Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Р. Куцка

 

Існуючий на цей час в селі Гвіздівці пам’ятник загиблим під час Великої Вітчизняної війни воїнам-односельчанам, це архітектурно-скульптурна композиція, створена на Львівській кераміко – скульптурній фабриці художнього фонду Української РСР. Скульптура увічнює воїна – захисника, що своєю постаттю і жестом закликає зупинити війну.

Скульптура воїна створена величиною в дві натури. Постамент висотою 1,45 метри, сторони в основі 2,5 х 2 метрів. Стела висотою 1,4 метри і сторонами в основі 1,7 х 5 метрів. На стелі напис і від початку були викарбовані прізвища 98 гвіздівчан, що загинули на полях війни, а також прізвища трьох односельчан, розстріляних румунськими окупантами (згодом список дещо доповнили). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

к. і. н. Василь Каширін

 

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступали співробітники австро-Угорської та німецької розвідок, що мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Руслана Куцка

 

З нагоди відзначення ВИЗВОЛЕННЯ СОКИРЯНЩИНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ у бібліотеці-філії села Гвіздівці за участі голови ради ветеранів – В.П. Сандуляк, старости села – О.В. Видиша та працівників культури відбувся альманах пам’яті “ЖИТИ І ПАМ’ЯТАТИ”.

77 років віддаляють нас від того пам’ятного, березневого 1944-го, коли закінчився період ворожої окупації Сокирянщини і з’явилася надія на мирне, спокійне життя на рідній землі. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , ,

admin on 24th Листопад 2020

О. Кучерявий

 

Ми продовжуємо публікацію статей про походження і історію родів гвіздівчан. На сайті вже публікувалися 2 статті про роди Кучерявих і Москалюків. Сьогодні про ще один гвіздівецькій сільський рід – Грушецьких.

Щодо роду гвіздівецьких Грушецьких, як і стосовно роду Кучерявих, ми на цей час маємо найбільш достовірні відомості про те – хто є їх родоначальником, а також – коли і звідки вони взялися у селі?  У 1822 році в Гвіздівцях проживали лише 2 родини Грушецьких. Один з них – Андрій Грушецький, приблизно 1776 року народження і станом на 1822 р. він вже був вдівцем з 3-ма дочками (Марія, Анна, Єлена). Продовження його роду надалі в історичних документах Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Кучерявий О.П.

 

На сайті «Гвіздівці» було опубліковано узагальнену статтю про походження родів гвіздівчан. А сьогодні ми розповімо відвідувачам сайту про походження двох із гвіздівецьких родів: Кучерявих і Москалюків.

Чому про два і чому саме про ці два роди? Тому, що за переказами предків, що дійшли до нас, гвіздівецькі родоначальники цих двох родів одночасно та разом прибули у село з Центральної Росії, нібито з Московської чи з Тульської губерній Російської імперії і дуже тривалий час – майже 150 років, підтримували між цими двома родами найбільш Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 9th Травень 2020

Мітки: , , , , , , , , , ,

Перемога у Великій Вітчизняній війні – героїчний подвиг радянського народу, складовою частиною якого був у той час народ Української РСР. І День Перемоги – 9 травня для багатьох усе ще є головним святом країни.

Зараз в Україні на офіційному рівні цей день називається Днем Перемоги над нацизмом у другій світовій війні 1939-1945 років. Але війна для всіх народів СРСР і для українців у тому числі, що би ні стверджували на офіційному рівні, почалася не в 1939 році, а 22 червня 1941 року і воювали наші люди, боролися, насамперед з ворогом, який напав на нашу спільну землю, на наш народ, а вже в другу чергу  – проти нацистської ідеології. І для учасників бойових дій, і для тих, хто в той грізний час кував цю Перемогу в тилу, то була Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наташа Загоруй

 

Напередодні відзначення Дня памʼяті та примирення і 75-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років учні Гвіздівецького ліцею створили відеоролик “Наш обов’язок – пам’ятати!”

 

Ні, не забути нам! Завжди палатиме

Вічною славою й Вічним вогнем Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Руслана Куцька

Бібліотека – філія села Гвіздівці гортає сторінки сільської електронної “Книги пам’яті” на сайті “Гвіздівці”.

 

Ця Книга пам’яті…

Мов реквієм всім тим,

Хто заплатив життям за Перемогу. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,