Почесні соціалістичні зобов’язання взяли колгоспни­ці нашої ланки на нинішній рік. Вони дали слово на честь 100-річчя від Дня на­родження В.І. Леніна ви­бороти на кожному гектарі по 320 центнерів цукрових буряків та по 40 центнерів кукурудзи. За словом  — ді­ло. Члени ланки восени і взимку  заготовляли   місцеві добрива, підвищували агро­номічні знання на курсах підготовки майстрів сільсь­кого  господарства.

Особливо високу трудову активність виявили вони під час весняної сівби та дог­ляду за посівами. Ось при­клад. За кожною жінкою закріплено 1,44 гектара цу­крових буряків. Денна нор­ма виробітку на прориванні становить 8 сотих гектара, і впоратись з цією роботою ланка повинна була за 18 робочих днів. В середньому кожна трудівниця долала за світловий день 0,11 гек­тара і закінчила зріджуван­ня рослин за 12 днів. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

 

Мабуть, ні кому не треба пояснювати – що таке кукурудза і яке її загальне значення? І, хоча на сьогоднішній день вона не є основною харчовою сільгоспкультурою, але дуже довгий час саме вона була основою щоденного харчового раціону сільських жителів Бессарабії, у тому числі – Північної Бессарабії. Хліб із пшениці селяни Бессарабії їли не частіше одного разу в день, як правило – на обід, та й взагалі-те – не щодня. Ну й, звичайно, у свята… В інші часи він замінявся мамалигою, яку їли й замість хліба і як основне блюдо, їли у вареному й смаженому виді, із приправами й без, з іншими блюдами й без… У більш голодні роки, змішуючи темне пшеничне борошно з кукурудзяним борошном і висівками, пекли дуже грубий і темний хліб з назвою «малай» («Малаю, малаю! За хліб тебе маю»). Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

О. Кучерявий

О. Мандзяк

У цілому, життя у Гвіздівцях (як і у всіх навколишніх селах) в період румунської окупації, мало відрізнялося від середньовічного. Воно і за «царя» не дуже відрізнялося, різниця мабуть була лише у відсутності за царських часів «палочної дисципліни» з боку посадових осіб місцевого і державного управління, яке стало притаманним для представників румунської влади і навіть тих, хто поряд з владою лише «крутився». Та й поміщики після смерті Самсоніхи[1] ніколи не застосовували побиття до селян. Також, за царських часів, порівняно з періодом румунської окупації, для більшої частини селян були більш доступними товари тогочасного промислового виробництва. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

91732846З найдавніших часів основним заняттям населення на території сучасної Молдови (і сучасної української частини Північної Бессарабії – прим. адм. сайту) було сільське господарство. Рільництво і тваринництво, виноградарство та виноробство, садівництво та городництво були розвинені в Прутсько-Дністровському межиріччі. Здавна бессарабці займалися і бджільництвом.

Ще в XVIII в. на території Молдавії чітко виділялися два сільськогосподарських райони: в північній і центральній частинах Молдавії населення вело осіле тваринницько-землеробське Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Приєднана в 1812 році згідно з Бухарестським трактатом до01 rus1vinograd Російської Імперії Бессарабія різко поділяється на три різних частини, на північну, злегка горбкувату, місцями нагорну смугу, середню, що містить у собі гористу й лісисту місцевість, відому за назвою «Кодри», порізану гірськими хребтами, долинами й річками, і південну — степову, так званий Буджак, що поступово знижується від Бендерського повіту до моря. Незважаючи на континентальний клімат, південна смуга Бессарабії, завдяки більш теплому клімату, досить помірним зимам й тривалому Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З багатьох випробуваних мною прийомів весняно-літніх щеплень3496728 кращої виявилася проста копуліровка. Заготівлю черешків яблуні й груші проводжу навесні, на початку активного руху соку. До такого висновку я дійшов, порівнюючи якість щеплень черешками, що були заготовлені взимку й навесні. В останніх швидше утвориться калюс і кращий загальний розвиток: за літо на цих щепленнях виросли пагони довжиною 40-50 см. Це пояснюється тим, що черешки, що були заготовлені навесні, мають більше вологи й живильних речовин у порівнянні із черешками зимової заготівлі, які під час щеплення перебувають у стадії глибокого спокою, збезводнені й дуже чутливі до високої весняної температури. Калюс у них утвориться повільніше, Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1Зимові ушкодження завдають великої шкоди садам. При повному6978125 вимерзанні дерева доводиться викорчовувати, а підмерзлі в різному ступені можуть плодоносити протягом ряду років. Однак такі дерева не є повноцінними. Деревина в них складається в значній частині (залежно від розміру підмерзання) з мертвих тканин заболоні. Дерева можуть утворювати дупла, що приводить до розламу дерев, грибковим захворюванням деревини й кори.

Характерні випадки тривалих наслідків підмерзання плодових дерев спостерігалися навесні 1959 р. у радгоспі «Скреблово», Ленінградської області. У саду цього господарства яблуні сильно підмерзли в зиму 1955/56 р. Значна частина їх повністю вимерзнула. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

01 rus1У черговий раз пропонуємо Вашій увазі старі садівничі поради зі247_12
 cтарих журналів. Як звичайно — виходячи із принципу: «Все нове — добре забуте старе». Сьогодні – про вирощування садової суниці (та, аналогічно, полуниці) розповідають із далекого для більшості 1960 року передплатники всесоюзного журналу «Садоводство».

&&&

ЗАГУЩЕНА ПОСАДКА

Під суницею зайняті в нас міжряддя карликового плодового саду, Там для неї достатньо світла й тепла.

У перші роки ми захоплювалися більшою кількістю сортів, але потім відмовилися від цього, обравши три кращих у наших умовах сорту, різних за часом дозрівання: Київська (рання № 2, Мисовка й Маршальська, Період збору ягід цих сортів — біля двох місяців: з 1 червня до 20 — 25 липня. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

OLYMPUS DIGITAL CAMERAУ нашому районі вирощували… кок-01 rus1сагиз. Про це довідались читачі Сокирянської райгазети „Оновлене життя” № 44 (51) за 17 червня 1945 року.

А що ж воно за культура, яку в ті далекі часи сіяли на 3-4 гектарах у Білоусівці та Сербичанах? Нині Інтернет підкаже кожному: це схожа на кульбабу багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої містить речовину, з якої виготовляли каучук, що був надто потрібен для військової промисловості. Згідно постанови Раднаркому держава тоді платила за кожен центнер кореня кок-сагизу по 300 — 350 карбованців, а за висушену сировину – по 1000 крб. (З винайденням синтетичного каучуку потреба у культивуванні такої рослини відпала).

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

01 rus1Здається, українці догралися: механізм самознищення націїi запущений! Точніше, запущений він був раніше, але торік, схоже ми пройшли крапку неповернення…

Про що це? Так все досить просто: до України докотилася світова тенденція загибелі бджіл. Осінь минулого року відзначилася настільки масовою загибеллю бджіл (і домашніх, і диких), а також інших нектарозбираючих комах, що в багатьох регіонах більш-менш інтенсивного землеробства їх майже не залишилося. Конкретної статистики не має, але з того, що видно у більшості бджолярів, ситуація саме така. Більш того, квітнучі українські сади, ліси і лани яскраво вказали на цю проблему: на квітах майже не видно бджіл.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,