О. Кучерявый, А. Мандзяк
В январе этого – 2019 года 
исполняется 100 лет масштабному восстанию крестьян Северной Бессарабии против румынских захватчиков и поработителей.
Восстание состоялось в основном на территории Хотинского и Сорокского уездов, а также некоторой части Белецкого уезда и даже Сучавского уезда Румынии, в восстании принимали участие селяне некоторых приднестровских сёл Подолья, а также отдельные подразделения войск Директории УНР (следует заметить, что полностью вопреки позиции и категоричным требованиям Директории УНР и командования петлюровских войск). Села поднимались одно за другим. Восстание, хотя и готовилось, но при этом было стихийным. Читати запис повністю »
Мітки: 100, 1918, 1919, 2019, Атаки, Бельцкий, Бельцы, Бессарабия, Бричаны, бронепоезд, восстание, Гвоздовцы, город, Дарабаны, директория, Жванец, история, Каменец, командование, лет, Липканы, местечко, Могилев, Недобоевцы, оккупация, Окница, руководство, Рукшин, Румыния, село, Сокиряны, Сороки, Сорокский, Ставчаны, станция, столетие, уезд, УНР, управление, Хотин, Хотинский, Хотинское, хроника, юбилей
В честь очередной юбилейной годовщины Хотинського восстания
предлагаем Вам очередную серию материалов о восстании, которое, наверное, правильнее было бы называть Хотинско-Сорокским, поскольку оно начиналось с действий в районе с. Атаки Сорокского уезда и сел Сокирянской волости Хотинского уезда, а уже потом перекинулось на территорию более приближенную к Хотину.
Сразу обращаем Ваше внимание на то, что существенные расхождения в описании событий между воспоминаниями разных участников связаны не с тем, что кто-то из них Читати запис повністю »
Мітки: археология, Атаки, Барбуца, Бессарабия, Буковина, волость, восстание, Гваздауцы, Гвіздівці, Гвоздауцы, Гвоздівці, Гвоздовцы, география, исследования, история, Каларашовка, краеведение, Леурда, Могилев, Молдавия, Молдова, область, Окница, Поднестровье, прошлое, район, Северная, Секурянская, Секурянский, село, современность, Сокирянский, Сокирянщина, Сокиряны, Сороки, Сорокский, СССР, уезд, Украина, УССР, Хотин, Хотинский, Хотинское, Черновицкая
До чергової річниці Хотинського повстання продовжуємо публікацію передруків з періодичних видань різних років – про події повстання. Сьогодні – стаття від 1 січня 1977 року в газеті Сокирянського районного комітету Компартії України та районної ради трудящих «Дністрові зорі», яка називалася «До 58-ї річниці Хотинського повстання». В публікації йдеться про події 9(22) січня 1919 р. в районі Хотина і села Атаки Хотинського повіту (нині відноситься до Хотинського району).
Мітки: археологія, Атаки, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, Молдова, область, Окниця, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокі, СРСР, сучасність, Україна, УРСР, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
У цьому – 2013 році виповниться 94 роки Хотинському повстанню, яке
відбулося в період з 6 до 20 січня 1919 р. (за старим календарним стилем). За сучасним календарним стилем це буде – період з 19 січня до 2 лютого 1919 року. На жаль, в історії повстання досі, як не дивно, дуже багато «білих плям», пов’язаних з відносно поверхневим вивченням його історії.
Мітки: 1919, археологія, Атаки, Атакі, Барбуца, Бессарабія, Буковина, волость, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, директорія, дослідження, історія, краєзнавство, минуле, місто, Молдова, область, Окницький, Петлюра, петлюрівці, Північна, повіт, повстання, Подністров'я, район, річниця, Секурянська, Секурянський, село, Сокирянський, Сокирянщина, Сорокський, СРСР, сучасність, Україна, УНР, УРСР, Хотин, Хотинське, Хотинський, Чернівецька
Сайт “Гвіздівці” неоднократно писал о
Хотинском восстании (январь – февраль 1919 года) и об односельчанах, которые в нем участвовали. Однако, наверняка многие из тех, кого интересует тема Хотинского восстания, задавались вопросом: а почему же восстание не было поддержано Директорией УНР, войска которой находились совсем рядом – за Днестром?
