Почесні соціалістичні зобов’язання взяли колгоспниці нашої ланки на нинішній рік. Вони дали слово на честь 100-річчя від Дня народження В.І. Леніна вибороти на кожному гектарі по 320 центнерів цукрових буряків та по 40 центнерів кукурудзи. За словом — діло. Члени ланки восени і взимку заготовляли місцеві добрива, підвищували агрономічні знання на курсах підготовки майстрів сільського господарства.
Особливо високу трудову активність виявили вони під час весняної сівби та догляду за посівами. Ось приклад. За кожною жінкою закріплено 1,44 гектара цукрових буряків. Денна норма виробітку на прориванні становить 8 сотих гектара, і впоратись з цією роботою ланка повинна була за 18 робочих днів. В середньому кожна трудівниця долала за світловий день 0,11 гектара і закінчила зріджування рослин за 12 днів. Читати запис повністю »
Мітки: виробіток, вирощування, врожай, газета, Гвіздівці, змагання, історія, колгосп, кукурудза, норма, село, Сокирянський район, соціалістичне, стаття
О. Кучерявий
Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »
Мітки: Азія, Америка, Бессарабія, Болгарія, вирощування, властивості, Гвіздівці, голод, господарство, Грузія, етнографія, застосування, історія, Китай, Колумб, користь, кукурудза, кулінарія, культура, Месопотамія, Молдавія, Молдавське князівство, область, повіт, посів, раціон, Російська імперія, рослинництво, Румунія, село, сільське, СРСР, страви, США, технології, Туреччина, Україна, хотинській, Чернівецька, Шумер
О. Кучерявий
О. Мандзяк
У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »
Мітки: археологія, Бессарабія, Буковина, вечорниці, виготовлення, вирощування, влаштування, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дитячі, дозвілля, дослідження, ігри, історія, їжа, коноплі, краєзнавство, меблі, минуле, Молдова, молодь, область, одяг, Північна, піч, пічка, побудова, побут, повіт, посидіньки, район, Секурянська, Секурянський, село, сілянській, Сокирянський, Сокирянщина, страви, сучасність, Україна, устрій, харчування, хата, Хотинський, Чернівецька
З найдавніших часів основним заняттям населення на території сучасної Молдови (і сучасної української частини Північної Бессарабії – прим. адм. сайту) було сільське господарство. Рільництво і тваринництво, виноградарство та виноробство, садівництво та городництво були розвинені в Прутсько-Дністровському межиріччі. Здавна бессарабці займалися і бджільництвом.
Ще в XVIII в. на території Молдавії чітко виділялися два сільськогосподарських райони: в північній і центральній частинах Молдавії населення вело осіле тваринницько-землеробське Читати запис повністю »
Мітки: бджильництво, Бессарабія, Буковина, виноград, виноградарство, виноробство, вирощування, вівці, Гвіздівці, городницьтво, господарство, землеробство, знаряддя, історія, клімат, кукурудза, Молдавія, Молдова, МРСР, плодоводство, праця, продаж, пшениця, Росія, сільське, скотарство, Сокирянщина, СРСР, століття, Україна, УРСР, ХІХ, худоба, царська
Приєднана в 1812 році згідно з Бухарестським трактатом до
Російської Імперії Бессарабія різко поділяється на три різних частини, на північну, злегка горбкувату, місцями нагорну смугу, середню, що містить у собі гористу й лісисту місцевість, відому за назвою «Кодри», порізану гірськими хребтами, долинами й річками, і південну – степову, так званий Буджак, що поступово знижується від Бендерського повіту до моря. Незважаючи на континентальний клімат, південна смуга Бессарабії, завдяки більш теплому клімату, досить помірним зимам й тривалому Читати запис повністю »
Мітки: Бессарабія, виноград, виноградництво, виноробство, вирощування, виселення, Гвіздівці, історія, клімат, культура, Молдавія, переселення, повіт, розвиток, Росія, сорти, татари, туруи, Україна, хвороби, Хотинський, царська
З багатьох випробуваних мною прийомів весняно-літніх щеплень
кращої виявилася проста копуліровка. Заготівлю черешків яблуні й груші проводжу навесні, на початку активного руху соку. До такого висновку я дійшов, порівнюючи якість щеплень черешками, що були заготовлені взимку й навесні. В останніх швидше утвориться калюс і кращий загальний розвиток: за літо на цих щепленнях виросли пагони довжиною 40-50 см. Це пояснюється тим, що черешки, що були заготовлені навесні, мають більше вологи й живильних речовин у порівнянні із черешками зимової заготівлі, які під час щеплення перебувають у стадії глибокого спокою, збезводнені й дуже чутливі до високої весняної температури. Калюс у них утвориться повільніше, Читати запис повністю »
Мітки: аматор, виготовлення, вирощування, груша, досвід, культура, плоди, плодово-ягідна, прилади, Росія, саджанці, садівництво, Україна, шаблони, щеплення, яблуня, ягоди
Зимові ушкодження завдають великої шкоди садам. При повному
вимерзанні дерева доводиться викорчовувати, а підмерзлі в різному ступені можуть плодоносити протягом ряду років. Однак такі дерева не є повноцінними. Деревина в них складається в значній частині (залежно від розміру підмерзання) з мертвих тканин заболоні. Дерева можуть утворювати дупла, що приводить до розламу дерев, грибковим захворюванням деревини й кори.
