Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
Не дивлячись на те, що Велика Вітчизняна війна все більш віддалялася від села, а згодом і взагалі завершилася, вона ще дуже довго давалася взнаки. У Гвіздівцях за роки війни більш як 600 чоловіків були мобілізовані, воювали, або працювали на трудовому фронті (трудармія) на Уралі та в Сибіру аж до 1953 року. Тобто, близько третини працездатного населення села було відірвано від сімей, від свого власного та державного господарства, що не могло не позначиться на його стані. З числа мобілізованих гвіздовчан загинули біля 200 чоловіків – їх сім’ї осиротіли, стали ще біднішими. Відповідно, вони недоїдали, а подекуди і жили впроголодь. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, війна, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голод, голодомор, дослідження, епідемія, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, тиф, Україна, УРСР, хвороба, Хотинський, Чернівецька
З 1998 року четверта субота листопада в Україні – День пам’яті жертв голодоморів, встановлений Указом Президента України від 26 листопада 1998 року N 1310/98 саме з такою назвою – «Про встановлення Дня пам’яті жертв голодоморів». Саме так – «голодоморів», а не будь якого одного з них, адже кожен голодомор, незалежно від причин його виникнення та навіть, незалежно від його масштабності – трагедія для людей. Читати запис повністю »
Мітки: 1892, 1908, 1932, 1933, 1935, 1936, 1946, 1947, Бессарабія, влада, Гвіздівці, голод, голодомор, історія, Молдова, МРСР, Німеччина, Радянська, роковини, Росія, Румунія, Сокирянщина, СРСР, Угорщина, Україна, УРСР, хліб
Сегодня мы расскажем о еще одного из гвоздовчан, которой, без всякого
сомнения, заслуживает уважение и долгую память селян. Это – Павел Васильевич Голяк, который в страшные времена ужасного голода 1946-47 годов спас немало жителей села от голодной смерти. Именно ему должны быть благодарны за жизнь не только те – кто сам выжил, благодаря бескорыстной помощи Павла Васильевича, а и сотни (а может и тысячи) потомков спасенных им людей.
Павел Васильевич Голяк родился в селе Гвоздовцы в 1898 году. Его отец Василий работал рабочим на строительстве железной дороги. Мать Мария занималась домашним крестьянским хозяйством, а кроме того, еще была очень известной в селе знахаркой.
Мітки: археология, Бессарабия, Буковина, волость, Гваздауцы, география, голод, голодомор, Голяк, Днестр, исследования, история, колхоз, краеведение, Молдавия, Молдова, область, оккупация, Поднестровье, председатель, прошлое, район, Руміния, Северная, Секурянская, село Гвоздовцы, современность, Сокирянский, Сокирянщина, СССР, уезд, Украина, Хотинский, Черновицкая
Сьогодні ми розповімо про ще одного з гвіздовчан, якій, без усякого
сумніву заслуговує на пам’ять і повагу селян. Це – Павло Васильович Голяк, який в страшні часи жахливого голоду 1946-47 років спас чимало мешканців села від голодної смерті. Саме йому мають дякувати за життя не лише ті – хто вижив, завдяки безкорисній допомозі Павла Васильовича, а й сотні (а може й тисячі) нащадків врятованих ним людей.
Павло Васильович Голяк народився в селі Гвіздівці у 1898 році. Його батько Василь працював робочим на будівництві залізниці. Мати Марія займалася домашнім селянським господарством, але крім того ще була дуже відомою в селі знахаркою.
Мітки: 1946, 1947, археологія, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, голова, голод, голодомор, Голяк, Дністер, дослідження, історія, колгосп, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, Хотинський, Чернівецька
У статті І. Князєва про “перестройку” вже піднімалися питання про
надмірне опоганювання нами самими своєї історії. Таким чином, ми фактично стаємо народом без історії, як то кажуть – “манкуртами”. А у народу без історії не має майбутнього. Та при всьому цьому не слід до історії підходити вибирково. Що було – це все наше і вибирати з того – що нам подобається, а що ні – безвідповідальна справа. Пропонуємо Вашій увазі ще один цікавий погляд на тему відношення до історії – статтю Андрія Мартьянова “Демонізація історії”.
****************************************
Шановний читачу! Уявіть собі, що Ви прийшли в бібліотеку самої звичайної британської школи де-небудь у Сурреї або Девонширі, зняли з полки підручник з історії Англії, відкрили сторінку, присвячену буржуазній революції XVII-го сторіччя й прочитали про предводителя парламентської партії Олівера Кромвеля щось на зразок:
Мітки: Англія, Антонеску, Бенгалія, Бєрія, Гітлер, голодомор, ГУЛАГ, Дахай, Європейський суд, Єжов, Індія, історія, Кононов, концтабір, Кромвель, Латвія, літва, манкурти, Маннергейм, Мюнхенська угода, Німеччина, Прибалтика, Радек, репресії, Рузвельт, Румунія, СРСР, СС, Сталін, США, Тухачевський, Угорщина, фашизм, Хорті, Черчиль, Шпигель, Ягода
26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: “… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території – Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти“. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія “прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт“.
Мітки: 5-та повітряна армія, 681 стрелковий полк, 681 стрілецький полк, Агрофірма Гвіздівці, археологія, Барчук, Бельці, Бессарабія, Билаонов, Бібєрі, Білаонов, Буковина, Бурченко, Василівка, Велика Вітчизняна війна, вермахт, Верховна рада УРСР, Видиш, виконавчий комітет, волость, Гангал, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, голодомор, Голяк, група армій Південь, Грушецький, дослідження, електрифікація, енергопоїзд, Жуков, зміни, Зубенко, ідіш, історія, кешування, кінопередвіжка, Клокушна, колгосп, комсомольці, Конєв, краєзнавство, Кучерявий, Ліпчани, літак У-2, Манштейн, Мартинюк, Мафтуляк, Мафтуляк Михайло Васильович, минуле, Могилів-Подільский, Молдова, Молотов, НКВС, область, Олійник, Пиживський, Північна, повіт, Подністров'я, район, Романківці, Румунія, румунська армія, Рундштедт, Секурянська, Секурянський, село, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, сучасність, Тарзан, Указ, Україна, Український фронт, Умансько-Ботошанська операція, УРСР, форсування Дністра, Хотинський, Хотинський повіт, Чернівецька, Швець, Яси
