К 100-ой годовщине Хотинского восстания 1919 года публикуем отдельный, самый полный на сегодняшний день, список известных гвоздовчан – участников Хотинского восстания и жертв румынских оккупантов из числа мирных жителей, погибших во время подавления восстания.

 

Барчук Гаврила (Гавриил) Георгиевич, православный, рядовой, участник Первой Мировой войны. Вернулся. В дальнейшем: участник Хотинского восстания, потом красноармеец 1-го кавалерийского полка бригады Г.І. Котовского. В 1923 году награжден орденом «Красного Знамени» (приказ РВС № 202). Умер в 1942 году. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 5th Март 2013

ця стаття українською мовоюПродолжаем наши публикации о гвоздовецких женщинах статьей 197729423 года о многолетнем библиотекаре и заведующей библиотеки Тамаре Николаевне Барчук. Несмотря на давность статьи, она в значительной мере до сих пор не утратила своей актуальности. С 1963 и до 1999 года (36 лет) Тамара Николаевна работала в гвоздовецкой библиотеке, а в настоящее время находится на полностью заслуженном отдыхе – на пенсии.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

admin on 4th Март 2013

Продовжуємо наші публікації про гвіздовецьких жінок статтею 197701 rus129423 року про багаторічного бібліотекаря і завідуючу бібліотеки Тамару Миколаївну Барчук. Незважаючи на давність статті, вона у значній мірі досі не втратила своєї актуальності. З 1963 і до 1999 року (36 років) Тамара Миколаївна працювала в гвіздовецькій бібліотеці, а на цей час перебуває на цілком заслуженому відпочинку – на пенсії.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Приближается одна из01 ukr5 довольно значительных дат в истории нашего села и края в целом: в ночь с 8 на 9 января (с 21 на 22 января по современному календарю) 1919 года наше село приняло активное участие в Хотинском восстании.

 

В последние годы появилось немало новых «исторических данных», которыми новейшие «историки» стараются в той или другой мере связать Хотинское восстание с «ведущей и организаторской» ролью петлюровцев. Это так же, как в советские времена старались связать восстание с «ведущей и организаторской» ролью Коммунистической партии. Т.е., в наши времена пытаются делать также, но наоборот.

 

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Storonni avtor on 7th Ноябрь 2010

Публікуємо на нашому сайті роботу-доповідь гвіздівчанки Світлани Стрілець – «Музей — жива історія села». Раніше ця робота вже публікувалася на сайті Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Робота розповідає про Гвіздовецький сіьський краєзнавчий музей.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У цьому році у Гвіздівцях лише 2 кандидати на посаду Гвіздовецького сільського Голови:

Гангал Іван Володимирович — нині діючий сільський Голова

Доготарь Василь Миколайович — колишній бригадир колгоспу ім. Котовського, нині — самостійний господар.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У цьому розділі електронної Книги пам’яті села Гвіздівці викладені відомості про гвіздівчан, які брали участь у Хотинському повстанні 1919 року проти румунських окупантів, а також про тих, хто після поразки повстання, або незалежно від нього, потрапили у горнило Громадянської війни, що тривала на теренах колишньої Російської імперії в період з кінця 1917 року (після більшовицької Жовтневої революції) до 25 жовтня 1922 року. По її завершенню, а саме 30 грудня 1922 року була створена держава — Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Майже всі відомі на цей час учасники Громадянської війни з числа гвіздівчан воювали на боці Червоної армії, чому в значній мірі сприяла політика Директорії УНР стосовно Хотинського повстання і повстанців, адже повстанці вважали цю политику зрадницькою по відношенню до населення Північної Бессарабії і Буковини. При цьому, слід зазначити, що в певний проміжок часу саме учасники Хотинського повстання, серед яких було чимало гвіздівчан і мешканців інших сіл Сокирянщини, стали кістяком кавалерійської бригади (а згодом — кавалерійського корпусу) Котовського Г.І.  Та все ж відомий також і один з гвіздівчан, що був вояком армії Директорії УНР. Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Барчук Василь Михайлович,

Барчук Іван Петрович, учасник бойових дій в Афганістані, на цей час проживає в м. Сокиряни,

Видиш Михайло Іванович, загинув

Костриж Ярослав Петрович, 23.11.1963 р.нар., учасник бойових дій в Афганістані. Помер 23.01.2018 р.

Куцкий Володимир Семенович, 06.11.1937 р.нар., солдат, учасник бойових дій в Угорщині. Помер.

Олійник Дмитро Ксенофонтович, 06.08.1936 р.нар., солдат, учасник бойових дій в Угорщині. Помер.

Пижівський Михайло Володимирович,

Сандуляк Борис Миколайович, 03.06.1948 р.нар., працював бригадиром тракторної бригади. Помер.

Тимчук Володимир Васильович, 23. 10. 1948 р.нар. Помер.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

26 червня 1940 року о 22 год. у Москві Нарком закордонних справ СРСР В. Молотов вручив румунському посланникові в СРСР Г. Девідеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: «… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території — Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім миром. Тепер, коли військова слабкість СРСР відійшла в минуле, а сформована міжнародна обстановка вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд запропонував Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до прикладеної карти«. Одночасно Москва виразила надію, що Румунія «прийме цю пропозицію СРСР і тим дасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт«.

Читати запис повністю »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,