О. Кучерявий, О. Мандзяк
У січні цього – 2019 року
виповнюється 100 років масштабному повстанню селян Північної Бессарабії проти румунських загарбників та поневолювачів.
Повстання відбулося в основному на території Хотинського і Сорокського повітів, дещо зачепивши Белєцький повіт і навіть Сучавский повіт Румунії, у повстанні брали деяку участь селяни окремих придністровських сіл Поділля, а також окремі підрозділи військ Директорії УНР (слід зазначити, що вони діяли всупереч позиції і вимог Директорії УНР і командування петлюрівських військ). Села піднімалися одне за одним. Повстання, з одного боку готувалося, а з іншого – було стихійним. Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1918, 1919, 2019, Атакі, Бельці, Бессарабія, Бричани, Гвіздівці, Дарабани, директорія, Дністер, загарбники, історія, Кам'янець, Кельменці, керівники, Ломачинці, Михалкове, місто, Могилів, Недобоївці, Непоротове, Окниця, окупація, повіт, повстання, події, років, Рукшин, Румунія, Секуряни, село, січеньЮ Ліпкани, Сокиряни, Сороки, Ставчани, станція, УНР, Хотин, Хотинське, хроніка, ювілей
До числа нещасть, що мали місце цього року,
варто віднести досить трагічний за своїми наслідками випадок укушення скаженим вовком людей і селянської худоби в сс. Сербичанах, Вітрянці, Гвоздоуцах і Клокушні. Випадок цей, у виді неможливості утримати поранених скаженим вовком у Бричанській лікарні, поставив управу у вкрай скрутний стан.
Мітки: археологія, Бессарабія, Бричани, Буковина, Видиш, вовк, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, Іван, історія, краєзнавство, лікарня, лікування, ліс, минуле, Молдова, область, Північна, повіт, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, скажений, сказ, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинський, Чернівецька
У зв’язку з тим, що Партія комуністів Республіки Молдова оголосила про
початок акцій опору нинішній владі, у багатьох містах Молдови пройшли мітинги. Зокрема, 19 листопада на площі біля районної Ради міста Єдинці також пройшла акція протесту, у якій взяли участь як єдинчани, так і представники Бричан, Ришкан, Дондюшан і муниципії Бєльці. Сотні людей, ті, що зібралися перед будинком райради, зажадали відставки нинішньої влади, сформованої із трьох партій Альянсу за євроінтеграцію.
Мітки: Бельці, Бельць, Бессарабія, Бричани, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздоуць, географія, Дністер, Дондюшани, дослідження, Єдинець, Єдинці, історія, комуністи, краєзнавство, минуле, мітинг, Молдова, область, Північна, Подністров'я, політика, район, Ришкани, село, Сокирянський, сучасність, Україна, Чернівецька
Наближається одна з досить
значних дат в історії нашого села і краю в цілому: в ніч з 8 на 9 січня (з 21 на 22 січня за сучасним календарем) 1919 року наше село взяло активну участь у Хотинському повстанні.
Останніми часами з’явилося чимало “нових історичних даних”, якими новітні “історики” намагаються в тій чи іншій мірі пов’язати повстання з “провідною і організаційною” роллю петлюрівців. Це так само, як в радянські часи намагалися пов’язати повстання з “провідною і організаційною” роллю Комуністичної партії. Тобто, в наші часи намагаються зробити те саме, але навпаки.
Мітки: 1919, 1940, автрійці, Андрій Мартишок, Арсен Колісник, археологія, Атакі, Барбуца, Барчук Яків, Бельці, Бессарабія, бійці, Божек Володимир, бригада, Бричани, бронепоїзд, бронепотяг, Буковина, влада, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гібай Петро, Григорій Барчук, директорія, Дмитро Каленчук, Дмитро Чабан, Дністер, дослідження, Збруч, Зібрєєв Трохим, зміна, Іван Герасимчук, Іван Руснак, історія, кешування, Клокушна, командир, комуністична партія, Кормань, Котовський, котовці, краєзнавство, Кривкин Михайло, Леонід Воронянський, Мендиківці, Микола Дубчак, Микола Скутельник, Микола Сологуб, минуле, Мирон Ткач, Могилів-Подільський, Молдова, область, Окниця, окупація, Олексій Ткаченко, Онут, Павло Олійник, партизани, Петлюра, петлюрівці, Петро Олійник, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Просвірін, Радянська, район, ріка, річниця, Романківці, Рудь, румуни, румунська, рух, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, селян, Сербичани, Синя дивізія, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, станція, стихійни, сучасність, Україна, УРСР, учасники, Хотин, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці, Швець, Яків Руснак
Як зазначено на сторінці “Загальні відомості”, Гвіздівці знаходяться у Прут-Дністрівському міжріччі. Найкоротші відстані до берега ріки Дністер – 14 км., до берега ріки Прут – 38 км. Безпосередньо територія земель села відноситься до басейну ріки Прут.
Мітки: археологія, Балкауць, Бессарабія, Бринзень, Бринзєнь, Бричани, Брічень, Буковина, Бульбоака, Бурланешть, Вітрянка, водовідведення, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Гордінешть, Дністер, дослідження, Драгиште, Драгіште, Драдиште, Драдіште, Єдинці, Єдінець, зміни, історія, картографія, кешування, Клокушна, Константиновка, Констянтинівка, Корестоуць, Корпач, краєзнавство, лози, Маркауць, меліорація, минуле, Молдова, молодовани, область, Північна, повіт, Подністров'я, Прут, район, Раковец, Раковець, Раковєц, річки, Романківці, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокирянський, Сокирянщина, СРСР, ставки, сучасність, Тирнова, топонімика, Требісоуць, Трінка, Україна, УРСР, фітофтора, Хологори, Хотинський, Чернівецька
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