Мітки: The uprising of khotin, армия, Атаки, Бельцы, Бессарабия, Буковина, Винницкая, война, восстание, Гражданская, директория, Днестр, история, красная, местечко, мировая, Молдавия, Молдова, Недобоевцы, область, ород, первая, Петлюра, петлюровцы, Романковцы, Рукшин, село, Сокиряны, Сороки, Сорокский, УНР, Хотин, Хотинский, Хотинское, Черновицкая
Приближается одна из
довольно значительных дат в истории нашего села и края в целом: в ночь с 8 на 9 января (с 21 на 22 января по современному календарю) 1919 года наше село приняло активное участие в Хотинском восстании.
В последние годы появилось немало новых “исторических данных”, которыми новейшие “историки” стараются в той или другой мере связать Хотинское восстание с “ведущей и организаторской” ролью петлюровцев. Это так же, как в советские времена старались связать восстание с “ведущей и организаторской” ролью Коммунистической партии. Т.е., в наши времена пытаются делать также, но наоборот.
Мітки: Австрия, Алексеевка, Андрей, Артем Швец, археологія, Атаки, Барчук, Бельцкий, Бельцы, Бессарабия, Бессарабія, боец, Божек Владимир, бригада, бригады, Бричаны, Буковина, В защиту Бессарабии, взвода, волость, Воронянский Леонид, восстание, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Георгий, Герасимчук Иван, Германия, Гибай Петр, город, Григорий, Дмитрий Каленчук, Днестр, дослідження, Збруч, Зибреев Трофим, изменение, історія, Каменец-Подольский, Кельменецкий, кеширование, командир, комитет, Кормань, Котовский, котовцы, краєзнавство, Мартынюк, Мендыкивцы, минуле, Мирон Ткач, Михаил Кривкин, Михалково, Могилев-Подольский, Молдавия, Молдова, Национальный союз бессарабцев, область, оккупация, окницкий, Олейник Павел, Онут, отряда, партизаны, Петлюра, петлюровцы, петлюровщина, Північна, повіт, Подністров'я, Подолия, подпольщики, Просвирин, район, река, Романковцы, Румыния, румынская, Руснак Яков, Секурянская, Секурянська, Секурянський, село, Сербичаны, Снитково, Сокирянский, Сокирянський, Сокирянщина, Сологуб Николай, Сорокский, СРСР, станция, Сулятицкая, сучасність, Ткаченко Алексей, уезд, Украина, Україна, УРСР, Хотин, Хотинский, Хотинское, Хотинський, Чабан Дмитрий, Чернівецька, Шинкаренко Константин, эскадрона, Яков
Влітку 1917 року у Гвіздівцях були розквартировані окремі частини 8-ої російської армії, солдати якої були налаштовані революційно. Наприкінці жовтня 1917 р. жителі села разом з солдатами вчинили самовільну порубку панського лісу. Про це 25 жовтня 1917 року доповідав телеграмою до Хотинського повітового земельного комітету голова Секурянського волосного комітету Петрик. Доречи, то саме відбувалося в Секурянах, Окниці, Ожеві, Ломачинцях. Власті виявилися безсилими [1].
Влада в цей час на місцях ще знаходилась в стадії організації, точилась боротьба за владу між більшовиками і меншовиками на сільських сходках, де виступали представники цих партій з військових частин резерву румунського фронту. І ось на одній із численних сходок, що тоді проходили, представнику меншовиків задали таке запитання: «Коли ж нам дадуть землю?» Відповів: «Коли закінчиться війна, зберуться Установчі збори, вони вирішать». Йому не дали договорити, випровадили зі сходки[2].
Мітки: 8-я армия, австрійська армія, австрійські війська, Австро-Угорщина, археологія, Атаки, Бельці, Бессарабія, більшовики, Бричани, бронепоезд, бронепоїзд, Буда, Буковець, Буковина, волость, гайдамаки, Гваздауци, Гвіздівці, Гвоздівці, Гвоздовцы, Гвоздоуць, географія, Декрет о земле, Днестр, Дністер, дослідження, Ержово, зміни, історія, кешування, Клокушна, Кормань, Котовский, Котовський, краєзнавство, Ломачинці, Мендиківці, меншовики, минуле, Могилів-Подільський, Молдова, область, Ожево, Окниця, партизани, петлюрівці, Північна, підпільники, повіт, Поділля, Подністров'я, Полищук, Поліщук, район, Романківці, Румунія, румунська окупація, Рыбница, Секуряни, Секурянська, Секурянський, село, Сербичани, Сокиряни, Сокирянський, Сокирянщина, Сороки, СРСР, Сталін, сучасність, Україна, УРСР, Хотин, Хотинское восстание, Хотинське повстання, Хотинський, Чернівецька, Чернівці