Характерні випадки тривалих наслідків підмерзання плодових дерев спостерігалися навесні 1959 р. у радгоспі «Скреблово», Ленінградської області. У саду цього господарства яблуні сильно підмерзли в зиму 1955/56 р. Значна частина їх повністю вимерзнула. Читати запис повністю »
Мітки: вирощування, дерева, доктор наук, Жучков, зимове, методи, обрізка, плодові, пошкодження, професор, садівництво, яблуні
У черговий раз пропонуємо Вашій увазі старі садівничі поради зі
cтарих журналів. Як звичайно – виходячи із принципу: «Все нове – добре забуте старе». Сьогодні – про вирощування садової суниці (та, аналогічно, полуниці) розповідають із далекого для більшості 1960 року передплатники всесоюзного журналу «Садоводство».
&&&
ЗАГУЩЕНА ПОСАДКА
Під суницею зайняті в нас міжряддя карликового плодового саду, Там для неї достатньо світла й тепла.
У перші роки ми захоплювалися більшою кількістю сортів, але потім відмовилися від цього, обравши три кращих у наших умовах сорту, різних за часом дозрівання: Київська (рання № 2, Мисовка й Маршальська, Період збору ягід цих сортів – біля двох місяців: з 1 червня до 20 – 25 липня. Читати запис повністю »
Мітки: Білорусь, весна, вирощування, добрива, зима, клубника, літо, осінь, підкормка, Росія, садівництво, сорти, суниці, технологія, Україна
У нашому районі вирощували… кок-
сагиз. Про це довідались читачі Сокирянської райгазети „Оновлене життя” № 44 (51) за 17 червня 1945 року.
А що ж воно за культура, яку в ті далекі часи сіяли на 3-4 гектарах у Білоусівці та Сербичанах? Нині Інтернет підкаже кожному: це схожа на кульбабу багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої містить речовину, з якої виготовляли каучук, що був надто потрібен для військової промисловості. Згідно постанови Раднаркому держава тоді платила за кожен центнер кореня кок-сагизу по 300 – 350 карбованців, а за висушену сировину – по 1000 крб. (З винайденням синтетичного каучуку потреба у культивуванні такої рослини відпала).
Мітки: 1945, Бессарабія, будівництво, Буковина, вирощування, війна, газета, Гвіздівці, Гвоздауци, Гвоздівці, господарство, Дністер, добування, дорога, дослідження, етнографія, історія, каучук, колгосп, краєзнавство, минуле, млин, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, районная, Секурянская, Секурянська, село, сільське, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, Украина, Україна, Хотинский, Хотинський, Чернівецька
Здається, українці догралися: механізм самознищення нації
запущений! Точніше, запущений він був раніше, але торік, схоже ми пройшли крапку неповернення…
Про що це? Так все досить просто: до України докотилася світова тенденція загибелі бджіл. Осінь минулого року відзначилася настільки масовою загибеллю бджіл (і домашніх, і диких), а також інших нектарозбираючих комах, що в багатьох регіонах більш-менш інтенсивного землеробства їх майже не залишилося. Конкретної статистики не має, але з того, що видно у більшості бджолярів, ситуація саме така. Більш того, квітнучі українські сади, ліси і лани яскраво вказали на цю проблему: на квітах майже не видно бджіл.
Мітки: апокалипсіс, археологія, бджільництво, бджоли, Бессарабія, Буковина, варратоз, вирощування, волость, вплив, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, гербіциди, дослідження, загибель, інсектиціди, історія, кінець, краєзнавство, лікування, людство, масова, минуле, Молдова, область, пестиціди, Північна, повіт, Подністров'я, район, раптова, світу, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, хвороби, Хотинський, Чернівецька
