Бо Анатолій Вікторович не лише гарний співбесідник, вміє підтримати розмову на будь-яку тему, а й сам непоганий оповідач, порадник.
Мітки: Буковина, газета, Гвіздівці, Голяк, Дністер, злагода, ЗМІ, історія, колгосп, Котовського, краєзнавство, Лях, минуле, минулі, Молдова, область, Подністров'я, Потульницький, район, роки, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, тракторист, Україна, УРСР, Хорошенюк, Чернівецька, Шеремета
Сегодня мы расскажем о еще одного из гвоздовчан, которой, без всякого
сомнения, заслуживает уважение и долгую память селян. Это — Павел Васильевич Голяк, который в страшные времена ужасного голода 1946-47 годов спас немало жителей села от голодной смерти. Именно ему должны быть благодарны за жизнь не только те — кто сам выжил, благодаря бескорыстной помощи Павла Васильевича, а и сотни (а может и тысячи) потомков спасенных им людей.
Павел Васильевич Голяк родился в селе Гвоздовцы в 1898 году. Его отец Василий работал рабочим на строительстве железной дороги. Мать Мария занималась домашним крестьянским хозяйством, а кроме того, еще была очень известной в селе знахаркой.
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, Гваздауцы, география, голод, голодомор, Голяк, Днестр, исследования, история, колхоз, краеведение, Молдавия, Молдова, область, оккупация, Поднестровье, председатель, прошлое, район, Руміния, Северная, Секурянская, село Гвоздовцы, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, Черновицкая
Сьогодні ми розповімо про ще одного з гвіздовчан, якій, без усякого
сумніву заслуговує на пам’ять і повагу селян. Це – Павло Васильович Голяк, який в страшні часи жахливого голоду 1946-47 років спас чимало мешканців села від голодної смерті. Саме йому мають дякувати за життя не лише ті — хто вижив, завдяки безкорисній допомозі Павла Васильовича, а й сотні (а може й тисячі) нащадків врятованих ним людей.
Павло Васильович Голяк народився в селі Гвіздівці у 1898 році. Його батько Василь працював робочим на будівництві залізниці. Мати Марія займалася домашнім селянським господарством, але крім того ще була дуже відомою в селі знахаркою.
Мітки: 1946, 1947, археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, голова, голод, голодомор, Голяк, Дністер, дослідження, історія, колгосп, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, Хотинський, Чернівецька
В центрі села Гвіздівці височить трьохповерхова споруда красуня — школа. Історія її ось яка…
Спочатку була церковно-приходська школа з двома класами, як і в інших селах. І сьогодні згадують наші старожили-сельчани своє школярство за часів румунської окупації в тій же двокімнатній хатині. Скрута і бідність переслідували, так що не до освіти було. В повоєнні роки до чотирикімнатної споруди приєднались панський будинок та хата священника.
Мітки: ансамбль, археологія, бандуристи, Бацура, Бессарабія, Бібері, Бойко, Босак, Буковина, Бурченко, Бучка, Бучко, випуск, випускники, Віктор, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, Гевліч, географія, Голяк, Грушецька, директор, дослідження, Дячук, Зубченко, історія, команда, краєзнавство, Кучерява, Кучерявий, Лісогор, Маркович, Мафтуляк, медалісти, Микола, минуле, Михайло, Молдова, нова, область, Олександр, Олексіївка, Олійник, олімпіади, переможці, Петро, Північна, повіт, Подністров'я, поміщик, Попеза, Препелиця, район, Сандуляк, Секурянська, Секурянський, село, Смірнов, Сокирянський, Сокирянський район, Сокирянщина, СРСР, стара, сучасність, Ткач, Україна, УРСР, Хотинський, церковно-приходська, Чернівецька, Чернівецька область, Черняк, школа, Яворський
Публикуем на нашем сайте в переводе на русский язык работу-доклад
гвоздовчанки Светланы Стрилець – «Музей — живая история села». Ранее эта работа на украинском языке уже публиковалась на сайте Черновицкого областного центра туризма, краеведения и экскурсий учащейся молодежи и на нашем сайте. Материал рассказывает о Гвоздовецком сельском краеведческом музее.
Мітки: 133 стрелковая дивизия, 1944, 3убенко, Анатолий, Анатолий Цветков, Бабий, Багрий, Бацура, Бессарабия, Блында, Борис, Буковина, Бурченко, Валентина, Василий, Великая Отечественная, Веретенников, ветераны, Виктор, Вишневский, Владкивская, Владкивский, война, Вторая Мировая, Выдыш, Гангал, Гвоздовцы, Гевлич, Голяк, Грушецкий, дворец пионеров, Дворский, Дерняк, директор, застава, Иван, история, книга памяти, Козловский, краеведение, Кулий, Леонид, Лидия, Лисогор, Литвинова, Людмила, Мария, Маркевич, Мартинюк, Матковский, Москва, музей, Надежда, Науменко, Нестеренко, Николай, оккупация, окупанты, Олейник, осовобождение, Петр, Петренюк, Печка, ПМК, пограничники, подпольщики, Попеза, Потульницкий, Препелица, расстрел, Румыния, румынская, румыны, Самило, Светлана Стрилець, село, сельский, Семен, Смирнов, Солнцедар, Тамара, Ткач, Ткачук, туризм, Тымчук, Украина, участники, учитель, Хотинское восстание, церковно-приходская, школа, экспозиция
26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: «… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території — Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти«. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія «прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт«.
Мітки: 5-та повітряна армія, 681 стрелковий полк, 681 стрілецький полк, Агрофірма Гвіздівці, археологія, Барчук, Бельці, Бессарабія, Билаонов, Бібєрі, Білаонов, Буковина, Бурченко, Василівка, Велика Вітчизняна війна, вермахт, Верховна рада УРСР, Видиш, виконавчий комітет, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голодомор, Голяк, група армій Південь, Грушецький, дослідження, електрифікація, енергопоїзд, Жуков, зміни, Зубенко, ідіш, історія, кешування, кінопередвіжка, Клокушна, колгосп, комсомольці, Конєв, краєзнавство, Кучерявий, Ліпчани, літак У-2, Манштейн, Мартинюк, Мафтуляк, Мафтуляк Михайло Васильович, минуле, Могилів-Подільский, Молдова, Молотов, НКВС, область, Олійник, Пиживський, Північна, повіт, Подністров'я, район, Романківці, Румунія, румунська армія, Рундштедт, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, сучасність, Тарзан, Указ, Україна, Український фронт, Умансько-Ботошанська операція, УРСР, форсування Дністра, Хотинський, Хотинський повіт, Чернівецька, Швець, Яси
