Олег Кучерявий
Олексій Мандзяк
Злочинність існувала повсюдно із
самих прадавніх часів. Як тільки люди почали організовуватися в суспільства, як тільки виникли якісь норми й правила (моральні, соціальні, релігійно-ритуальні й ін.), завжди з’являлися й ті, хто не бажав підкорятися цим нормам. Згодом з’явилися більш стійкі й контрольовані суспільством або владою норми, які сприймалися, як такі, що перебувають усередині обкресленого кола («кон»), за яке не можна виходити. Тобто, установлені норми поведінки, перебували у внутрішній частині кону, а все заборонне – за рисою кола, тобто – «за коном». Звідси й пішло праслов’янське слово «закон». А ті, хто переступав цю рису, ставав «злочинцем». Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, гайдамаки, гайдуки, Гвіздівці, господар, Громада, закон, засуджені, збори, Земля, злочин, злочинці, історія, каторга, князівство, Коло, кон, кримінал, маєток, МВС, Молдавія, молдавське, окупація, острів, покарання, поліція, помісття, поміщик, поняття, Російська імперія, Румунія, Сахалін, село, сільський, суд, суспільство, сход, Україна, Чехов, шахрайство
Олег Кучерявый
Алексей Мандзяк
Преступность существовала 
везде с самых древних времён. Как только люди начали организовываться в общества, как только возникли какие-то нормы и правила (моральные, социальные, религиозно-ритуальные и др.), всегда появлялись и те, кто не желал подчиняться этим нормам. Со временем появились более устойчивые и контролируемые обществом или властью нормы, которые воспринимались, как такие, которые находятся внутри очерченного круга («кон»), за который нельзя выходить. То есть, установленные нормы поведения, находились во внутренней части кона, а все запретное – за чертой круга, то есть – «за коном». Отсюда и пошло праславянское слово «закон». А те, кто преступал эту черту, становился «преступником». Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабия, гайдамаки, гайдуки, Гвоздовцы, господарь, границы, земельные, издание, империя, история, каторга, каторжные, княжество, конфликты, МВД, межи, Молдавия, Молдавское, область, осуждение, полиция, помещики, правосудие, преступления, преступность, работы, российская, Россия, Румыния, сведения, село, справочник, суд, судимость, Украина, Черновицкая
Як вже було зазначено у статті про прадавню історію села, по
Бухарестському мирному договору 1812 року територія Бессарабії і в тому числі Гвіздівці, офіціально була приєднана до Російської імперії. Підписання договору офіційно завершило російсько-турецьку війну 1806-12 р.р.
Із приєднанням Бессарабії до Росії почався процес введення на цій території загальноросійських установ і законів. В 1813 р. були затверджені “Правила тимчасового правління Бессарабії”. Перший розділ цих правил визначав, що Бессарабія перебуває на положенні особливої області в Росії й ділиться на 12 цинутів. Фактично були створені дев’ять цинутів, в тому числі – Хотинський. В області зберігалася адміністративно-управлінська структура цинутів, закладена в період, коли Дністровсько-Прутське межиріччя було складовою частиною Молдавського князівства.
Мітки: 1812, 53 Волинський піхотний полк, Австро-Угорщина, археологія, Баотайцзи, бджильництво, Бендери, Бесарабська губернія, Бессарабія, Білоусівка, Буковина, Бухарестський мирний договір, волость, гайдамаки, гайдуки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгівський кавалер, Георгівський хрест, Далекий схід, дослідження, євреї, Житомирський полк, зміни, історія, кешування, Кишинів, Клокушна, Коболчин, Котовський, краєзнавство, кріпосне право, Ліпкани, Ломачинці, минуле, Молдова, область, Окниця, Османська імперія, Північна, повіт, Подністров'я, Празький полк, район, Романківці, російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Росія, Сандепа, Секурянська, Секурянський, село, Сенат, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Сталін, статус містечка, сучасність, Сяосуцза, Туреччина, тютюноводство, Україна, УРСР, Хотин, Хотинський, Хотинський повіт, цар Микола, цар Олександр, царський уряд, Чернівецька, шинок
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
