к. і. н. Василь Каширін
У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в
серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.
Мітки: 1915-1917, Австро-Угорщина, агенти, армія, Бельці, броненосець “Потьомкін”, Бухарест, війна, Галац, Германія, дельта, Дністер, Дунай, Жмеринка, історія, Кишинів, кордон, матроси, МВС, місто, Одеса, Перша, Прут, рибалки, ріка, розвідка, Російська імперія, Росія, Румунія, світова, служба, таємна, Хотин, Чорне море, Яси
З початку Великої Вітчизняної війни пройшло 70 років, однак
об’єктивної картини її передодня ми усе ще не маємо. Але ж факти, що забуті й знову відкриваються, дозволяють почати коректну реконструкцію останніх передвоєнних днів. От, наприклад, питання: чи бачив близькість війни Сталін? Або чи вірив він провокаторові Бєрії, що «стирав у табірний пил» усіх, хто попереджав про напад?
Почну зі знаменитої «телеграми Зорге»: «Напад очікується рано вранці 22 червня широким фронтом». По-перше, текст її різко відрізняється від реальних шифрограм. По-друге, жоден Читати запис повністю »
Мітки: авіація, адмірал, армія, Бєрія, бойові, Брест, велика, відступ, війна, військовий, Вітчизняна, генерал, Германія, Гітлер, держбезпека, дії, друга, Жуков, західний, Київ, київський, командуючий, маршал, Меркулов, напад, Німеччина, НКВС, НКДБ, Одеса, одеський, округ, Октябрський, Павлов, поразка, початок, причини, розвідка, Румунія, світова, СРСР, Сталін, Україна, флот, Хрущов, Червона, чорноморський
15 травня 1940 р., у найтяжчий для Великобританії час, прем’єр-
міністр країни Уінстон Черчілль звернувся до президента США Франкліна Рузвельта із пропозицію про надання Англії «у тимчасове користування 40 або 50 старих есмінців» в обмін на британські військово-морські й повітряні бази в Атлантичному океані. Цим листом Черчілль підкидав американцям ідею використовувати у взаєминах між двома країнами схему оренди, або, як це було б це названо зараз, оперативного лізингу.
Мітки: велика, Великобританія, війна, військове, Вітчизняна, Германія, допомога, друга, ленд-лиз, ленд-ліх, Німеччина, обладнання, обсяги, поставки, постачання, Радянський, світова, Союз, союзники, СРСР, США
Наш сайт 12 липня 2010 року публікував статтю І. Князєва про початок І-ої
Світової війни. Перша публікація була присвячена подіям напередодні війни і причинам війни. І саме завтрашній день – 28 липня рахується датою початку війни.
В цілому 1-ша Світова війна принесла людству небачені страждання, загальний голод і руйнування, та як цілком вірно писав у свій час Ленін, привела все людство “… на край прірви, загибелі всієї культури, здичавіння...”. У ході війни відбулося масове знищення матеріальних цінностей, загальна вартість яких становила 58 млрд. карбованців. Цілі райони (особливо в Північній Франції) були перетворені в пустелю. 9,5 млн. чол. було вбито або умерло від ран, поранено 20 млн. чол., з них 3,5 млн. залишилися каліками.
Мітки: 1913, 1914, 1917, 1918, Австралія, Австро-Угорщина, Албанія, Антанта, Антверпен, Балкани, Бельгія, Бессарабія, Близьких Схід, Болгарія, війна, воєнна кампанія, втрати, Галицька битва, Галичина, Гвіздівці, генерал Алєксєєв, генерал Брусилов, генерал Самсонов, Германія, Гінденбург, Ельзас, Ерзурум, завод, зміни, імперіализм, імперія, Індія, Іпр, Іран, Італія, Кавказ, казаки, Каролінські, кешування, колонії, Краків, Крупп, Ленін, Лодзь, Лотарінгія, Львів, Льєж, Людендорф, Маас, Маріанські, Марнська битва, Маршаллові, масони, Морган, Намюр, Німеччина, Нова Зеландія, озброєння, острови, Па-де-Кале, ПАР, Перша Світова, Північне море, плакат, Потрійний союз, початок, причини, розстановка сил, Росія, Сербія, Сокирянський район, США, Тихий океан, Туреччина, Фландрія, фонд, Франція, Чернівці, Чорногорія, Шкода, Японія
15 липня виповнюється чергова річниця події, яка стала приводом до початку одного з найжахливіших періодів в історії людства – Першої Світової війни. Не минула ця страшна війна і наше село. Десятки гвіздівчан були призвані до війська, чимало з них не повернулися з цієї бійні. Ця війна стала одним з головних чинників розпаду Російської імперії, революційних подій, громадянської війни, румунської окупації Бессарабії, що призвело ще до значного числа жертв серед селян.
Мітки: 1913, 1914, 1917, 1918, Австралія, Австро-Угорщина, Албанія, Антанта, Балкани, Бельгія, Бессарабія, Близьких Схід, Болгарія, Боснія, Бразилія, війна, Галичина, Гвіздівці, Германія, Гондурас, завод, зміни, імперіализм, імперія, Індія, Іран, Італія, Канада, Карнегі, кешування, колонії, Коста-Ріка, Крупп, Куба, Ленін, Ліберія, Ллойд Джордж, Марокко, масони, Морган, Нікарагуа, Німеччина, Нова Зеландія, озброєння, Панама, ПАР, Перша Світова, Потрійний союз, причини, розстановка сил, Російсько-японська, Росія, Сербія, Сокирянський район, США, Туреччина, фонд, Франція, Чернівці, Чорногорія, Шкода, Якоб Шифф, Японія
Пройшло лише декілька днів, як наш народ, разом з іншими народами
відсвяткував 65-ту річницю Великої Перемоги над фашистською Німеччиною. Напередодні свята наш сайт опублікував низку статей, які так чи інакше стосувалися цієї страшної війни. Але, деякі коментарі до статей, наприклад до статті “Мюнхенська змова і пакт Молотова-Риббентропа”, спонукали до написання ще одної – про тих, хто насправді був головним “спонсором” Гітлера.
Мітки: 1933, 1939, 1941, 1945, Англія, Бен-Ладен, Велика вітчизняна, Великобританія, Версальский договор, Версальський договір, війна, газ, Германия, Германія, Гітлер, Даллес, Данія, Дженерал моторс, Друга Світова, Дюпон, Дюсельдорф, євреї, зміни, ІГ Фарбеніндустрі, кешування, Круп, Лондон, масони, Молотов, Морган, Мюнхенский сговор, мюнхенська змова, Німеччина, Нью-Йорк, Нюрнберг, Опель, пакт, Риббентроп, Роллс-Ройс, Рузвельт, Рур, Сіті, СРСР, Сталін, Сталінград, Стандард ойл, США, трибунал, Угорщина, Україна, Уол-стріт, фашизм, Фокке-Вульф, Форд, Циклон, Шахт
Йшла весна останнього року війни. Воєнні дії охопили значну
частину території Німеччини: зі сходу наступала Червона Армія, а із заходу – союзники. Незважаючи на те, що країна перебувала на грані повного краху, Гітлер у зверненні до військ запевняв, що смерть американського президента Ф.Рузвельта (12 квітня 1945 р.) викличе поворот у ході війни. Однак цим надіям не було призначено збутися. Англо-американці активно завершували ліквідацію рурського угруповання супротивника.
Мітки: 1945, акт про капітуляцію, антигітлерівська коаліція, Берлін, Борман, Великобританія, вермахт, Вільям Теддер, Гебельс, Германія, Гітлер, Голандія, головнокомандуючий, Данія, Дениц, Ейзенхауер, Європа, Жан-Марі Габріель де Латр де Тасіньї, Жуков, зміни, Йодль, капітуляція, Карлхорст, Кейтель, Кесельринг, кешування, Коротков, Леонід Поріцький, маршал, Монтгомери, Монтгомері, Німеччина, підписання, Порицкий, Потсдам, Радянський Союз, Реймс, Рузвельт, СРСР, ставка, Сталін, судово-медичне дослідження, Суслопаров, США, Торгау, Трумен, Український фронт, Уолтер Сміт, фельдмаршал, Форест Погью, Франсуа Севез, Франція, Фрідебург, Червона Армія, Черчиль, Штеменко, Эйзенхауэр, Японія
